21. Теоретичні основи спрямованого вирощування молодняку

Курсак

22. Особливості годівлі та утримання телят в молозивний період

Телята народжуються з добре розвиненим сичугом, але зі слабо розвиненими передшлунками. У перший місяць життя їжа в передшлунки не надходить. Тільки при неправильному випоюванні, коли теля п’є великими порціями, молоко може потрапляти в рубець, де воно піддається гниттю, що є частою причиною захворювань. Молозивний період триває до 4-5 – денного віку теляти. Як правило, телята народжуються стерильними. Плацента непроникна для материнських антитіл, а власна імунна система теляти ще не діє. Тому новонароджене теля беззахисне щодо впливу різних збудників хвороб. Ось чому його стійкість проти захворювань, ріст і розвиток, а також одержання високих приростів і вирощування тварин з доброю резистентністю залежить в основному від якості, кількості та своєчасності згодовування молозива. Молозиво багате білками (альбумінами і глобулінами), які запобігають хворобам теляти і в тонкому відділі кишечника проникають через його стінки у нерозщепленому вигляді. Явище піноцитозу (транспортування нерозщеплених білків) у телят триває протягом перших 24-х годин після народження. Здатність усмоктувати антитіла максимальна при народженні, а далі поступово зникає. У 20-годинному віці цей показник становить лише 12%, а через 36 годин здатність антитіл проникати через стінки кишечника зникає зовсім.

Здебільшого в перші 10-15 днів телят (профілакторний період) утримують в індивідуальних клітках з дерев’яними чи металевими гратами: довжиною 100-120 см, шириною 80-100 см, висотою 85 см. Бокові стінки кліток суцільні, а передня і задня – решітчасті. Їх установлюють рядами, між ними є проходи. Одну клітку обладнують місцевим обігріванням для висушування телят після народження. Всі клітки мають прилади для ультрафіолетового опромінення телят. Новонароджених утримують на підстилці, яку міняють у кінці періоду, а частково замінюють щодня.

Є й інші різновидності утримання телят у профілакторний період: в індивідуальних клітках, розміщених у змінно-секційних профілакторіях, в станках, холодний метод і прив’язний, останній застосовують дуже рідко, як і утримання під коровами-годувальницями.

23. Утримання і годівля молодняку з 2-тижневого до 6-місячного віку

Післямолозивний період закінчується і настає молочний, який триває до 3-місячного віку теляти. Після молозива теляті згодовують материнське молоко тричі на день за визначеною схемою. Якщо корова здорова, то материнське молоко випоюють теляті 1-2 тижні, а потім для цього використовують збірне молоко.

Для згодовування молозива і молока застосовують такі способи: підсисний – теля утримується разом із коровою, одержує і молозиво, і молоко безпосередньо із вим’я; сосковий – використовують соскову напувалку, яка має алюмінієву банку міскістю 2,5 л, резинову соску з каліброваним отвором і металевим гніздом з кронштейном; напування з відра – молозиво і молоко згодовують із відра продезінфікованого, але це не зовсім гігієнічно.

Годівля телят (телиць) відбувається згідно зі схемою випоювання. Кількість згодованого незбираного молока залежить від призначення тварин, але його слід давати не менше 250 кг. Заміну незбираного молока відвійками починають поступово, з 3-ї декади життя теляти. Вже з місячного віку телиць починають привчати до поїдання рослинних і насамперед сіна та соковитих кормів.

Найчастіше молочний період при вирощуванні телиць триває до 6-місячного віку. Він характеризується високою інтенсивністю росту, а відносний приріст досягає 450%. Тому тварин слід забезпечити повноцінною годівлею. Для цього розроблено багато схем, які передбачають живу масу телиць згідно зі стандартом відповідної породи.

Утримання телиць в індивідуальних клітках небажане, тому що обмеження руху призводить до порушень процесу їх розвитку і захворювань кінцівок. Перебування їх у клітках зумовлює відставання в розвитку життєво важливих внутрішніх органів (серця, легенів тощо), а також зниженню середньодобових приростів.При груповому утриманні розміщують по 15-20 телят у клітках площею 1,5-2 м2 на голову. Вони можуть бути обладнані боксами розміром 50 х 100 см або мати логво для відпочинку телят. Гній із кліток видаляють вручну, а з приміщення – скребковими транспортерами. В деяких господарствах при вирощуванні телиць використовують решітчасту підлогу в проходах, а також самопливну систему видалення гною із телятників. Утримання телят на підсисі під коровами-годувальницями у молочному скотарстві застосовують рідко, але цей спосіб характерний більше для м’ясного скотарства (вирощують теля під матір’ю протягом 6-8 міс.). У молочному скотарстві можуть застосовувати змінно-груповий спосіб, при якому під однією коровою вирощують почергово кілька груп телят.