26. Техніко-економічні показники, що характеризують економічну ефективність запроваджених нововведень

Ефективність окремих глобальних і локальних заходів е важливою, але недостатньою мірою ступеня впливу нововведень організаційно-технічного характеру на результативність діяльності підприємств. Ось чому необхідно знати конкретну методику виявлення інтеґрального впливу певної сукупності нововведень на ключові показники виробничо-господарської діяльності підприємств за той чи інший проміжок часу. У зв'язку з цим можна використовувати загальний методичний підхід, суть якого зводиться до обчислення за спеціальними алгоритмами (формулами) основних показників, що характеризують економічну ефективність тієї або іншої сукупності запроваджених упродовж року (декількох років) нових технічних і організаційних рішень. Варто обчислювати такі техніко-економічні показники:

1) приріст обсягу виробленої продукції;

Де Lвп — чисельність вивільнених працівників за рахунок технічних і організаційних нововведень, чол.;

Вп1 — продуктивність пращ у розрахунковому році (періоді), тис.грош.од./чол.;

Vвп- обсяг виробленої продукції, тис.грош.од.

2) приріст продуктивності праці;

Івп1 - загальне зростання продуктивності праці у розрахунковому році (періоді), %;

L1 — фактична чисельність персоналу, чол.;

Вп1 — продуктивність праці у базовому році (періоді), тис.грош.од./чол.

3) приріст фондоозброєності праці;

де I1f — темп зростання фондоозброєності праці у розрахунковому році (періоді), %;

Фосн — вартість основних виробничих фондів, тис.грош.од.;

f0 — фондоозброєність праці у базовому році (періоді), тис.грош.од./чол.

4) приріст фондовіддач;

де IF- — темп зміни фондовіддачі за розрахунковий рік (період), %;

F0 — фондовіддача у базовому році (періоді), грош.од.

5) приріст рентабельності виробництва.

де R1 - рівень рентабельності виробництва у розрахунковому році (періоді), %;

Фвир загальна вартість виробничих фондів, тис.грош.од.

27. Технічний розвиток, форми технічного розвитку підприємства

Технічний розвиток підприємства - це процес переходу його техніко-технологічної бази з якісного стану меншою мірою складності у якісне стан більшої ступеня складності . При цьому перехід з одного більш простого стану ступеня складності в більш високу якісний стан може мати еволюційну і революційну форму.

Еволюційна форма технічного розвитку характеризується поступовим, безперервним удосконаленням традиційних технічних засобів і технологій, накопиченням в них цих удосконалень. Такий процес може тривати досить довго, та забезпечувати, особливо на початкових етапах, істотні економічні результати.

На певному етапі накопичення технічних удосконалень не приносить необхідного економічного ефекту, проте створює необхідну науково-технічну базу для принципових якісних змін у структурі техніко-технологічної бази та веде до досягнення якісно нового, більш високого зростання продуктивності суспільної праці. Така форма технічного розвитку називається революційною.

Із сукупності форм технічного розвитку важливо виділити також ті, які характеризують, з одного боку, підтримку надійного експлуатаційного стану техніко-технологічної бази (ТТБ), а з іншого - її безпосередній розвиток шляхом удосконалення і нарощування.

Підтримання експлуатаційного стану ТТБ включає капітальний ремонт, заміну зношеного обладнання новими економічними моделями, технічне дооснащення підприємства.

Розвиток техніко-технологічної бази включає: модернізацію обладнання, технічне переозброєння, реконструкцію, розширення, нове будівництво, а також застосування нових технологій, інструменту і технологічної оснастки.