
- •Предмет, методи пізнання іуп
- •Вислицький статут 1347
- •3.Конституція усрр 1919
- •1.Скіфське царство, джерела та основні риси права
- •3. Становлення основ кримінального права в усрр
- •1.Право античних міст Північного Причорномор’я
- •2. Статут Ласького 1506 як акт інкорпорації польського права.
- •3. Перша кодифікація радянського права в усрр у 1920-х рр.
- •Джерела права Руської Держави
- •Особливості звичаєвого права у Запорозькій Січі.
- •3. Посилення кримінальної відповідальності в умовах II Світової війни
- •Русько-Візантійські договори х ст. Як джерело права
- •Види злочинів та система покарань у Запорізькій Січі
- •Основні положення Конституції усрр 1929р.
- •Коротка «Руська правда»: загальна характеристика
- •Земельні правовідносини у Запорозькій Січі
- •Особливості другої кодифікації радянського права урср у 1950 – 60-х роках
- •Розширена «Руська правда»:загальна характеристика
- •Джерела права Української гетьманської держави (Війська Запорізького)
- •Основні положення конституції 1978р.
- •«Руська правда»: історія створення, списки, редакції
- •Нормативно правові акти гетьманської влади як джерела права Війська Запорізького: характеристика
- •Право власності за цивільним кодексом усрр 1922р.
- •Князівські устави та уроки як джерела права Руської держави
- •Московсько-українські договори як джерела права Української гетьманської держави (Війська Запорізького)
- •Основні риси кримінального права за доби Української Центральної Ради
- •Князівські устави та уроки як джерела права Руської держави
- •Московсько-українські договори як джерела права Української гетьманської держави (Війська Запорізького)
- •Основні риси кримінального права за доби Української Центральної Ради
- •Система покарань в Київській Русі
- •2. Розвиток конституційного права в українській гетьманській державі. Характеристика Конституції п. Орлика 1710 року.
- •3. Цивільний кодекс Австрії 1811 р.
- •Зобовязальне право Київської Русі
- •Види злочинів і види покарань в Українській гетьманській державі
- •Конституційне законодавство Західної України під Австро-Угорським пануванням ( кінець хіх – початок хХст.)
- •Спадкове право Київської Русі
- •Суб’єкти земельної власності в Українській гетьманській державі
- •Кодифікація кримінального права в Західній Україні за доби імперії Габсбургів
- •Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин на Русі
- •Характеристика видів спадкування в Українській гетьманській державі (Війську запорізькому)
- •Нормотворча діяльність Галицького сейму (1775-1845)
- •Право власності на Русі: суб’єкти та об’єкти правовідносин
- •«Права, за якими судиться малоросійський народ 1743р.» як збірник національного права
- •Земельне законодавство зунРу
- •Основні форми кримінально-процесуального права на Русі
- •Систематизація українського права у XVIII ст.
- •Земельні відносини в унр ті Українській державі п. Скоропадського: порівняльна характеристика.
- •Джерела права Галицько-Волинської держави.
- •2. Джерела права Західної України за доби імперії Габсбургів
- •3.Кодифікація права в українських губерніях Російської мперії пер пол. 19 ст
- •"Устави на волоки" 1557 р.: структура та зміст
- •3. Становлення основ цивільного права усрр
- •I Литовський статут 1529
- •Характеристика джерел права чинних в українських губерніях 19 ст
- •3. Сімейно-шлюбне законодавство урср 20-30-х pp. XX ст.
- •1.II Литовський статут 1569
- •2. Особливі статті Зводу законів цивільних для Полтавської та Чернігівської губерній (1843)
- •3. Поняття соціалістичної законності в рад. Праві
- •3. Зміни радянського цивільного права у роки II Світової війни.
- •2. Формування національної правової системи за доби уцр
- •3. Організаційно-правове забезпечення становлення радянського тоталітарного режиму в урср(30ті)
- •1.Правове регулювання земельних відносин у вкл
- •2. III Універсал уцр
- •3.Посилення репресивної складової в трудовому законодавстві урср в умовах іі Світової війни
- •1. Зобов’язальне право у вкл.
- •2. Законодавча діяльність за доби Української держави гетьмана п.Скоропадського.
- •3. Основні тенденції у розвитку кримінального права у післявоєнний час (1945-1955рр).
- •Види спадкування у Великому князівстві Литовському та їх характеристика.
- •Основні риси права унр за доби Директорії
- •Формування національних галузей права в незалежній Українській державі: кримінальне право
- •Шлюбно-сімейні відносини у Великому князівстві Литовському.
- •Становлення конституційного права у Західноукраїнській Народній Республіці
- •Формування національних галузей права в незалежній Українській держав: цивільне право.
Конституційне законодавство Західної України під Австро-Угорським пануванням ( кінець хіх – початок хХст.)
За Конституційною угодою 1867 р. була утворена конституційна дуалістична Австро-Угорська держава: Транслейтанія – Угорське королівство, куди увійшло Закарпаття, та Ціслейтанія – Австрія з Чехією та іншими територіями, куди увійшли Буковина і Галичина.
Носієм вищої влади в Австро-Угорщині був австрійський імператор, який водночас вважався угорським королем, особа якого проголошувалась священною і недоторканою; він також видавав санкцію на прийнятий обома палатами австрійського парламенту закон.
Одночасно з австрійською угодою рейхсрат прийняв 21 грудня 1867 року п’ять основних законів (Staatsgrundgesetze), які регулювали структуру державного апарату і права громадян. Ці п’ять “основних законів" складають грудневу конституцію (Dezember-Verfassung) 1867 року, яка діяла в Австрії, в тому числі і на західноукраїнських землях, до жовтня 1918 року. В Угорщині була відновлена у своїй чинності угорська квітнева конституція 1848 року.
За своєю структурою груднева конституція складалася з таких п’яти “основних законів" від 21 грудня 1867 року:
1) закон, що змінює основний закон 26 лютого 1861 року про імперське представництво;
2) основний державний закон про загальні права громадян для королівств і країв, представлених у рейхсраті;
3) основний державний закон про створення імперського суду;
4) основний державний закон про судову владу;
5) основний державний закон про здійснення урядової і виконавчої влади
Внутрішній устрій Австрії й Угорщини був майже однаковим. Ці держави закріпили у своїх конституціях панування землевласницької аристократії і великої фінансової буржуазії. Ні в Австрії, ні в Угорщині про загальне виборче право не було й мови.
У 1907 р. в Австрії було запроваджене загальне виборче право, яке, однак, не поширювалось на жінок, військовослужбовців і молодь, віком до 24 р.
У 1871 р. було створене Міністерство для Галичини, до складу якого призначались лише польські магнати Галицького краю. Імперському уряду підлягала не тільки крайова влада, а їй – місцеві органи державної адміністрації.
Хоча австрійська Конституція 1867 р. офіційно проголосила національну рівноправність у школах, державних установах і судах, однак панівне становище поряд з австрійськими правлячими колами у Східній Галичині займали польські шляхтичі, у Північній Буковині – румунські бояри, у Закарпатті – угорські феодали і капіталісти. Галицьке намісництво поділялось на департаменти, в яких служила майже виключно польська шляхта; а у 1869 р. польська мова була уведена як офіційна в управлінні і судах, і під впливом польської шляхти у школах було запроваджено навчання замість української польською мовою.
Закарпаття у складі Угорщини не було виділено в окремий коронний край.
У середині 19 ст. відбулось остаточне відокремлення суду від адміністрації, відміна станового суду, проголошення усіх суддів незалежними; вже у 1849 р. вийшов закон про перебудову судової системи. Верховна судова влада, тобто право помилування, пом`якшення покарання і звільнення від судового переслідування, належала імператору, причому усі судді призначались ним довічно і усі суди діяли від його імені, що зумовлювалось прагненням скасувати домініальний суд. У Галичині було організовано повітові одноособові і колегіальні у складі 3 суддів (невдовзі ліквідовані) суди, крайові (згодом перейменовані на окружні) суди і Вищий крайовий суд у Львові, а найвищою інстанцією для всієї держави став Верховний судовий і касаційний трибунал у Відні. Для військовослужбовців існували окремі військові суди 3-х інстанцій. Спори між підприємцями і робітниками та самими робітниками розглядав створений у 1896 р. у Львові промисловий суд. У Дрогобичі діяв третейський суд кас взаємодопомоги гірничих товариств.
При проведенні судових реформ було засновано державну прокуратуру Очолював прокуратуру генеральний прокурор, що перебував при Верховному судовому і касаційному трибуналі у Відні, і підпорядковувався безпосередньо міністру юстиції. При Вищих крайових судах передбачалось заснувати посади старшого прокурора, а при окружних судах – державного прокурора.