1.3.4 Вплив кальцію

Кальцій найбільш розповсюджений макроелемент в організмі людини, більша його частина міститься в скелеті і зубах у вигляді фосфатів. Йони кальцію беруть участь в процесах згортання крові, м'язових і нейронних реакціях, забезпечують осмотичний тиск крові. Потреба в кальцію залежить від віку. Зловживання кавою та алкоголем може призводити до дефіциту кальцію. Він є основним структурним елементом кісток і зубів, входить до складу нігтів, волосся, м'яких тканин, позаклітинної рідини і плазми крові. Кальцій є також важливим компонентом системи згортання крові, він підтримує правильне співвідношення солей в організмі людини.

Особливо важливе значення для збагачення організму йонами кальцію має питна вода, в якій є гідрокарбонат кальцію Ca(HCO₃)₂. Для повного засвоєння в кишечнику необхідна наявність активної форми вітаміну D₃, білків їжі, лимонної кислота, лактози молока. Вітамін D сприяє абсорбції кальцію з кишечнику і полегшує відкладення кальцію і фосфору в кістках.

Сполуки йонів кальцію, які надходять разом з їжею та водою, покращують загальний стан кісток, а також зубів. Проте при вимиванні кальцію в організмі людини на зубах з’являються дефекти, руйнується структура зубної емалі. Компенсувати вимивання кальцію в організмі можна за допомогою медичних препаратів, які містять кальцій або склавши правильний раціон харчування з продуктів, насичених кальцієм[15].

При недостатній та надлишковій кількості кальцію в організмі людини розвиваються захворювання: остеопороз^[4], гіперкальціємія^[1] та гіпокальціємія^[2].

Характерними проявами гіперкальціємії зубів є підвищена твердість зубів. Надлишок кальцію може приводити до дефіциту цинку і фосфору, у той же час перешкоджає нагромадженню свинцю в кістковій тканині. Кальцій є дуже важливим макроелементом в організмі людини — 95% всього кальцію входить до складу кісток, де разом із фосфором утворює мінеральну основу скелету людини. Поряд з цим він є дуже важливим макроелементом для підтримання життєдіяльності клітин організму.

1.4 Хвороби мільйонів

1.4.1 Флюороз

Флюороз – хронічне захворювання, що розвивається при тривалому надходженні в організм надлишкової кількості фтору, як правило, з питною водою. При вищій від норми концентрації фтору у питній воді спостерігається ураження зубів, що проявляється утворенням непрозорих матових чи крейдоподібних плямок на емалі, іноді пігментованих у жовтий колір. З розвитком захворювання білі плями збільшуються, наступає місцева темно-жовта пігментація, поверхня емалі покривається плямками. Внаслідок деструкції порушується цілісність емалі. Зуби стають крихкими. [11]

Встановлено, що ушкодження флюорозом школярів в віці 10 – 15 років залежить від кількості фтору у питній воді:

1.% фтору – 90% населення хворіють на карієс і пародонтоз

2.Знижений рівень фтору – менше 0.8 мг/л; у 85% дітей у віці 10-15 років хворіють на карієс.

3.Понад 1.5 мг/л фтору – 90% населення мають флюороз і захворювання кісток.[18]

За іншими даними, вміст фтору в питній воді регіонів України, де спостерігається флюороз, становить 2 мг/л, а при 5 мг/л вражаються всі жителі. Цікаво, що плямистість емалі вражає постійні зуби, а на молочних не спостерігається. Поряд з ендемічним флюорозом описані й випадки промислового флюорозу, які виникають внаслідок використання фтористих сполук в металургії алюмінію, берилію, в технології виготовлення емалей, цементу та іншого. При промисловому флюорозі поряд із змінами в структурі зубів, з’являються токсичні симптоми хронічного отруєння фтором

– крихкість кісток, кісткові деформації та загальне виснаження( фториста кахексія^[7] ), як наслідок порушення фосфатно-кальцієвого обміну. [9]

1.4.2 Карієс

Найбільш поширеним стоматологічним захворюванням є карієс. Карієс – це патологічний процес, який виникає після прорізування зубів, унаслідок дії комплексу несприятливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Він проявляється демінералізацією і розм’якшенням твердих тканин зуба з наступним утворенням дефекту у вигляді каріозної порожнини. Карієс − найбільш розповсюджене захворювання людства.[16]

Карієс розвивається поступово, починаючи з поверхневих шарів зуба і переходячи потім на тканини, які лежать глибше. Він може захоплювати як коронкову частину зуба, так і його кореневу поверхню.

Карієс – захворювання досить підступне. Він руйнує зубний апарат, внаслідок чого порушується процес жування. В подальшому це призводить до розладу травлення. Збудники інфекції, які потрапляють в зруйновані зуби, можуть викликати тяжкі інфекційні процеси не тільки в щелепнолицевій ділянці, а й у внутрішніх органах ( серце, нирки, суглоби та ін.), а також створити умови для виникнення алергічних захворювань. [19]

Сутність розвитку карієсу ґрунтується на вікових аспектах розвитку зубощелепного апарату, на впливах ендогенних і екзогенних факторів у певні періоди формування щелеп і зубів, на взаємозв’язку зубощелепного апарату з внутрішніми органами і системами організму. [15]

Особливу небезпеку становить так званий ускладнений карієс, при якому патологічний процес проникає в порожнину зуба і тканини, що його оточують.

Давно відомо, що хворобу легше попередити, ніж потім лікувати. Профілактика захворювань зубів має починатися ще до народження дитини. Відомо, що правильне формування зубних зачатків зменшує вірогідність виникнення карієсу на зубах після прорізування. Нормальний розвиток плоду і, зокрема, його жувального апарату можливий у здорової жінки, вагітність якої не порушується якимись ускладненнями.

Нині вже ніхто не заперечує важливості профілактичного чищення зубів. Усунення м’якого нальоту зменшує можливість утворення зубного каменю і значною мірою очищає ротову порожнину від різних мікробів, які сприяють розвитку карієсу.

При відсутності проблем з порожниною рота у дитини стоматолог оглядає його 1 раз на рік до 2-3 років. Після цього стандартним є відвідування стоматолога двічі на рік.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалами для нашої роботи служили літературні джерела, інтернет-ресурси, результати власних досліджень, які ми проводили в період з 2012 по 2013 рік в Українській гімназії №1 м. Івано – Франківська.

Аналіз і обробка результатів

Опитування ми проводили анонімно. Було опитано 300 осіб шкільного віку. Ми запропонували заповнити анкету учням 6 – 11 класів УГ №1:

11 клас – 45 учнів, 10 клас – 57 учнів, 9 клас – 60 учнів, 8 клас – 53 учні,

7 клас – 61 учень, 6 клас – 24 учні.

Анкетування охопило такі райони:

1. мікрорайон Пасічна

2. мікрорайон Коновальця

3. мікрорайон Чорновола

4. мікрорайон Позитрон

5. мікрорайон Центр

Анкета включала такі питання:

	Пасічна	Чорновола	Центр		Коновальця	Позитрон
В якому районі міста ви живете
	Водо провідну	Фільтро вану	Джере льну		Криничну	Бутильо вану
Яку воду ви п’єте
Скільки у вас зубів
Скільки у вас карієсних зубів
Коли ви відвідували стоматолога востаннє
Чи відвідуєте ви стоматолога	Регулярно			При потребі

Одержані результати ми показали у вигляді середнього значення по

Івано – Франківську. Після опрацювання анкет ми систематизували результати у вигляді таблиць та діаграм щодо води (додаток А), щодо карієсу(додаток В) та щодо відвідування стоматолога(додаток Г)

Порівняльний підхід дав змогу зробити певні висновки, які підштовхнули нас на створення буклету.

Ми вибрали 7 об’єктів для аналізу складу питної води різного походження. Нами було проведено хімічний аналіз води різного походження. Для цього в санепідемстанцію було здано 7 проб води(додаток Е):

1. Водопровідна

2. Фільтрована

3. Джерельна

• Джерело №1 Підлісся

• Джерело №2 Міське озеро

• Джерело №3 Криниця Святого Духа

4. Кринична – с. Крихівці

5. Бутильована

За результатами аналізу хімічного складу води було одержано протоколи

(додаток Б)

Аналіз хімічного складу води було порівняно з ГОСТами.

Для перевірки одержаних результатів ми порівняли поширеність та інтенсивність карієсу в м. Івано – Франківську та м. Калуш та м. Рогатин.

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.