Педагогічні праці

«Вчимося рідної мови: Нариси про мову вкраїнську», «Орфографічний словник», «Рідна мова», «Українська граматика», «Українські шкільні мотиви», «Українська культура», «Українська граматична культура: Розгляд підручників, з яких можна вчитись і вчити вкраїнської мови», «Український правопис, його історія та закони».

Педагогічні погляди

• принциповими рисами педагогічних поглядів І. Огієнка можна вважати: різномовність, родинність, залучення до християнських ідеалів;

• основними завданнями навчально-виховного процесу в навчальних закладах України, на його думку, повинні бути: українізація всіх типів навчальних закладів; доступність і єдність навчання; створення системи підготовки національних педагогічних кадрів;

• мета освіти і виховання - формування національної свідомості, духовності, естетичних цінностей, формування здорового способу життя;

• навчання і виховання підростаючого покоління України, як держави, повинно здійснюватися українською мовою;

• до змісту освіти включив національний компонент, який передбачав вивчення національної історії, культури, традицій, знання національних героїв;

• розглядав наступні принципи навчання: виховуючого навчання, наочності, науковості, систематичності, міцності знань, активності, творчості, індивідуального підходу;

• пропонував використовувати наступні методи навчання: бесіда, розповідь, пояснення, вправи, робота з книгою, дискусія, проблемний виклад знань, ілюстрація, навіювання;

• важливими з точки зору І. Огієнка у змісті виховання є прищеплення любові до свого народу, народної творчості, рідної мови і церкви;

• виділяв наступні засоби виховання: рідна мова, батьківський та материнський приклад, рідномовне оточення, етнічне середовище, усна народна творчість, читання Біблії, народний календар, рідна історія, література, традиції, обряди, свята, ігри, побут.

Макаренко Антон Семенович

(1888 – 1939)

український педагог

Основні етапи життя та діяльності

• навчання в Білопільському двокласному училищі

• 1901 р. – навчання у Кременчуцькому міському чотирикласному училищі

• 1904 р. – після закінчення училища з відзнакою продовжив навчання на однорічних педагогічних курсах

• 1905 р. – розпочав педагогічну діяльність у Крюківському двокласному залізничному училищі, де викладав російську мову, літературу, малювання

• 1911 р. – переведений на посаду вчителя двокласного залізничного училища на станцію Долинську (Херсонська губернія)

• 1914 р. – вступив до Полтавського учительського інституту

• 1916 – 1917 рр. – призваний в армію, але у зв’язку з хворобою звільнений

• 1917 р. (червень) – закінчив учительський інститут, отримавши золоту медаль за твір «Криза сучасної педагогіки», працював учителем зразкової школи при Полтавському учительському інституті

• 1917 р. (грудень) – призначений інспектором вищого початкового залізничного училища

• 1919 р. – переїзд до Полтави, де завідував міським початковим училищем

• 1920 р. (серпень) – директор семирічної трудової школи (м. Полтава)

• 1920 – 1928 рр. – завідувач колонії для неповнолітніх правопорушників (с. Ковалівці)

• 1926 р. – переїзд колонії у Куряж та об’єднання з Курязькою трудовою колонією

• 1927 р. (червень)– запрошений для участі в організації дитячої трудової комуни, деякий час працював одночасно у двох закладах: в колонії ім. М. Горького та в комуні ім. Ф. Дзержинського

• 1934 р. – прийнятий до спілки письменників СРСР

• 1935 р. – заступник начальника відділу трудових колоній НКВС України

• 1936 р. – одночасно завідував колонією в Броварах

• 1937 р. – переїзд до Москви, присвятив себе літературній і громадсько-педагогічній діяльності