8. Червона степова порода, створення нової молочної породи України

Походження червоної степової породи тісно пов’язане з освоєнням південних степів України. Об’єктивну думку про походження породи надає вчений Класен. На його думку, порода створена методом складного відтворного схрещування тварин сірої української породи з плідниками червоних порід Європи. Наукове обстеження породи було проведено Лискуном в 1911 р. На той час худобу називали червоною німецькою колонійською породою. Після обстеження і надання докладної характеристики походження, властивостей, породу стали називати червоною степовою.

Масть червона різних відтінків. Кістяк тонкий, легкий. Шкіра щільна і тонка, слабко розвинуті м’язи. Голова легка, шия тонка із вирізом. Холка вузька, інколи виступає. Черево об’ємисте, кінцівки міцні, вим’я частіше округлої форми, рідше – чашо- і ванно подібне, інколи зустрічається козине. Тип конституції міцний, або ніжний щільний, тварини вузько тілі. Жива маса повновікових корів – 500 кг., бугаїв – 900 кг. Середня ж.м. телят при народженні – 28 кг. середній надій – 3500-3700 кг, вміст жиру в молоці – 3,78%, вміст білка – 3,3%, інтенсивність молоковіддачі – 1,0-1,2 кг/хв. С/д приріст при вирощуванні ремонтних телиць – 600-700 г. Рекордний надій – 10493 кг за лактацію вмістом жиру 4,04%. Забійний вихід – 52-54%. Індекс вим’я 40-42%.

Етапи еволюції: 1. До початку 20 ст. відбувалося чистопородне розведення, створювався масив червоної худоби, а також використовувалося безсистемне схрещування із червоними породами Європи. 2. В середині 20 ст. проводилось обстеження породи, визначено стандарти породи і застосовувалося схрещування з жирномолочними породами (Англерська, Джерсейська, Червона датська). Робота з породою проводилася в напрямку ↑ молочності шляхом використання штучного відбору і чистопородного розведення. 3. В др.пол. 20 ст. (кінець 60-початок 70-х рр.) початок створення нової червоної породи, методом відтворного схрещування з англерською породою. Для ↑ мясної продуктивності червону степову породу схрещували з плідниками Шортгорнської породи. 4. З 80-х рр. 20 ст. здійснювалося широкомасштабне схрещування червоної степової породи з англерською, червоною датською і голштинською породами.

Нині червона степова порода нараховує понад 11 тис. голів, в т.ч. корови – 4,5 тис. Застосовують чистопородне розведення для збереження генофонду в чистоті.

9. Англерська порода

Створена в 19 ст. на пів-ві Ангельн з місцевої червоної породи, шляхом поліпшення умов утримання, жорсткому відборі і підборі. Початкова назва Ангельнська, а з поч. 20 ст. – Англерська.

Екстер’єр і продуктивність: характерний молочний тип, тонкий ніжний кістяк, недостатньо розвинута мускулатура, масть червона різних відтінків. В породі розрізняють широкотілий тип за екстер’єром, перехідний і вузькотілий. Жива маса корів 500-520 кг, бугаїв-плідників – 900-1000 кг, жива маса телят при народженні – 30 кг. Тварини відрізняться підвищеною жирномолочністю (4-4,5%). Середній надій – 5000 кг., вміст білка – 3,5%. Інтенсивність молоковіддачі – 1,45 кг/хв. Індекс вимені – 45%. Форма вимені чаше- і ванноподібне. Рекордний надій – 10590 кг. Забійний вихід – 55%. Порода відноситься до скоростиглих. С/д приріст – 750 г.

Етапи еволюції:1. До середини 19 ст. худоба мала невисоку живу масу і знижену продуктивність. 2. Кінець 19-поч. 20 ст. створено організацію по розведенню анлерської породи, яка займалася племінною роботою і поліпшенням її властивостей. Заснована племінна книга. 3. Початок 20 ст. – прийнята програма селекції, якою передбачалося ↑ продуктивність до 4 тис.кг. молока при 4% жиру. Основним методом було чистопородне розведення і жорсткий відбір за жирномолочністю. Для створення стійкої спадковості використовувався інбридинг. 4. В середині 20 ст. впроваджено ШО тварин і програмою передбачено ↑ жирномолочності у тварин (4000 кг 5,0%) підвищені вимоги до екстер’єру і придатності до машинного доїння. 5. Наприкінці 20 ст. вимоги щодо продуктивності тварин зросли (5000 кг 5% жиру), а також зросли вимоги до мясної продуктивності, для чого впровадили схрещування із червоною датською породою. 6. Останнім часом для поліпшення англерської породи застосовували міжпородне схрещування з голштинською червоно-рябою породою. Сучасна програма розведення передбачає надій 6 тис.кг. молока, жир 5%, білок 3,6%. Бажаним типом в породі є тварини з продуктивністю: надій 6 тис., жир 5%, білок 4%, жива маса корів – 600 кг. Застосовують чистопородне розведення і схрещування з плідниками червоної датської, голштинської і швіцької порід.