
- •1.Предмет і метод мікроекономіки.
- •2 .Мікросистема та її основні характеристики. Кругообіг товарів і грошей.
- •3.Споживацькі переваги.
- •4.Гранична норма заміщення гранична корисність.
- •5.Бюджетні обмеження споживача. Лінія бюджетних обмежень.
- •6.Рівновага споживача з ординалістських та кардиналістських позицій.
- •7.Функція корисності та криві байдужості. Карта кривих байдужості.
- •8.Криві „доход - споживання".
- •9.Криві та закони Енгеля.
- •10. Крива „ціна-споживання".
- •11.Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіосфена.
- •12. Ринковий попит ,крива, ціновий та неціновий фактори.
- •13. Ринкова пропозиція і крива. Ціновий та нецінові фактори.
- •14. Цінова еластичність попиту, фактори, вплив на загальний доход.
- •15. Точкова еластичність попиту.
- •16. Еластичність попиту за доходами, перехресна еластичність.
- •17. Процес та фактори виробництва.
- •18. Коротко- та довгостроковий періоди виробництва. Ізокванта.
- •19. Закон спадної граничної продуктивності.
- •20. Аналіз кривих сукупного, середнього та граничного продуктів.
- •21. Стадії виробництва у короткостроковому періоді.
- •22. Заміщення факторів виробництва.
- •23. Зміна та ефект масштабу виробництва.
- •24. Витрати ви-ва у короткостроковому періоді
- •25. Витрати ви-ва у довгостроковому періоді
- •26. Ознаки та умови досконалої конкуренції
- •27. Відмінності ринкового попиту та попиту для конкурентної фірми
- •28. Валовий, середній та граничний доходи конкурентної фірми
- •29. Аналіз моделі поведінки досконалого виробника
- •30. Максимізація прибутку досконалим виробником у короткостроковому періоді
- •31. Правило визначення обсягів виробництва досконалим конкурентом у короткостроковому періоді.
- •32. Максимізація прибутку у довгостроковому періоді.
- •33. Аналіз ефективності на ринках досконалої конкуренції
- •34. Основні риси монопольного ринку.
- •35.Бар’єри для вступу у галузь на монопольному ринку.
- •36. Визначення цін та обсягів виробництва монополістом
- •37. Аналіз цінової політики монополістів (найпоширеніші помилки).
- •38. Економічні наслідки монополізму.
- •39. Основні риси монопольної конкуренції.
- •40. Визначення ціни та обсягів виробництва на ринку монополістичної конкуренції.
- •41. Аналіз ефективності монополістичної конкуренції
- •42. Нецінова конкуренція.
- •43. Основні риси олігополістичного ринку.
- •44. Варіанти поведінки олігополіста у галузі ціноутворення
- •45. Фактори, що протидіють картельним угодам.
- •46. Аналіз ефективності олігополістичного ринку
- •47. Аналіз загальних відмінностей ринків досконалої і недосконалої конкуренції
- •48) Утворення похідного попиту на ресурси.
- •49. Аналіз змін у попиті на ресурси.
- •50.Оптимальне співвідношення ресурсів
- •51.Заробітна плата: визначення, аналіз. Конкурентний і неконкурентний ринки праці.
- •52. Екон. Рента
- •53.Позичковий відсоток.Дисконтна вартість грошей
- •54 Підприємницький дохід та екон. Прибуток.
- •56.Діаграма еджворта.
- •57. Ефективність виробництва
- •Крива виробничих можливостей
- •58. Ефективність та обсяги розподілу.
- •60.Інституціональний аналіз економічних процесів.
6.Рівновага споживача з ординалістських та кардиналістських позицій.
Р
івновага
споживача
– це оптимальний набір товарів, що
max-зує
корисність при певному обмеженому рівні
бюджету. Така рівновага означає: як
тільки споживач отримає даний набір
товарів – у нього зникає стимул змінити
цей набір на ін.
Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, назив. внутрішньою. Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише 1товару. Така рівновага назив. кутовою. Існують дві позиції, що визначають рівновагу споживача – кардиналістська і ординалістська. Кардиналістська – споживач може визначити корисність певних товарів та послуг кількісно. Таке вимірювання досить умовне , бо не має чітко визначеної одиниці виміру. Для порівняння різних корисностей використовують – ютили, які споживач присвоює благам. Ординалістська – споживач оцінює корисність лише з погляду на черговість, рейтинг, послідовність в якій би він обрав ці блага для задоволення своїх потреб.
7.Функція корисності та криві байдужості. Карта кривих байдужості.
К
орисність
—
це задоволення, яке споживач отримує
від споживання товарів чи послуг або
від будь-якої діяльності.
Економічна теорія виходить з того, що між корисністю та кількістю споживаних продуктів існує певний функціональний зв'язок. Його відображає функція корисності, як співвідношення між обсягами спожитих товарів та послуг і рівнем корисності, якого досяг споживач: U= f(Qx ,Qy,..., Qn )
де U — корисність; Qx, Qy, Qn , — обсяги відповідних спожитих товарів.
К
рива
байдужості—
це всі ті комбінації товярів, які
забезпечують однаковий рівень
задоволення. Набір товарів, що відповідає
координатам точки N5, забезпечує рівень
задоволення споживача більший, ніж
будь-який набір, що належить кривій
байдужості. Однак можна знайти інші
набори, що мають таку саму корисність,
як і набір у точці N5 Тому через будь-яку
точку, що відповідає певному набору
товарів, можна провести криву
байдужості. Ці криві утворюють карту
кривих байдужості.
Карта кривих байдужості має певні властивості:1.Набори товарів на кривих, більше віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживацького задоволення, ніж ті, що лежать на менш віддалених кривих.2.Криві байдужості не перетинаються.
8.Криві „доход - споживання".
В
ибір
споживача залежить не тільки від його
уподобань та переваг а й від рівня
доходу. Відомо, що збільшення доходу
призводить до переміни бюджетних ліній
праворуч і вверх.
Крива "дохід—споживання"
показує,
як кількість товару X
змінюватиметься залежно від зміни
доходу споживача. Характер кривої
"доход—споживання" буде залежати
від оцінки товару споживачем.
Нормальні
товари
– це такі товари, які людина споживає
у більшій кількості, коли зростає її
дохід. Неякісні
товари
– це такі товари, споживання яких
зменшується за умови зростання доходу
споживача. Тому для норм. товарів крива
«д-с» матиме зростаючий характер, а для
неякісних – спадний. Разом з тим є група
товарів, яка не належить ні до нормальних,
ні до неякісних товарів- нейтральні.
Обсяги їх споживання не залежать від
рівня доходу споживача(це наприклад
сіль). Крива «д-с» для таких товарів
матиме вигляд вертикальної прямої
лінії.