
- •1.Європейські системи приватного права
- •2. Загальна характеристика Цивільного кодексу
- •3. Фізична особа як суб'єкт цивільних правовідносин
- •4. Ім'я фізичної особи
- •5. Захист права власності
- •8. Фізичні особи — підприємці
- •10. Права на чужі речі. Загальна характеристика прав на чужі речі
- •11. Поняття правочину, ознаки та види правочинів
- •12. Негаторний позов
- •13. Поняття приватного права
- •14. Співвідношення цивільного та приватного права
- •15. Поняття, зміст, суттєві умови, права та обов’язки сторін договору лізингу (л.). Різновиди лізингу.
- •16. Особливості договору роздрібної купівлі-продажу
- •18. Поняття торговельної марки та умови надання їй правової охорони
- •19. Поняття строку та терміну. Види строків
- •21. Здійснення права власності
- •23. Цивільне право як галузь права
- •24. Акти цивільного законодавства та договір.
- •25. Звичай в цивільному праві
- •26. Судовий прецедент як джерело цивільного права
- •27. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
- •28. Дії та результати дій як об'єкт цивільних прав
- •29. . Договір побутового прокату (поняття та особливості).
- •30. Поняття спадкування. Суб’єктний склад правовідносин спадкування.
- •31. Спадкування за законом. Розподіл майна померлого між спадкоємцями.
- •32. Спадкування за заповітом.
- •33. Заповідальний відказ.
- •34. Поняття і ознаки шлюбу. Умови та порядок укладення шлюбу
- •36. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •38. Поняття зобов’язання, його характерні риси
- •39. Суб’єкти зобов’язання. Множінність осіб у зобов’язанні.
- •40. Поняття і принципи виконання зобов´язань
- •41. Поняття та види права спільної власності
- •44. Поняття та загальна характеристика договору (д.) купівлі-продажу (к-п). Разновиди д.К-п
- •45. Поняття та загальна характеристика договіру (д.) дарування.
- •46. Поняття права інтелектуальної власності
- •47. Договір про надання послуг
- •50. Поняття та різновиди договору (д.) майнового найму (оренди).
- •51. Поняття договору (д.) підряду. Відмінності д. Підряду від суміжних д.
- •52. Поняття, загальна характеристика та особливості договору контрактації.
- •53. Поняття, загальна характеристика та значення договору поставки.
- •54.Агентський договір
- •55. Договор транспортного експедирування (те).
- •56. Договір (д.) позички.
- •57. Поняття, загальна характеристика та особливості договору (д.) будівельного підряду.
- •58. Види ліцензійних договорів та їх специфіка.
- •59. Договір банківського рахунка
- •60. Особисті немайновіправовідносини подружжя
- •62. Укладення та зміст шлюбного контракту
- •63. Майнові правовідносини подружжя
- •64.Патронат і усиновлення
- •65. Реєстрація актів цивільного стану
- •66. Система принципів та їх класифікація
- •68. Поняття цивільного процесуального права і його значення. Предмет, метод і система цпп.
- •69.Поняття і види судових доказів.
- •70. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
- •71. Поняття належного й неналежного відповідача, порядок і умови його заміни (Заміна неналежної сторони)
- •72. Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі.
- •73. Окреме провадження: загальна характеристика.
- •74. Цивільна юрисдикція суду, її види.
- •75. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •76. Цивільний процес: поняття, провадження, стадії
- •77. Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •78. Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін.
- •79. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
- •80. Міжнародний цивільний процес
- •81. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •82. Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •83. Поняття і види судових витрат.
- •84. Ухвали суду першої інстанції.
- •85. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •86. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •87. Поняття цивільних процесуальних правовідносин.
- •88. Процесуальна співучасть в цивільному процесі.
- •89. Право на захист право на звернення до суду право на судовий захист
- •90. Дипломатичний та судовий імунітет
- •91. Поняття позову, його елементи та види.
- •93. Поняття та особливості наказного провадження. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •94. Провадження і стадії цивільного процесу.
- •95. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •98. Учасники судового господарського процесу.
- •101. Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •102. Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності.
- •103. Правовий статус акціонерного товариства.
- •105. Правове положення господарських об’єднань.
- •106. Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу згідно інкотермс: поняття та групи.
- •107. Право господарського відання та оперативного управління.
- •108. Підприємство: поняття, ознаки та види.
- •109. Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •110. Форма господарських договорів та наслідки її недодержання.
- •112. Форми безготівкових розрахунків. Вексель та акредитив.
- •113. Правове регулювання та специфіка діяльності технологічних парків в Україні
- •114. Адміністративно-господарські санкції майнового характеру.
- •115. Законодавство про захист економічної конкуренції
- •116. Поняття і види цінних паперів
- •119. Джерела господарського права: поняття, види та система.
- •122. Поняття, види та форми інвестиційної діяльності
- •123. Правовий режим інноваційної діяльності.
- •124. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •125. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями
- •126. Поняття соціального розвитку села
- •127. Головні напрями екологічної політики України в сучасних умовах
- •129. Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність широкого використання кооперативної форми організації праці в аграрному секторі економіки.
- •131. Право приватної власності
- •132. Правова охорона навколишнього природного середовища у промисловості
- •133. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •134. Правове регулювання приватизації та паювання земель сільськогосподарського призначення
- •135. Об'єкти і суб'єкти екологічного права
- •136. Право природокористування: поняття й види. Загальне та спеціальне природокористування
- •137. Правове становище фермерського господарства
- •140. Правове становище особистого селянського господарства
- •141. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств
- •142. Категорії земель та їх правовий режим
- •143. Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників
- •145. Договір оренди земельної ділянки
- •146. Екологічні нормативи та стандарти якості навколишнього середовища
- •147. Особливості правової охорони грунтів
- •148. Водний фонд україни як об'єкт правової охорони
- •149. Природно-заповідний фонд України
- •150. Суб'єкти аграрного права
50. Поняття та різновиди договору (д.) майнового найму (оренди).
(гл.58 ст.759-786) За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Правове регулювання договору найму (оренди) здійснюється гл.58 ЦК, ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та окремими правилами найму. Метоюдоговору є забезпечення передання майна у тимчасове користування. Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний (реальний), відплатний. Сторонами договору є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар). Наймодавцем може бути власник речі або особа, якій належать майнові права, а також особа, уповноважена на укладення договору найму. Щодо особи наймача, то законодавець не передбачає будь-яких обмежень. Істотною умовою договору є умова про предмет, яким може бути: річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд за неодноразового використання (неспоживна річ); майнові права.
Законом може бути встановлено види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Ціна договорувстановлюється за домовленістю між сторонами. Якщо її не встановлено договором, то визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договір найму (оренди) є строковим договором. Якщо строк найму не встановлено, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Форма договору: усна або письмова. Змістом договору є сукупність прав та обов'язків сторін. Чинне цивільне та господарське законодавство Укр. виділяє такі різновиди договорів, що регулюють строкове платне користування чужим майном: договір найму (оренди), включаючи оренду державного та комунального майна (ст.759–786 ЦК, ст.ст.283–289, 291 ГК, ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»); договір прокату (ст.
787–805 ЦК), специфікою якого є те, що наймодавцем може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності, а предметом договору – рухома річ, яка використовується, як правило, для задоволення побутових невиробничих потреб. Договір прокату є публічним договором та договором приєднання.; договірнайму (оренди) земельної ділянки (ст.792 ЦК, ст.290 ГК, ЗУ «Про оренду землі»; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (ст.793–797 ЦК); договірнайму (оренди) транспортного засобу (ст.798–805 ЦК); договір лізингу (ст.806–809 ЦК, ст.292 ГК, ЗУ «Про лізинг»); договір найму житла (ст.810–826 ЦК).
(гл.58 ст.759-786) Сторонами Д. є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар). Наймодавцем може бути власник речі або особа, якій належать майнові права, а також особа, уповноважена на укладення Д. найму.До особи наймача законодавець не передбачає обмежень. Наймодавець зобов'язаний: передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений Д. (якщо наймодавець не передає наймачеві майно, то наймач має право за своїм вибором: вимагати передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від Д. і вимагати відшкодування завданих йому збитків); передати річ у комплекті та у стані, що відповідають умовам Д. та її призначенню; попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі та які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача (ін. осіб) або призвести до пошкодження самої речі (у разі завдання шкоди внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймача не було попереджено наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, шкоду відшкодовує наймодавець); повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм (якщо наймодавець не повідомив про всі права третіх осіб на річ, то наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання Д.
та відшкодування збитків); провести капремонт речі, переданої у найм, за свій рахунок, якщо інше не встановлено Д. або законом (якщо наймодавець не провів капремонту речі, що перешкоджає її використанню, то наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання Д. та відшкодування збитків). Наймач зобов'язаний: у присутності наймодавця перевірити справність речі; користуватися річчю відповідно до її призначення та умов Д. та не має права самочинно змінювати стан речі, яку передано йому в користування, інакше наймодавець має право вимагати розірвання Д. та відшкодування збитків; справляти плату за користування річчю (якщо наймач не вносить плату протягом 3 міс. підряд, то наймодавець має право вимагати повернення речі); усунути погіршення речі, які сталися з його вини, або відшкодувати збиткі; відшкодувати шкоду, завдану третім особам, у зв'язку з користуванням річчю. Наймач має право: вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася; здійснювати страхування речі; проводить за свій рахунок поточний ремонт речі; передати річ у користування ін.
особі за згодою наймодавця, якщо ін. не встановлено Д. або законом; власності на плоди, доходи, одержані ним у результаті користування річчю; поліпшити річ за згодою наймодавця (Якщо поліпшення можна відокремити від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. А якщо не можна, то має право на відшкодування вартості витрат.); Наймач має переважне право перед ін. особами на укладення Д. найму на новий строк і на придбання речі.