6. Загальна характеристика етапів інноваційного процесу

1.Фундаментальні дослідження. Спрямовані на вивчення теоретичних засад процесів чи явищ. Поштовхом до їх проведення є виникнення гіпотези, яка потребує підтвердження. Результатом фундаментальних досліджень можуть бути відкриття.

ПошуковіТеоретичні2.Прикладні дослідження. Визначають напрям прикладного застосування знань, здобутих у процесі фундаментальних досліджень. їх результатом є нові технології, нові матеріали, нові системи. Ці дослідження також потребують значних інвестицій, є ризикованими і виконуються, як правило, на конкурсній основі галузевими науково-дослідними інститутами чи вузами на замовлення держави або за рахунок великих промислових компаній, акціонерних товариств, інноваційних фондів тощо.

3.Конструкторські розробки пов’язані з розробкою нового виду продукції. Цей етап вивчає ескізно- технічне проектування, випуск робочої конструкторської документації, виготовлення і випробування дослідних зв’язків.

4.Четвертий етап передбачає комерціалізацію нововведення, тобто його запуск у виробництво, розробку програми маркетингу й виведення нового продукту на ринок. Інвестиції на цьому етапі є не менш ризикованими, ніж на попередніх. їх, як правило, бере на себе суб'єкт господарювання, акумулюючи для цього кошти у спеціальних фондах, а також використовуючи позичковий капітал (банківські кредити).5.Виробництво6.Збут

7.Структура інноваційного процесу та особливості його етапів.У дослідженнях структури інноваційного процесу більшість вітчизняних учених дотримується схеми: «дослідження — розробки — виробництво — маркетинг — продаж». Американські дослідники розглядають інноваційний процес докладніше: «фундаментальні дослідження — прикладні дослідження — розробки — дослідження ринку — конструювання — дослідне виробництво — ринкове випробування — комерційне виробництво». Усі вказані етапи взаємозумовлені і забезпечують успіх нововведення лише за умови інтеграції їх у єдине ціле.

Інноваційні етапи та стадії породжують організаційно відокремлені функціональні підрозділи, але якщо їх взаємодія не відтворює результатів, то інноваційний процес не досягає цілей. Кожна із стадій інноваційного процесу має свою організаційну форму, свою специфіку управління та цільове призначення. Проте вдосконалення інноваційного механізму на окремій стадії не підвищує результативності процесу в цілому. Якщо цінні фундаментальні ідеї не використовуються для розробки нових технологічних процесів, а нові технології не перетворюються в товари суспільного попиту або застосовуються в локальних сферах, то потенціал даного нововведення практично не реалізується. Для забезпечення ефективності інноваційного процесу в цілому першочергове значення мають такі форми його організації, за яких результат кожної стадії є основою для подальшого руху до наступної. Особливо важливе стикування стадій, що забезпечує неперервність, гнучкість і динамізм усього процесу.

8.Характеристика процесу страт планування інноваційного розвитку

1.Аналіз відповідності внутрішніх можливостей розвитку –зовнішнім(Свот-аналіз,Матриця БКГ…)

2.Генерація ідей інновацій(результат аналізу потреб споживачів,результат аналізу імітаційної поведінки,результат аналізу розробок у галузі науки техніки)

3.Вибір ідеї

4.Розробка маркетингової стратегії

5.Оцінка можливості і економічної доцільності досягнення підприємством цілей намічених у маркетинговій програмі

6.Розробка конструкт і технологічної документації інновації,виготовлення пробних зразків та їхнє випробування

7.Випробування інновацій в пробних умовах

8.Комерційне виробництво інновацій.