З'їзд князів у любечі в справі міжкнязівських взаємин

(1097 р.)

У рік 6605 (1097). Прибули Святополк (Ізяславич), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися (в городі) Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк— Київ Ізяславів; Володимир—Всеволодів (уділ); Давид і Олег, і Ярослав—Святославів (уділ); (іншим хай будуть) городи, які їм роздав Всеволод; Давидові — Володимир; двом Ростиславичам: Перемишль—Володареві, а Теребовль—Василькові”. І на цім вони цілували хреста: “А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”. І сказали вони всі: “Хай буде проти нього хрест чесний і вся земля Руськая”. І, поцілувавшись, пішли вони до себе. Літопис руський.—С. 146.

З'їзд князів у справі міжкнязівських взаємин і відносин 3 половцями на уветичах і на р. Золотчі

(1100—1101 рр.)

В лето 6608. Выиде Мстислав от Давыда на море, месяца июня в 10. В томже лете братья створиша мир межи собою, Святополк, Володимер, Давыд, Олег, в Уветичих, месяца августа во 10 день. Того же месяца в ЗО, тем же месте, браться вся (сняшася), Святополк, Володимер, Давыд, Олег, и приде к им Игоревичь Давыд, и рече к ним ¹: “на что мя есте привабили? осе есм; кому до мене обида?” И отвеща ему Володимер: “ты еси прислал к нам: хочю, братья, прити к вам и пожаловатися своея обиды: да се еси пришел и седишь с братьею своею на одином ковре: то чему не жалуешься, до кого ти нас жалоба?” и не отвеща Давыд ничтоже. И сташа вся братья на коних; и ста Святополк с своєю дружиною, а Давыд и Олег с своею разно, кроме собе, а Давыд Игоревичь сидяше кроме, и не припустяху его к себе, но особь думаху о Давыде. И сдумавше послаша к Давыду мужи свое, Святополк Путяту, Володимер Орогостя и Ратибора, Давыд и Олег Торчина; послании же придоша к Давыдови и рекоша ему: “се ти мовлять братья: не хочем ти дати стола Володимерьского, зане ввергл еси ножь в ны, егоже не было в Русскей земли; да се мы тебе не имем, ни иного ти зла не створим, но се ти даем: шед сяди в Бужьскемь, в Острозе, а Дубен и Черторыеск то ти даеть Святополк, а се ти даеть Володимер 200 гривен, а Давыд и Олег 200 гривен”. И тогда послаша слы своя к Володареви и к Василкови: “поими брата своего Василка к собе, и буди вама едина власть, Перемышль; да аще (вам) любо, да седита, аще ли ни, да пусти Василка семо, да его кормим сде; а холопы наша выдайта и смерды”; и не послуша сего Володарь, ни Василко. А Давыд седе Божьскемь, и посемь вдасть Святополк Давыдови Дорогобужь, в немже (и) умре; а Володимер вда сынови своему Ярославу. В лето 6609. Преставися Всеслав, Полоцкий князь, месяца априля в 14 день, в 9 час дне, в среду. В то же лето заратися Ярослав Ярополчичь Берестьи, и иде на нь Святополк, и заста и в града, и ем и, окова, и приведе и Кыеву; и молися о нем митрополит и игумени, и умолиша Святополка, и заводиша и у раку святою Бориса и Глеба, и сняша с него оковы, и пустиша и. Томь же лете совокупишася вся братья: Святополк, Володимер, и Давыд, и Олег, Ярослав, брат ею, на Золотьчи; и прислаша Половци слы от всех князий ко всей братьи, просяще мира; и реша им Русскыи князи: “да аще хощете мира, да совокупимся у Сакова”; и послаша по Половце, и сняшася у Сакова, и створиша мир с Половци, и пояша тали межи собою, месяца семтября в 15 день, и разидошася разно.

¹З'їзд на Уветичах відбувся для розбору князями справи про осліплення волинським князем Давидом Ігоревичем теребовельського князя Василька Ростиславича.

Історія України в документах і матеріалах.—Т. 1.—С. 90—91.