Коменський Ян Амос

(1592-1670)

засновник нової гуманістичної педагогіки

Основні етапи життя та діяльності

• навчання в братській школі

• 1608 р. – вступ до латинської школи м. Пшерів

• 1611 р. – зарахування до Гернборського університету

• 1613 р. – вступ до Гейдельберзького університету

• 1614 р. – керівник Пшеровської братської школи

• 1618 р. – пастир-проповідник та одночасно ректор братської школи м.Фульнеці

• 1635 р. – ректор гімназії м. Лешно

• 1641 р. – запрошення працювати до Лондона

• 1642 р. – запрошення працювати до Швеціі

• 1648 р. – епіскоп общини «чеських братів», відкрив в м.Шарош-Паток три класи гімназії за новою системою навчання

Педагогічні праці

«Велика дидактика» (1632), «Відкриті двері мов і усіх наук» (1635), «Закони добре організованої школи», «Листи до неба» (1616), «Материнська школа» (1632), «Новітній метод викладання мов» (1646), «Правила більш легкої граматики» (1614), «Правила поведінки дітей», «Про культуру природних обдарувань», «Світ чуттєвих речей у малюнках» (1658), «Шлях світла» (1641).

Виховні погляди

• принцип природовідповідності – це методологічна основа трактування вченим процесу навчання і виховання та побудови шкільної освіти;

• в основі учення про виховання особистості покладена ідея виховуючого навчання та природовідповідності;

• висунув подвійну мету виховання: «підготовка до діяльності на землі та підготовка до життя на небі»;

• визначив три завдання виховання: пізнання себе і навколишнього життя (розумове виховання); володіння собою (моральне виховання); віра в Бога (релігійне виховання);

• у вихованні людяності в людині, педагог виділяв чотири основних доброчесності: мудрість, поміркованість, мужність, справедливість;

• велике значення надавав моральному вихованню, рекомендував розвивати в дітях скромність, слухняність, охайність, доброзичливість, повагу до старших, працелюбність;

• засоби морального виховання: позитивний приклад вчителів, батьків, товаришів, бесіди, наставляння, вправляння, привчання, вправи, дисципліна;

• шкільну дисципліну розглядав як незмінний, обов’язковий для всіх порядок шкільного життя і як умову правильної організації навчання й виховання, і як систему покарань, засіб впливу на школяра;

• авторитет вчителя розглядав як головний засіб дисциплінування.

Дидактичні погляди

• проголосив ідею загального навчання;

• розробив вікову періодизацію розвитку дітей і відповідну їй систему шкільної освіти та її зміст:

дитинство (0 – 6 років) – материнська школа;

отроцтво (6 – 12 років) – школа рідної мови;

юність (12 – 18 років) – латинська школа (гімназія);

змужніння (18 – 24 роки) – академія (університет);

• визначив сутність і завдання освіти;

• до змісту навчання, окрім «семи вільних мистецтв», включив вивчення нових предметів – природознавства, географії, історії тощо;

• виступав за енциклопедичність, посильність, доцільність змісту освіти, єдність і наступність шкіл усіх типів;

• теоретично обґрунтував та запровадив класно-урочну систему, взявши за основу практику німецьких та братських шкіл в Україні і Білорусії;

• виділив структурні компоненти уроку: початок, продовження, закінчення;

• обґрунтував основні принципи навчання: наочності, грунтовності, свідомості, міцності, послідовності, систематичності, посильності;

• сформулював «золоте правило дидактики»;

• словесні методи навчання доповнив методами спостереження, ілюстрації, демонстрації, самостійної роботи учнів;

• в процесі навчання використовував ілюстровані навчальні книжки;

• розробив вимоги до підручників та відповідно до них написав нові;

• обґрунтував вимоги до вчителя.