Прикметник (Adjective)

Прикметник, як відомо, відповідає на питання який? Як і іменники, прикметники не мають відмінкових, особових і родових закінчень. Як і у випадку з іменниками, незалежно від закінчень українського прикметника (великий, великого, великої, великому і т.д.) в англійській мові це буде незмінно big без всяких форм і закінчень. Але є один випадок, коли у прикметників з’являються закінчення, або навіть додаткові слова. Це ступені порівняння прикметників. Великий – більший – найбільший; цікавий – цікавіший – найцікавіший. В англійській мові вони утворюються двома способами:

1. у вищому ступені до прикметника додається закінчення er, а у найвищому – est.

За цим способом утворюють ступені порівняння усі короткі прикметники (1 склад), а також частина двоскладових – ті, у яких наголос на 2-му складі, а також прикметники з закінченнями er, le, y, ow. Big – bigger – the biggest (тут можна помітити, що подвоїлась буква g – це нормальне явище, так відбувається при утворенні ступенів порівняння в односкладових прикметниках, які являють собою закритий склад з коротким голосним звуком); short – shorter – the shortest; clever – cleverer – the cleverest; narrow – narrower – the narrowest.

2. у вищому ступені перед прикметником з’являється слово more (більше), i у найвищому the most (найбільше)

Як ви вже здогадалися, за цим способом утворюють ступені порівняння усі довгі прикметники (понад 2 склади), а також двоскладові з наголосом на 1-му складі, які не мають зазначених у п. 1 закінчень. Наприклад: beautiful – more beautiful – the most beautiful; quiet – more quiet – the most quiet; intelligent –more intelligent – the most intelligent.

Деякі прикметники утворюють ступені порівняння не за правилом, і їх треба запам’ятати:

Good – better – the best

Bad – worse – the worst

Many/much – more – the most

Little – less – the least

Far – farther (відстань) / further (послідовність) – farthest / furthest

Old – older (за віком) / elder (в сім’ї) – oldest / eldest

Також варто нагадати, що перед найвищим ступенем порівняння вживається артикль the, як це можна було помітити з прикладів.

Дієслово (Verb)

Дієслово в англійській мові аналогічно дієслову в українській мові відповідає на питання «що робити?» Воно має час (часи будуть розглянуті в наступному розділі, бо вони принципово відрізняються від нашого українського поняття про часи як про теперішній, минулий та майбутній) який утворюється за допомогою дієслівних закінчень та допоміжних дієслів, стан (активний та пасивний), може також набувати форм дієприкметника (першого або активного – закінчення ing, та другого або пасивного – закінчення ed).

Необхідно також знати, що таке інфінітив (infinitive), або неозначена форма дієслова. В українській мові це форма дієслова, яка відповідає на питання «що робити?», в англійській мові це звичайна словникова форма дієслова з часткою to перед ним: to go - йти, to visit - відвідати, to become - ставати.

Форми інфінітива:

Інфінітив може мати різні форми, залежно від того, який час вжитий чи потрібен в даному реченні, а також може бути активним, або пасивним.

Активний інфінітив:

а) звичайний інфінітив – to watch, to write, to speak;

б) тривалий інфінітив – to be watching, to be writing, to be speaking;

в) перфектний інфінітив – to have watched, to have written, to have spoken;

г) перфектно-тривалий інфінітив – to have been watching, to have been writing, to have been speaking;

Пасивний інфінітив:

а) звичайний – to be watched, to be written, to be spoken; використовується також і за умови тривалості, оскільки в пасивному стані інфінітив тривалої форми не має.

б) перфектний – to have been watched, to have been written, to have been spoken; використовується також для вираження перфектно-тривалої дії.

Як помітно з вищенаведеного, яка б не була форма інфінітива, вона завжди містить частку to + неозначену (словникову) форму дієслова (смислового чи допоміжного).

Як вибрати правильну форму в реченні? Так само, як ви вибираєте часи (мова про які нижче) – залежно від того, яка дія виражена в реченні – одноразова, тривала, доконана, активний чи пасивний стан. Про все це детально написано в наступних розділах.

Коли вживається інфінітив? Часто він є частиною складеного присудка.

Наприклад: I like to watch TV. Присудок – like to watch, він складений з двох дієслів, перше з яких – like – виражено у відповідному часі, а друге – to watch – в інфінітиві.

I like to be told about all at once. Тут також маємо складений присудок – like to be told, але бачимо, що інфінітивна частина складеного присудка – to be told містить дієслово be + 3 форма дієслова, тобто це пасивний стан, чи пасивний інфінітив. При перекладі стає очевидним, що цей пасивний інфінітив заміняє собою підрядне речення: Я люблю, щоб мені говорили про все негайно (дослівно я люблю бути сказаним про все зразу).

Однак інфінітив може вживатися і у багатьох інших випадках, наприклад, заміняючи собою зворот для того щоб (наприклад – We eat to live – Ми їмо для того, щоб жити)., також заміняючи собою підрядне речення, внаслідок чого виникають описані нижче граматичні явища – Complex Object і Complex Subject.

Слід зазначити, що частка to перед інфінітивом не ставиться, якщо інфінітив стоїть після більшості модальних дієслів (див розділ про модальні дієслова), допоміжного дієслова will/would, слова let, також може не ставитися після слова help.

Щоб краще зрозуміти викладену інформацію про інфінітив, слід ознайомитися з подальшими розділами посібника про часи та пасивний стан.

З іншої сторони, дієслова поділяються на 2 групи:

звичайні (регулярні, стандартні) – це абсолютна більшість дієслів;

«неправильні» (нерегулярні, нестандартні), яких налічується близько 300 (точної цифри нема, тому що цілий ряд рідко вживаних дієслів деякими джерелами відноситься до неправильних, деякими взагалі не згадується. Якщо ж говорити про регулярно вживані неправильні дієслова, то їх близько 150-200).

Відрізняються вони між собою способом утворення форми минулого неозначеного часу а також пасивного дієприкметника. Усі звичайні (або т.з. «правильні») дієслова утворюють минулий неозначений час і пасивний дієприкметник шляхом додавання закінчення ed. Наприклад: visited – відвідав(ла/ло/ли), або відвіданий (на/не/ні); turned – повернув, повернутий; played – зіграв, зіграний

Усі т.з. «неправильні» дієслова згруповані у спеціальній «таблиці неправильних дієслів», яку можна знайти у більшості словників та підручників з граматики, і у якій приведені три форми цих дієслів. Перша – інфінітив, друга – минулий час, і третя – пасивний дієприкметник. Друга і третя форми утворюються у даній групі дієслів по-різному, тому тут нема іншого виходу, тільки вивчити їх напам’ять. Необхідно вивчити хоча би найбільш вживані неправильні дієслова та їх форми.

Тут приведемо скорочену таблицю неправильних дієслів (найбільш вживані), у якій більшість дієслів згруповані за римою, щоб легше було запам’ятати ці три форми.

Дієслова з однаковою 2 і 3 формою

Український переклад	Інфінітив (1 форма)	Минулий час (2 форма)	Дієприкметник 2 (3 форма)
приносити купувати ловити боротися одержувати вчити думати стріляти тримати спати повзати залишати позичати посилати витрачати відчувати втрачати продавати розповідати стояти розуміти будувати мати чути робити платити казати годувати означати зустрічати копати сяяти вигравати	bring buy catch fight get teach think shoot keep sleep creep leave lend send spend feel lose sell tell stand understand build have hear make pay say feed mean meet dig shine win	brought bought caught fought got taught thought shot kept slept crept left lent sent spent felt lost sold told stood understood built had heard made paid said fed meant met dug shone won	brought bought caught fought got taught thought shot kept slept crept left lent sent spent felt lost sold told stood understood built had heard made paid said fed meant met dug shone won

Дієслова, у яких всі форми різні

дути малювати вести (автомоб) літати рости знати показувати кидати ламати розмовляти красти вибирати замерзати трясти кусати робити починати пити співати дзвонити плавати йти, їхати носити їсти писати їхати (верхи, вел.) ховати давати падати забувати бачити бути

blow draw drive fly grow know show throw break speak steal choose freeze shake bite do begin drink sing ring swim go wear eat write ride hide give fall forget see be

blew drew drove flew grew knew showed threw broke spoke stole chose froze shook bit did began drank sang rang swam went wore ate wrote rode hid gave fell forgot saw was / were

blown drawn driven flown grown known shown thrown broken spoken stolen chosen frozen shaken bitten done begun drunk sung rung swum gone worn eaten written ridden hidden given fallen forgotten seen been

Дієслова, у яких усі три форми однакові

коштувати різати вдаряти дозволяти класти читати закривати

cost cut hit let put read [ri:d] shut

cost cut hit let put read [red] shut

cost cut hit let put read shut

Однаковий інфінітив і 2 форма, але інакша форма дієприкметника

бити

beat

beat

beaten

Дієслова, у яких однакова 1 і 3 форма

стати приходити бігти

become come run

became came ran

become come run

Окремої розмови заслуговує дієслово be - бути. Чим воно так особливе?

Без цього дієслова англійська мова не відбулася би. Воно виконує багато функцій (може бути: смисловим, допоміжним, модальним), і на ньому тримаються ряд граматичних конструкцій (тривалі часи, пасивний стан), воно самостійно утворює питальну і заперечну форми (для питальної воно ставиться перед підметом, для заперечної разом з часткою not після підмета), воно відмінюється за особами і часами, тобто в реченні воно, як правило, не буде виглядати be, а буде мати відповідну форму залежно від того, якою особою виражений підмет, і в якому часі речення. Відмінювання дієслова be за особами і часами виглядає наступним чином:

Тепер минуле майбутнє

(є) (був, були) (буде)

I am was will be

We are were will be

You are were will be

He, she, it is was will be

They are were will be

Отже, у теперішньому часі дієслово be має три форми: am, is, are – залежно від особи і числа, в минулому 2 форми – was, were – залежно від числа (ну і логічно, від особи), і в майбутньому воно взагалі не змінюється і буде в інфінітивній формі be, оскільки перед ним стоїть допоміжне дієслово will, яке утворює майбутній час і після якого дієслово стоїть в інфінітиві без частки to. Звичайно, що підмет може бути виражений не тільки займенником, а й іменником у аналогічному числі та особі, чи герундієм, але функціонування дієслова be при цьому ніяк не змінюється. Для нього не важливо, чи підметом виступає «студент», чи «він», «читання», чи «воно», «корови», чи «вони». Приклади:

розповідне питальне заперечне

The papers are in my bag. Are the papers in my bag? The papers are not in my bag.

He was at home. Was he at home? He was not at home.

We will be there. Will we be there? We will not be there.

Скорочення

Дієслово be любить скорочуватися, і робить це дуже часто, особливо в усному мовленні шляхом «прилипання» до передуючого йому підмета (незалежно від того, якою частиною мови цей підмет виражений) через апостроф, але тільки в теперішній формі: he is = he’s, I am = I’m, you are = you’re, the teacher is in the class = the teacher’s in the class.

Минулі форми was, were не скорочуються таким чином.

У випадку з майбутньою формою will be «прилипає» will: I will be = I’ll be, he will be = he’ll be.

І нарешті дієслово be може в заперечній формі «склеюватися» з not: he is not = he isn’t, you are not = you aren’t (однак форма am з not не «склеюється»). За цим способом можуть також скорочуватися was i were – wasn’t, weren’t.

Якщо це майбутнє, то “склеюється» will: I will not be = I’ll not be= I won’t be.

Таким чином, маючи речення He is not at home, це is можна скоротити двома способами: he isn’t at home, або he’s not at home. Обидва варіанти правильні, можна вибирати будь-який з них.

Крім звичайних, дієслова бувають модальні (modal) і допоміжні (auxiliary).

Допоміжними дієсловами можуть бути do, does, did, will, shall, have, has, had, would, be(у відповідних формах). Вони використовуються для утворення питальної та заперечної форм речення, деякі з них також для розповідної форми, кожне з них відноситься до певної часової форми і бере участь у формуванні часових конструкцій (формул). Які саме з них як вживаються – розберемо в процесі пояснення часів.

Модальні дієслова – це дієслова, які мають специфічні функції в реченні. В українській мові ми також маємо ці дієслова, але у нас вони або звичайні дієслова без додаткових функцій, або інші частини мови. Чим вони виділяються в англійській мові? Тим, що вони, як правило, утворюють складений присудок з іншим дієсловом без частки to (лише деякі з нею), самостійно утворюють питальну (модальне дієслово перед підметом) та заперечну (модальне дієслово + not після підмета) форми, а також у більшості з них нема закінчення s, якщо підмет виражений третьою особою однини. Їх треба запам’ятати.