Найчастіше вживані фразові дієслова (phrasal verbs):

Нагадаю, що фразове дієслово – це дієслово в зв’язці з прийменником, і ця зв’язка має значення, яке може не мати нічого спільного з значенням окремо взятого того самого дієслова, чи прийменника. Це не повинно лякати, фразові дієслова треба просто запам’ятовувати, бо іншого виходу нема, ніяке правило не регулює утворення фразових дієслів.

Ось декілька часто вживаних фразових дієслів (приведені тільки базові значення):

Look – дивитися. Тепер додаємо до нього прийменники, і виходять фразові дієслова. Не будемо приводити буквальний переклад, при бажанні читач може побавитися сам, і порівняти буквальний дослівний переклад з справжнім правильним перекладом.

Look at – дивитися на

Look for – шукати

Look after – доглядати за

Look forward – чекати з нетерпінням

Look up – шукати (слово в словнику); дивитись з повагою на

Look out – обережно!; виглядати з

Look through – проглядати, листати

Take off – знімати (елемент одягу); злітати (про літак)

Take after – вдатися в (успадкувати риси когось з родичів)

Take (smb) for (smb) – прийняти когось за когось

Put on – одягати (елемент одягу)

Put down – записувати; висадити (пасажирів)

Put off – відкладати (на пізніше)

Put up – змиритися

Turn on – включити

Turn off – виключити

Turn up – з’явитися (часто несподівано)

Turn out – вивертати, виявитися

Turn down – відкидати (пропозицію); стишувати (звук)

Come up – підходити, наближатись; підніматись з нижчої позиції на вищу

Come in – заходити

Come across – наштовхнутись на

Come back – повернутись

Come down – заспокоїтись

Get up – встати (прокинутись)

Get off – зійти (з транспорту на зупинці); відправлятись (в дорогу)

Get out – виходити, забиратися

Get over – пережити; подолати

Get on – сісти (на транспорт)

Go on – продовжувати

Go back – повертатись

Give up – здатися

Give in – поступитись (чиїмсь вимогам)

Make out – розібрати(сь) (щось заплутане)

Make up – складати, придумувати; фарбуватись косметикою

Find out – з’ясувати

І ще примітка: часто у реченнях з фразовим дієсловом наявний додаток, і він в багатьох випадках ставиться між дієсловом і прийменником, в результаті виходить відокремлюваний прийменник: I want to find it out; They put the sentence down і т.п..

Артикль (Article)

Артикль – це незвична для нас частина мови, тому що вона не має аналога в нашій мові. Всього є 2 артиклі – неозначений а, і означений the. Артикль а перед голосними звуками буде мати форму an, щоб не було збігу голосних. Це жодним чином не змінює його суть та значення. Артикль the перед голосними не змінюється, але буде вимовлятися з останнім звуком [і] замість [е]. Ставиться артикль перед іменниками, або перед прикметником(ами), що передують іменнику. Є багато визначених випадків, коли ніякий артикль перед іменником не ставиться. Отже, є три ситуації: а, the, і без артикля.

Для чого потрібен артикль? Ніякого самостійного значення він не має і ніяк не перекладається. За його допомогою виражається, чи мова йде про конкретний предмет, екземпляр, саме цей, а не інакший, чи про будь-який, один з багатьох йому подібних предметів. Тому і називається означений та неозначений артиклі. В українській мові ми це виражаємо через порядок слів, та за допомогою інтонацій, або взагалі ніяк.

Чи обов’язково його вживати? Навіть в англомовному середовищі нема одностайності стосовно вживання артиклів перед багатьма власними назвами. Якщо заглибитися в тонкощі, то стає зрозуміло, що у таких випадках нема чіткої логіки і вираженого правила, різні джерела можуть давати різні рекомендації. Один простий приклад: чи потрібен артикль перед словом Ukraine? За логікою не потрібен, і багато підручників стверджують, що не потрібен, але тим не менше, нерідко можна побачити в оригінальних англомовних текстах the Ukraine, і стає незрозуміло, як же бути. У багатьох загальних випадках зміст буде, звичайно, зрозумілим і без потрібного в тому місці артикля, хоча іноді його відсутність (або неправильний артикль) може круто змінити зміст речення (зміниться ставлення до предмета – конкретно цей екземпляр, чи будь-який екземпляр даного виду). Артикль є досить слизькою темою, часто допускає вільну трактовку, у багатьох випадках нема впевненості, потрібно вставляти артикль, чи ні. Тому слід творчо думати і бути обережним.

Сфера вживання артиклів:

а (an) – неозначений артикль, колись давно мав значення «один». Вживається тільки перед злічуваними іменниками (тобто перед незлічуваними іменниками, такими як вода, пісок, цукор та їм подібними артикль а вживатися не може) і тільки в однині, коли цей іменник виражає предмет, який є одним з багатьох подібних йому і не є виділеним, особливим для того, хто говорить. Наприклад: This is a pen – просто ручка, як предмет, яким можна писати, з конкретно цією ручкою нічого не пов’язано, тому, хто говорить, не важливо, чи це ця конкретна ручка, чи будь-яка інша, яка здатна писати. He gave me a big apple – артикль стоїть перед прикметником, який передує іменнику, що ніяк не міняє суті вживання і значення артикля. Тут також він дав мені просто яблуко, яке можна з’їсти, мені не важливо, чи це саме це яблуко, чи будь-яке інше аналогічне.

артикль відсутній – перед іменником у множині, якщо в цьому ж реченні перед цим же іменником, вжитим в однині, мав би стояти артикль а(an). Наприклад: He gave me apples. Перед яблуками (іменник в множині) артикль відсутній, оскільки якщо уявити собі яблука в однині в цьому ж реченні, то перед словом яблуко треба було б поставити артикль а, згідно з тим, як було роз’яснено у попередньому абзаці – He gave me an apple.

Крім того, артикль відсутній перед іменниками, які говорять про предмет не як про штуку чи екземпляр, а в цілому як вид, тип. Наприклад: Sand is yellow. Sugar is white. Тобто цукор чи пісок тут мається на увазі в принципі, в цілому як речовина, а не конкретний оцей пісок, який під ногами, чи саме цей цукор в коробці.

Також артикль відсутній перед іменами, прізвищами, кличками, назвами вулиць, площ, парків, міст, країн (прості назви, але і тут є винятки), континентів, планет (крім землі, місяця і сонця), островів, гірських вершин, (назва конкретної гори).

the – означений артикль, не має обмежень у вживанні, може вживатись перед будь-яким іменником (за винятком описаних у попередньому абзаці), якщо даний іменник виражає конкретний предмет, поняття, дію чи явище, про який/яке вже говорилося раніше, тобто мова йде саме про цей екземпляр, а не будь-який аналогічний предмет даного типу. Конкретність предмета може виражатися як попереднім контекстом, так і підрядним уточнюючим реченням.

Наприклад: He gave me an apple. I took the apple from him. У даному випадку ми в першому реченні прочитали, що він дав мені якесь яблуко. Природно, що там був вжитий артикль а. А в наступному реченні ми продовжуємо говорити про те саме яблуко, яке він дав, отже це яблуко вже є конкретним екземпляром, бо про нього було сказано у попередньому реченні. Я взяв у нього саме це яблуко, а не будь-яке йому подібне. Тому в другому реченні однозначно має бути вжитий артикль the.

Інший приклад: I will show him the shirt which I bought yesterday. Чому тут потрібно вжити артикль the? Тому що підрядна частина речення – which I bought yesterday – уточнює, яку саме сорочку я йому покажу. Не будь-яку, а саме ту, яку я купив вчора.

Для вживання артикля the, в принципі, необов’язково, щоб про предмет попередньо говорилося прямим текстом, конкретність предмета може матися на увазі, витікати з логіки ситуації та змісту сказаного. Наприклад, якщо ви тримаєте в руках сорочку і кажете, що покажете йому сорочку, то само собою, що ви маєте на увазі саме ту сорочку, яка у вас в руках, і треба вжити артикль the. I will show him the shirt. Якщо ж ви все ж таки вживете тут артикль а, то речення теж буде граматично коректним, але його значення буде іншим – зрозуміють, що ви йому покажете не цю конкретно сорочку, а яку-небудь сорочку в принципі.

Крім того, артикль the вживається у ряді особливих випадків:

• перед найвищим ступенем порівняння прикметників (тобто перед словами типу найбільший, найкращий, найдорожчий і т.п., навіть якщо після них не стоїть іменник. The biggest, the most beautiful, the longest.

• Перед порядковими числівниками: the fourth, the 15th, the first, і т.п..

• перед іменниками, які виражають предмети та речі, які є єдиними в своєму роді: the atmosphere, the cosmos, the earth (Earth), the equator, the galaxy, the globe, the hemisphere, the east, the west, the north, the south, the Milky Way, the moon, the North Pole, the North Star, the stars, the solar system, the South Pole, the Universe, the Arctic Circle. Як бачимо, деякі з цих слів є власними назвами, деякі ні. Тут є тонкощі: наприклад, з назвами планет (крім землі, сонця і місяця) артикль не вживається. Цей пункт – один з випадків, коли вживання артикля не є однозначне у всіх випадках, і тому помилки з вживанням артикля не є критично суттєвими.

часто артикль the ставиться перед підметом, якщо тільки підмет не відноситься до тих іменників, перед якими артиклі не ставляться, але це не завжди так. Іноді буває підмет з артиклем а, коли треба виразити, що він є не конкретним, а виражає предмет, який є одним з багатьох йому подібних.

• перед прізвищами, вжитими у множині – The Ivanovs went to the sea – Іванови (все сімейство) поїхали на море.

• Перед назвами театрів, бібліотек, організацій, навчальних закладів (але не завжди, залежно від формулювання назви), політичних партій: the Government, the Democratic party, the City Council, the National Library.

• Перед назвами географічних водних об’єктів (назви океанів, морів, річок і т.д.) – the Black Sea, the Pacific Ocean. Якщо перед назвою озера є слово lake, артикля не буде.

• Перед назвами гір (але не вершин): the Carpathians, the Alps.

• Перед складними назвами країн: the USA, the United Kingdom, також the Netherlands, і деякі назви міст, наприклад the Athens.

• Перед назвами груп островів.

Приклади з сталим вживанням артиклів:

Слід згадати про деякі сталі ситуації вживання артиклів, у яких артикль входить в цілісне словосполучення і може не повністю відповідати своєму основному значенню. Наприклад:

таке дуже часто буває при вираженні обставини місця. Візьмемо речення, яке у нас вже було – The Ivanovs went to the sea. Чому тут стоїть артикль the перед морем? Бо to the sea – це сталий спосіб вираження обставини місця. Інші приклади: Yesterday he went to the shop. He works in the garden. To the shop, in the garden – тут зовсім не обов’язково магазин чи сад є конкретними, просто таким чином дуже часто виражають обставину місця, і вживання артикля the у таких словосполученнях є сталим явищем, хоча у випадку з магазином можна вжити і артикль а.

У структурах this(it) is a…, I(we, they…) have a…, there is(was) a … вживаємо артикль а, якщо іменник злічуваний.

Також слід пам’ятати ряд сталих фраз: for a while, in a way, at a time, at the beginning, on the right/left, in the morning/afternoon/evening, та багато інших, в тому числі такі, у яких артикль відсутній. Наприклад at night, at home, for fun, at (to, from) school, та багато інших. Їх просто треба запам’ятовувати, бо правилами такі випадки чітко не узагальнюються.

Підозрюю, що у критиків буде немало зауважень щодо повноти розкриття даної теми. Тому хотілося би зазначити, що я свідомо не приводжу тут повний перелік ситуацій з вживанням чи невживанням означеного артикля з власними назвами, в цьому нема сенсу, бо таких ситуацій, винятків надто багато, це би зайняло не одну сторінку, запам’ятати їх всі нереально, та і з практичної точки зору непотрібно, і даний посібник не переслідує таку ціль. Наша ціль – одержати загальне розуміння і відчуття того, як треба вживати артикль і його роль.

Якщо є загальне розуміння, то в процесі вивчення мови ми будемо запам’ятовувати все більше і більше випадків типового застосування артиклів, а також зможемо у невідомих ситуаціях більш-менш правильно визначати, який артикль потрібен.