2.3 Місце соняшнику в економіці господарства та економічна ефективність виробництва

Раціонально реорганізована інфраструктура ринку соняшникового підкомплексу повинна сприяти виробництву якісного насіння для переробки, посівного матеріалу та реалізації соняшникової продукції споживачу і включати декілька ланок. По-перше, це підприємства, які забезпечують вирощування, післязбиральну доробку та зберігання; по-друге – установи, що просувають насіння на ринок – агроторгові доми, виставки-ярмарки та інші; по-третє – організації і служби з контролю і якості продукції, карантинний контроль при ввозі та вивозі насіння соняшнику та продукції з нього, а також ціновий моніторинг та фінансово-кредитну підтримку; по-четверте, попит на продукцію переробними підприємствами, населенням та іншими галузями. Але, щоб кожне підприємство з відповідною впевненістю могло вступити в організоване конкурентне середовище, йому потрібно мати чітку програму маркетингових дій та розробити бізнес-план. Головна мета – задоволення потреб споживача, максимізація прибутку, розрахунок реальної і водночас вигідної ціни, заповнення певної ринкової ніші і вихід на чітку ринкову позицію, орієнтація на потенційного споживача і активізація його позицій на ринку, а також привернення громадської думки до товарів і підприємства.

В умовах поглиблення ринкових відносин, зокрема приватизації землі та майна, виникає потреба в перегляді й удосконаленні методичних підходів до визначення економічної ефективності сільського господарства в цілому та соняшникового підкомплексу зокрема.

При визначенні сукупного ресурсного потенціалу та його вплив на ефективність виробництва соняшнику необхідно включати до його складу, крім матеріальних і трудових ресурсів, землю за її вартісною оцінкою. Це сприяє більш поглибленому й об’єктивному дослідженню економічної ефективності галузі у виробничих формуваннях різних форм власності та господарювання.

З метою комплексної оцінки економічної ефективності виробництва соняшнику доцільно використовувати систему показників, яка включає показники ефективності використання ресурсів: землі, основних засобів виробництва, оборотних засобів, трудових ресурсів; а також загальних показників ефективності – собівартість продукції, прибутковість та рентабельність виробництва (табл. 2.5).

Таблиця 2. 5

Місце галузі виробництва соняшнику в економіці господарства в 2012 році

Показники	По господарству	По продукції	Питома вага продукції в економіці господарства, %
Посівна площа,га	1345	290	21,56
Виробничі затрати,тис. грн.	13035,3	1306,9	10,0
Собівартість реалізованої продукції,тис. грн.	12478,0	1695,0	13,6
Валова продукція в порівняних цінах, тис. грн.	14869,0	1197,6	8,1
Виручка від реалізації, тис. грн.	15588,1	2944,9	18,9
Прибуток,тис. грн.	3110,0	1249,9	40,2

Посівна площа соняшнику в ПСП «Перемога» у 2012 році становила майже 22% від загальної посівної площі господарства, а саме 290 га. В структурі товарної продукції господарства соняшник становить понад 13%, що можна вважати вагомою часткою.

В порівняні з 2011 роком в 2012 році виручка від реалізації соняшнику збільшилась в 2,5 рази ( на 1747,3 тис. грн.). Частка прибутку становила 40%, тобто основний дохід господарства приносить вирощування та реалізація соняшнику. Середня вартість реалізації соняшнику - 3825 грн./т.

Економічна ефективність виробництва соняшнику в сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Показники економічної ефективності виробництва соняшнику в господарстві

Показники	Роки			звітний до базисного (+,-)
	2010	2011	2012
Урожайність, ц/га	18,91	26,56	22,80	3,89
Рівень товарності,%	97,4	97,9	116,5	19,1
Прибуток на 1 га, грн.	2965,2	3834,1	4310,0	1344,8
Прибуток на 1 ц, грн.	161,0	147,5	162,3	1,3
Рівень рентабельності,%	103,3	76,1	73,7	-29,6

Урожайність сільськогосподарських культур в 2012 році є найвищою за досліджуваний період. Це пов'язана з впливом природо-кліматичних умов на урожайність сільськогосподарських культур.

Отримані у господарстві за досліджуваний період результати господарської діяльності є середніми і покривають понесені на їх створення витрати. Протягом досліджуваного періоду прибутковість господарської діяльності збільшилась.

Рентабельність вирощування соняшнику в 2012 році значно нижче в порівнянні з показниками минулого року.

Отже, вирощування соняшнику є досить витратним, проте високі реалізаційні ціни спонукають виробників. Соняшник є основною олійною культурою на ринку, займає найбільшу частку в структурі господарства.

Розділ 3

Перспективи виробництва і використання біоресурсів на виробництво біопалива