
- •Первіснообщинний лад і зародження станово-класового суспільства
- •Іордан про походження і діяння гетів
- •Константин порфиродний управління імперією
- •Тема 2. Київська русь і галицько-волинська держава
- •Розселення слов'ян і заснування києва
- •Княжіння аскольда і діра в києві та рюрика в новгороді
- •Виступ проти рюрика в новгороді
- •Похід олега на київ
- •Княжіння олега в києві і приєднання древлян, сіверян, уличів, радимичів й тиверців
- •Договір олега 3 греками
- •Повстання древлян і вбивство князя ігоря
- •Похід святослава на греків
- •Початок княжіння володимира у києві
- •Походи київського князя володимира
- •Визнання християнської віри київським князем володимиром і його схрещення
- •Хрещення русі (988 р.)
- •Місце і роль жінки в київській русі та в житті князя володимира
- •Смерть і похорони київського князя володимира великого
- •Похід ярослава на святополка й початок його князювання в києві
- •Діяльність київського князя ярослава мудрого в поширенні освіти в київській русі
- •Смерть ярослава мудрого і його заповіт. Поділ київської русі
- •Міжусобна війна князів ізяслава, святослава і всеволода ярославичів проти князя полоцького всеслава брячиславича
- •Напади половців на київ і переяславщину. Поразка половців князями: київським святополком і переяславським володимиром мономахом
- •З'їзд князів у любечі в справі міжкнязівських взаємин
- •З'їзд князів у справі міжкнязівських взаємин і відносин 3 половцями на уветичах і на р. Золотчі
- •Розповідь володимира мономаха про князівські усобиці
- •Народне повстання в києві проти князя ізяслава. Польське вторгнення в київську русь. Повстання проти загарбників.
- •Напади половців на землю руську
- •Іноземні джерела про русів
- •З “книги дорогоцінних скарбів абу-алі ахмеда
- •Києво-печерський патерик
- •Правда роуськая
- •Навала татаро-монгольських завойовників на київську русь
- •Героїчна боротьба киян проти татаро-монгольських завойовників
- •Битва руських кня3ів I половців
- •3 Татаро-монголами на р. Калці
- •Князь галицько-волинський роман,римськии папа I польща
- •Боротьба кня3ів данила романовича I мстислава удалого проти нападу польщі й угорщини на галичину
- •Боротьба кня3ів мстислава удалого I данила романовича проти нападу на галичину угрів I поляків
- •Бояри в галичині
- •Боротьба князя галицького данила 3 татарами
- •Напад поляків на берестейщину; походи татар I спустошення ними галицько-волинських земель
- •Пільги татарських ханів православній церкві
- •Поучения володимира мономаха Уривки
Повстання древлян і вбивство князя ігоря
У рік 6453 (945). Сказала дружина Ігореві: “Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми — голі. Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми”. І послухав Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він (собі ще) до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город (Київ). Та коли він повертався назад, він роздумав (і) сказав дружині своїй: “Ідите ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна. Коли ж почули древляни, що він знов іде, порадилися древляни з князем своїм Малом і сказали: “Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить”. І послали вони до нього (мужів своїх), кажучи: “Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину”. І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його; бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила коло Іскоростеня-города в Деревлянах і до сьогодні.
Літопис руський.— С. ЗО.
Похід святослава на греків
У рік 6479 (971). Прийшов Святослав до Переяславця, і заперлися болгари в городі. І вийшли болгари на січу проти Святослава, і була січа велика, і одолівали болгари. І сказав Святослав воям своїм: “Уже нам тут полягти. Ударимо мужньо, браття і Дружино!”. А під вечір одолів Святослав (болгар) і взяв город списом, кажучи: “Се город мій!”. І послав він до Греків (послів), мовлячи: “Хочу на вас іти і взяти город ваш, як і сей”. І сказали греки: “Ми не в силі супроти вас стати. Так що візьми з нас данину (собі) і на дружину свою. Але скажіте нам, скільки вас, щоб дали ми по числу воїв”. А Це говорили греки, обманюючи русів: греки бо є хитромудрі й до сьогодні. І сказав їм Святослав: “Єсть нас двадцять тисяч”,— і Додав він десять тисяч, бо було русі десять тисяч тільки. І спорядили греки сто тисяч на Святослава, і не дали данини. І рушив Святослав на греків, і вийшли вони супроти русі. І коли побачили (це) руси, то убоялися вельми (множества воїв). І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею (Доведеться) стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми,—то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже,— тоді (самі) подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”. І приготувались до бою руси і греки насупроти (них). І зіткнулися обидва війська, і обступили греки русів, і була січа велика, і одолів Святослав, а греки побігли. І пішов Святослав, воюючи, до города (Цесарограда), і інші городи розбиваючи, які стоять пустими і до сьогоднішнього дня.
І зізвав цесар (грецький Іоанн) у палату бояр своїх, і сказав їм: “Що вдіємо? Адже не можемо ми стати супроти нього”. І сказали йому бояри: “Пошли йому дари. Спитуємо його, чи падкий він є до золота чи паволок?”. І послали вони до нього золота, і паволоки і мужа мудрого, і сказали йому: “Стеж за поглядом його, лицем його, і мислями його”. Він же, (муж цесарів), узявши дари, прийшов до Святослава. І коли прийшли греки з дарунком, він сказав: “Введіте їх сюди”. І прийшли вони, і поклонились йому, і поклали перед ним золота й паволоки. І сказав Святослав, убік дивлячись: “Сховайте”. І отроки Святославові, узявши, (все) сховали, а посли цесареві повернулися до цесаря. І зізвав цесар бояр, і сказали тоді послані: “Коли прийшли ми до нього, піднесли дари, він і не глянув на них, а повелів сховати”. І мовив один (боярин): “Спитуй його ще один раз. Пошли йому оружжя”. Вони ж послухали того і послали йому меч та інше оружжя. І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися (ним), і хвалити, і дякувати цесареві. І прийшли (послані) назад до цесаря, і повідали все, що було. І сказали бояри: “Лютим буде (сей муж), бо майном нехтує, а оружжя бере. Згоджуйся на данину”. І послав цесар (послів до Святослава), кажучи так: “Не ходи до города, а візьми данину, навіть яку ти хочеш”,— бо він за малим не дійшов до Цесарограда. І дали вони йому данину, а він узяв і за вбитих, кажучи: “Рід його візьме”. Узяв він також і дари многі і вернувся в Переяславець зі славою великою.
Літопис руський.—С. 41.