56. Договір (д.) позички.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернутипозикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості (ст. 1046 ЦК). Правове регулювання договору позики здійснюється § 1 гл. 71 ЦК. Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний, безвідплатний або відплатний. 

Сторонами договору є позикодавець та позичальник. Це можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права, однак позикодавцем може виступати лише власник відповідних грошових коштів або речей, що визначені родовими ознаками. Істотною умовою договору позики є його предмет. Предметом договору позики можуть бути грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, причому позичальник, отримавши за договором позики грошові кошти, зобов'язаний повернути позикодавцеві таку саму суму, а якщо йшлося про зазначені вище речі — рівну кількість речей того самого роду та такої самої якості.

Тобто в договорі позики не можна передбачити повернення замість грошей інших речей і навпаки, оскільки в такому разі матимуть місце фактичні правовідносини купівлі-продажу.

У побутових відносинах між фіз. особами (напр., надання одним родичем ін. в безоплатне користування транспортного засобу), у сфері задоволення культурних потреб фіз. осіб (надання держ. бібліотеками книжок читачам), як форма спонсорських відносин набув широкого поширення договір позички. За Д.позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст.827 ЦК). Юридичні ознаки Д.: взаємний, реальний або консенсуальний, безоплатний. Сторонами Д. є позичкодавець та користувач. Позичкодавцем може бути фіз. або юр. особа. Юр. особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю. Предметом позички можуть бути лише індивідуально-визначені неспоживні речі, як рухомі, так і нерухомі. Однак підприємство як цілісний майновий комплекс не може бути предметом Д. позички, оскільки з підприємством можна укладати лише правочини з метою одержання прибутку, а за юридичними ознаками договір позички має безоплатний характер.

Готівкові гроші, монети можуть бути предметом позички лише для використання як експонатів на виставці. Договір позички є строковим Д.. Форма Д.: усна щодо речей побутового призначення між фіз. особами або письмова - між юр. особами, а також між юр. та фіз. особою. Договір позички будівлі, капітальної споруди укладають у формі, яку визначено ст.793, а щодо транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фіз. особа, - у письмовій формі і підлягає нотар. посвідченню. Обов'язок позичкодавця - передати користувачеві річ у користування. Позичкодавець має право на: відчуження речі, яку він передав у користування (при цьому, до набувача речі переходять права та обов'язки позичкодавця); вимагати примусового повернення речі, а також відшкодування завданих збитків, якщо після припинення Д. користувач не повертає річ. Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування (ст.833). Він зобов'язаний: користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у Д.; користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено Д.

; повернути річ після закінчення строку Д. в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання. Користувача не має права переважної перед ін. особами купівлі речі, переданої йому в користування. Договір позички припиняється у разі: смерті фіз. особи або ліквідації юр. особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено Д. (ст.835); повернення речі користувачем у будь-який час до спливу строку Д.; розірвання Д. позичкодавцем і повернення речі, якщо: а) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; б) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам Д.; в) річ самочинно передано в користування іншій особі; г) внаслідок недбалого поводження з річчю її може бути знищено або пошкоджено (ч.2 ст.834). Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання Д., який укладено без визначення строку.