20.Класифікація інновацій.

21.Принципи державної інноваційної політики.Головної метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва й реалізації но­вих видів конкурентоздатної продукції.

Основними принципами державної інноваційної політики є:

-орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України;

-визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку;

-формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності;

-створення умов для збереження, розвитку й використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу;

-забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кре­ дитної сфери у розвитку інноваційної діяльності;

-ефективне використання ринкових механізмів для сприяння ін­ новаційній діяльності, підтримка підприємництва у науково-ви­ робничій сфері;

-здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологіч­ ної кооперації, трансферу технологій, захист вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок;

-фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, подат­ кової і митної політики у сфері інноваційної діяльності;

-сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури;

-інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної діяльності;

-підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності.

Важливим також є принцип забезпечення єдності стратегічного поточного державного регулювання, оперативності останнього. Стратегічне державне регулювання має загальнодержавне значен­ня. Його мета — збереження економічного й соціального стратегіч­ного курсу держави, який закладається до програми реалізації реформ, національних, цільових, комплексних та інших програм. З метою додержання стратегічного курсу державою складається й контролюється перелік ресурсів, які мають стратегічно важливе зна­чення. Поточне державне регулювання має на меті забезпечити реа­лізацію стратегічного курсу в умовах конкретної економічної й полі­тичної ситуації, що зумовлює гнучкість системи державного впливу. Оперативне поточне державне регулювання спирається на податко­ву політику, емісійну, кредитну, бюджетну, соціальну та інші види економічної політики. У межах поточного регулювання Уряд Украї­ни формує державний бюджет, визначає основні напрями податко­вої політики, а також характер зовнішньоекономічної політики (шляхом розробки митних тарифів, експортних квот тощо).Важливим принципом дер­жавного регулювання є дотримання вимог матеріально-фінансової збалансованості задля забезпечення ресурсного потенціалу суспільст­ва, регулювання фінансових потоків (гроші, зобов'язання за креди­том, акції, цінні папери тощо).

22.Підходи до створення й стимулюванняпопиту на інновації

З огляду на реалії сучасної ринкової економіки, коли більшу вла­ду на ринку мають споживачі, а виробники повинні орієнтувати свою діяльність на задоволення їхніх потреб і попиту, зростає актуальність мотивації (стимулювання) споживання нової продукції.

Розробка ефективних засобів впливу на споживачів задля фор­мування й стимулювання попиту на конкретні види товарів передба­чає попередній аналіз поведінки споживачів на ринку і факторів, що впливають на неї. Аналізуючи попит споживачів, можна визначити найважливіші з них і зосередити основну увагу на їх задоволенні.

Для стимулювання (формування) попиту на нові товари засто­совують:

1. Реклама.До неї відносять всі платні форми неособистого представлення й просування товарів на ринку від імені відомого підприємства чи організації.

2. Пропаганда (паблісіті) спрямована на прямо не оплачуване розповсюдження позитивної інформації про товари та їхніх ви­робників (продавців)

3.Паблікрілейшнз— система підтримання зв'язків із суспільст­вом. За її допомо­гою фактичних і потенційних споживачів інформують про те, що виробник (продавець) працює не тільки заради прибутку, айв інте­ресах усього суспільства, сприяючи підвищенню якості життя, пере­ходу до сталого розвитку.

4. Особистий продаж.Під час особистих контактів продавця і по­купця можна детально пояснити відмінності нової продукції, розвіяти сумніви покупця, врахувати при цьому його особистість й обрати відповідний стиль спілкування.

5. Стимулювання збуту.До нього відносять короткотермінові заходи, спрямовані на стимулювання купівлі чи продажу (тобто про­сування на ринку) товару

6. Перед та після продажний сервіс.