- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
- •1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
- •2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
- •3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
Білет №27
1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
Різні види діяльності потребують високої координації рухів – це забезпечує рухова сенсорна система
У м’язах, сухожиллях суглобів містяться рецептори, які сигналізують нервовій системі про ступінь напруження мязових волокон, про положення суглобів і різних частин тіла в просторі, а також відносно інших частин тіла. За рахунок рухового аналізатора людина навіть за відсутності зору може виконувати складні високо координовані рухи. Нервові імпульси від рецепторів мязів і сухожилків надходять до ЦНС, підтримують її функціональну активність, сприяють її розвиткові. Провідна роль в орієнтації нашого тіла в просторі належить спеціальному апарату, який називають вестибулярним . У людини він анатомічно пов'язаний із внутрішнім вухом і складається з двох мішечків та трьох півколових каналів. Вестибулярні рецептори мішечків реагують на зміну сили тяжіння та лінійні прискорення, сприймають положення голови і прямолінійний рух. У драглистій мембрані розташовані кристали кальциту - отоліти, тому вона ще називається отолітовою мембраною. Коли ми перебуваємо у вертикальному положенні, отолітова мембрана тисне на волоскові клітини і вони згинаються. Згинання волосків приводить до виникнення нервових імпульсів, які передаються до нервових центрів кінцевого мозку.
2. Розвиток мови у дітей, особливості сенсорної та моторної мови. Значення мовних стереотипів для розвитку мови.
У розвитку сенсорної мови дитини також можна виділити ряд етапів. У 3-6 міс починається формування передумов для розумінь мови: вираженість слухового уваги на мову, адекватна реакція на інтонацію, впізнавання голосів близьких. У 6-8 міспочинає розвиватися глобальне, ситуаційне сприйняття зверненої мови. Суттєву роль у цьому процесі відіграє спілкування з дорослим, розвиток орієнтовною діяльності.
У розвитку моторної промови велика роль належить мовному наслідуванню. Після півтора років дитина шляхом наслідування легко вимовляє знайомі і незнайомі слова, як адресовані йому, так і випадково почуті від оточуючих. Автоматизація навички мовного наслідування різко прискорює розвиток моторної мови. Інтенсивний розвиток моторної мови зазвичай починається з другої половини 2-го року життя. До 1 року 6 міс дитина вимовляє близько 30 простих за звуковим складом слів, а до кінця 2-го року - 200-300. До 3 років в мові дитини нараховується до 1200-1500 слів, що включають майже всі частини мови. Є спостереження про більш повільному темпі розвитку мовлення на 2-му році життя у хлопчиків.
3. Вимоги до розсаджування дітей у школі.
При розсаджуванні дітей за парти вчителька користується такими критеріями: вади здоров’я (зір, слух, спина), зріст, психологічна сумісність, провідний тип мислення, розумові здібності.
Білет №27
1. Значення і загальний план будови рухової і вестибулярної сенсорних систем.
Різні види діяльності потребують високої координації рухів – це забезпечує рухова сенсорна система
У м’язах, сухожиллях суглобів містяться рецептори, які сигналізують нервовій системі про ступінь напруження мязових волокон, про положення суглобів і різних частин тіла в просторі, а також відносно інших частин тіла. За рахунок рухового аналізатора людина навіть за відсутності зору може виконувати складні високо координовані рухи. Нервові імпульси від рецепторів мязів і сухожилків надходять до ЦНС, підтримують її функціональну активність, сприяють її розвиткові. Провідна роль в орієнтації нашого тіла в просторі належить спеціальному апарату, який називають вестибулярним . У людини він анатомічно пов'язаний із внутрішнім вухом і складається з двох мішечків та трьох півколових каналів. Вестибулярні рецептори мішечків реагують на зміну сили тяжіння та лінійні прискорення, сприймають положення голови і прямолінійний рух. У драглистій мембрані розташовані кристали кальциту - отоліти, тому вона ще називається отолітовою мембраною. Коли ми перебуваємо у вертикальному положенні, отолітова мембрана тисне на волоскові клітини і вони згинаються. Згинання волосків приводить до виникнення нервових імпульсів, які передаються до нервових центрів кінцевого мозку.