42Ставки податків і пільги з оподаткування як метод державного регулювання інноваційної діяльності

На інноваційну діяльність, яка визначає вихідний момент під­приємництва, впливають усі податки й платежі, пов'язані з виробни­чо-господарською діяльністю в цілому. Визначають такі функції по­датків: фіскальну, стимулюючу, регулюючу та контрольну.

Податкові надходження до бюджету забезпечують державу фінансовими ресурсами, необхідними для її діяльності. У цьому по­лягає фіскальна функція податків.

Стимулююча функція полягає в тому, що податкові заходи дер­жави (у більшості випадків — податкові пільги) можуть стимулюва­ти виробництво найбільш необхідних видів продукції, впроваджен­ня досягнень науково-технічного прогресу, підтримувати режим енерго- й матеріалозбереження у виробництві. Наданням додаткових податкових пільг для нових інвестицій держава може заохочувати оновлення основного капіталу.

Регулююча функція полягає в тому, що через податки та подат­кові пільги держава впливає на виробництво, розподіл, обмін і спо­живання. З одного боку, податки скорочують фінансові можливості робочої сили. Оподаткування прибутку потенційно зменшує вироб­ниче споживання. Податки на заробітну плату скорочують потен­ційні можливості особистого споживання та вирівнюють доходи. З ін­шого боку, застосовуючи гнучку й всеохоплюючу систему подат­ків, держава може впливати на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничо­го апарату, а також регулювати темпи економічного зростання, формування пропорцій і структури суспільного виробництва. Частина валового внутрішнього продукту, що удержавлюється за допомо­гою податків, є фінансовою основою державного регулювання рин­кових відносин.

43.Мито і митні податки як метод державного регулювання інноваційної діяльностіМито — це податки, які встановлюються на імпортні, а в окре­мих випадках — і на експортні товари. Держава використовує мито для одночасного вирішення двох основних завдань: захист товарів, які не виробляються підприємствами України. Метою задіяння такого мита є забезпечення державного бюджету податковими над­ходженнями. Це – протекціоністське мито, яке зменшує перевагу іноземного виробника на українському ринку над вітчизняним виробником.Захист національного ринку — головна мета митних тарифів.

Наслідки митних тарифів:

• виробничий ефект.

• споживчий ефект.

• бюджетний ефект.

• ефект розподілу прибутків.

• конкурентний ефект.

• вплив на платіжний баланс

• вплив на умови торгівлі. У більшості випадків митний тариф застосовується на національ­ному рівні. Але в тих випадках, коли ряд країн об'єднується у торгівельно-економічну групу і створює митний союз, митний тариф стає спільним інструментом зовнішньоторговельного регулювання, єди­ним для всіх країн — учасниць торговельних відносин з третіми країнами.

Суттєвим засобом регулювання іноземної підприємницької діяль­ності на національному ринку є система оподаткування імпорту. Взагалі оподаткування імпорту в країнах з ринковою економікою будується на однакових принципах, відмінності ж полягають у роз­мірах митних тарифів та деяких видів митних податків.

44.Ліцензії і квоти як метод державного регулювання інноваційної діяльностіДо стаціонарних засобів державного регулювання можна віднес­ти ліцензування, квотування, стандартизацію та експертизу інвести­ційних проектів. Це прямі засоби впливу держави на інвестиційну діяльність, оскільки за їхньої реалізації держава бере безпосередню участь у непрямих засобах.

Ліцензування — це надання дозволу на проведення будь-яких видів діяльності, пов'язаних з виробництвом та наданням послуг, і ліцензування продукції. Це — нетарифні засоби регулювання. Ліцензія експорту (або імпорту) — це оформлене належним чином право на експорт (імпорт) товарів або валютних коштів з метою інвестування або кредитування протягом установленого терміну.Ліцензії зазвичай видає спецально уповноважене державою відомство.Системи ліцензування, які застосовуються в різних країнах, ха­рактеризуються великим різноманіттям форм і процедур. Загально­визнаними є три види ліцензій:

1) відкрита (індивідуальна) — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного проміжку часу (але не менше одного місяця), з визначенням його загального обсягу;

2)генеральна — відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) і з певною країною (групою країн) про­ тягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів);

3)разова (або індивідуальна) — разовий дозвіл, який має плановий характер і видається для здійснення кожної операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, що не мен­ший за необхідний для здійснення експортної (імпортної) опера­ції. Квоти – кількісні обмеження на ввіз певного товару.