45.Розробка й реалізація державних і цільових комплексних програм як метод державного регулювання інноваційної діяльності

Розробка й реалізація цільових комплексних програм — це також одна з форм державного регулювання, а в країнах з ринко­вою економікою вона є основою програмного управління. В осно­ву розробки цільових комплексних програм закладаються такі принципи: цілеспрямованість, комплексність, системність, забезпе­ченість, пріоритетність, економічна безпека, погодженість, своєчас­ність. Цільові комплексні програми можна поділити на державні, регіональні, галузеві, об'єктні. Фінансове забезпечення програм здійснюється на підставі заяви до бюджету, у якій обґрунтовують­ся необхідні витрати.

46.Зміст ефективності інновацій.

Інснує 5 аспектів, що характеризують зміст ефективності інновацій:

1. Задоволення потреб зацікавлених сторін (хто є основними уча­сниками інноваційного процесу, на що вони сподіваються і в чому мають потребу).

2. Вклад зацікавлених сторін (чого саме підприємство-інноватор ба­жає і потребує від зацікавлених сторін на взаємовигідній основі).

3. Інноваційні стратегії (які інноваційні стратегії необхідно роз­ робити для того, щоб задовольнити побажання й потреби заці­кавлених сторін, враховуючи при цьому власні інтереси).

4. Процеси (які процеси необхідно налагодити, аби реалізувати ін­ новаційні стратегії).

5. Можливості (які саме можливості потрібні, аби керувати інно­ваційними процесами).

Ефективність інноваційного проекту — це категорія, яка відображає відповідність проекту цілям і інтересам його учасників. Ось чому необхідно оці­нювати ефективність проекту в цілому, а також ефективність участі проектів кожного з його учасників.

Ефективність інноваційного проекту в цілому оцінюється зара­ди визначення потенційної привабливості проекту для можливих йо­го учасників і обґрунтування джерел фінансування.

Ефективність — це відносна величина, яка може вимірюватися такими показниками: індекс рентабельності інновацій; облікова нор­ма рентабельності; внутрішня норма рентабельності; ефективність використання власного і запозиченого капіталу; бюджетна ефектив­ність тощо.

47. Етапи оцінки ефективності інноваційних проектів.

5 Етапів

1. Розгляд і аналіз інноваційного проекту протягом усього його життє­ вого циклу (розрахункового періоду) — від моменту виникнення нової ідеї до моменту комерціалізації й практичного застосування. Життєвий цикл інноваційного проекту має свої специфічні етапи: дослідження та розробки (НДДКР, які охоплюють фундаментальні, прикладні дослідження та дослідно-конструкторські розробки); зас­ тосування; експлуатацію; удосконалення та модифікацію інновацій.

2. Моделювання потоків продукції, ресурсів, грошових коштів на всіх етапах реалізації інноваційного проекту.

3. Узгодження умов порівняння різних варіантів інноваційного проекту.

4. Принцип урахування фактора часу при оцінці параметрів інно­ ваційного проекту та його зовнішнього економічного оточення.

5. Принцип альтернативності, який передбачає врахування різно­ манітних можливостей використання ресурсів, шляхів досяг­ нення мети інноваційного проекту, вибору найкращих варіантів проектних рішень.

Оцінка ефективності інноваційного проекту має здійснюватися шляхом порівняння ситуацій «без проекту» та «з проектом», а не ситуацій «до проекту» і «після нього».Врахування усіх найбільш істотних наслідків інноваційного проекту: економічних, екологічних, соціальних. Багатоетапність оцінки на стадіях обґрунтування розміру інно­ваційних витрат, техніко-економічних обґрунтувань, вибору схеми фінансування, моніторингу і т. ін. На кожному етапі вар­тість проекту уточнюється.