Розвиток педагогічної думки в Україні (XVI-XIII ст.) Братські школи

Братські

школи

це українські національні навчальні заклади, які заснували й утримували братства

першою братською школою підвищеного типу стала школа Успенського братства у Львові (1586 р.), діяли також школи в Перемишлі, Рогатині, Замості, Києві, Вінниці, Кам’янці-Подільському, Кремінці, Луцьку

Статус школи

за рівнем і змістом освіти це були середні школи

Професорсько-викладацький склад

школу очолював ректор

науково-педагогічну роботу здійснювали талановиті вчителі й письменники: Степан і Лаврентій Зизанії, Кирило Ставровецький, Іван Борецький, Памво Беринда

Склад учнів

до школи приймалися діти усіх станів, становище учня в школі залежало не від матеріального стану, а від його особистих успіхів у навчанні та поведінці

Організація навчально-виховного процесу

робота школи визначалася статутом, у ньому було чітко визначені: організаційна структура школи, права і обов’язки всіх її працівників, учнів та батьків, громадськості

статут братської школи у Львові був пройнятий патріотизмом, гуманізмом, демократизмом, любов’ю до дітей, шанобливим ставленням до знань, освіти, школи, рідної мови, національної культури, піклуванням про авторитет батьків та вчителів, забезпечення гармонії родинно-громадсько-шкільного виховання

форма організації навчання – класно-урочна система

методи: пояснення, бесіда, самостійна робота, повторення, диспут, взаємне навчання

батьки, посилаючи дитину до школи, повинні були при свідках ознайомитися зі шкільними порядками, скласти договір, який визначав обов’язки школи і батьків

Зміст освіти

до змісту освіти входили: хоровий спів, вивчення грецької, латинської та польської мов, учні навчалися читати, писати, рахувати, ознайомлювалися з елементами «семи вільних мистецтв», філософією, богослов’ям, поетикою, риторикою

викладання проводилося рідною мовою

Значення шкіл

братство вбачало в організації української національної школи не лише засіб освіти, а й знарядля боротьби проти загарбників, колонізаторської політики польського уряду

здобутки братських шкіл послужили джерелом Я.А. Коменському для написання його фунда-ментальних праць з педагогіки

1576 р.

волинський князь Костянтин Острозький у своїй резиденції відкрив Острозьку академію. Це була перша вища школа й перша наукова установа в Україні

Перший ректор академії

Герасим Смотрицький

Професорсько-викладацький склад

українські та зарубіжні вчені, кваліфіковані фахівці з різних галузей знань (ієромонах з Острога Купріян, Йов Княгиницький, Василь Суразький, Дем’ян Наливайко та ін.)

Зміст освіти

«сім вільних мистецтв» (граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика, астрономія), слов’яно-руська, грецька, латинська мови

Склад учнів

училися не лише діти шляхти, але й селянські

Вихованці

Гетьман Петро Сагайдачний, учений Мелетій Смотрицький, Іван Борецький, Дмитро Самозванець

Інші види

діяльності

педагогічний процес науково-освітнього центру був тісно пов'язаний з дослідницькою діяльністю науково-перекладацького гуртка та роботою друкарні. Друкарською справою керував Іван Федоров, друкарнею крім першої повної слов’янської Біблії було надруковано першу граматику церковно-слов’янської мови, 3 видання часослову, низьку полемічної літератури, понад 30 книг

1624 р.

занепад академії