57. Поняття, загальна характеристика та особливості договору (д.) будівельного підряду.

(§3 гл.61 ст.875-886) За Д. будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати та здати у встановлений строк об'єкт або виконати ін. будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Правове регулювання Д. здійснюється §3 гл.61 ЦК, ЗУ "Про інвестиційну діяльність", "Про майнову відповідальність за порушення умов Д. підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві", Положенням про підрядні контракти у будівництві Укр. та ін. спеціальними правилами. Юридичні ознаки Д.: взаємний, консенсуальний, відплатний. Сторонами Д. є: у взаємнихдоговорах - замовник і підрядник, а в багатосторонніх - крім замовника і підрядника, можуть бути ін.

виконавці замовлення (проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядники).Замовником може виступати інвестор або за його дорученням ін. фіз. і та юр. особи, а підрядником можуть бути юр. та фіз. особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельноїдіяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та ін. подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців. Предметом Д. є кінцевий результат діяльності підрядника (субпідрядника), тобто відповідний об'єкт будівництва - сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником доручених йому робіт. Умова про предмет визначається в Д. його найменуванням. Строк Д. визначається за домовленістю між сторонами та фіксується вказівкою в Д. на початковий і кінцевий строк виконання роботи.

Також в Д. може бути передбачено строки завершення окремих етапів робіт. Ціна Д. визначається шляхом прямої домовленості або під час проведення тендерних торгів і залежить від складу затрат, з урахуванням регламентувальних рішень з цього питання. Визначаючи ціну Д., сторони можуть керуватися Правилами формування договорних цін та їх уточнення в процесі будівництва. Особливості Д.: роботи за цим Д. проводяться за місцем знаходження об'єкта (предмета праці); специфічний предмет Д. та його суб'єктний склад; тривалість Д.них стосунків між замовником і підрядником, їх співробітництво щодо належного виконання договорних обов'язків; широке застосування системи генерального підряду; наявність системи спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини будівельного підряду. Форма Д.: письмова.

58. Види ліцензійних договорів та їх специфіка.

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦК та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Ліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності поділяють на такі види: - виключна ліцензія - видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері;

- одинична ліцензія - видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері; - невиключна ліцензія - не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Законодавство передбачає презумпцію надання невиключної ліцензії при укладення ліцензійного договору, за умови, якщо вид ліцензії не обумовлено в договорі. Cвоєрідний характер об'єкта інтелектуальної власності зумовлює і відповідний характер самого договору в цій сфері. Об'єктом договору у сфері промислової власності може бути тільки об'єкт, що має охоронний документ.

За відсутності такого документа об'єкт не може вважатися об'єктом промислової власності. Важко передбачити можливий доход від використання такого нематеріального об'єкта. Специфічність зазначених договорів полягає ще й у тому, що особи, заінтересовані в укладенні такого договору, часто не можуть чітко уявити, про що йдеться - матеріального носія може ще й не бути. Зазначена специфіка має місце, коли йдеться про використання об'єкта інтелектуальної власності. Коли ж говориться про створення цього об'єкта, то яким він буде, не знає ніхто.