76. Тривалість використання корів у племінних і товарних господарствах

Велика рогата худоба характеризується порівняно тривалим життям (35—40 років), що дає змогу ефективно використовувати високопродуктивних тварин-поліпшувачів. У виробничих умовах корів утримують до 10—12 років. Нормальною тривалістю використання корів з продуктивністю понад 8000 кг молока за сприятливих умов вважають 18—20 років, тобто 15—17 отелень.

Наразі середня тривалість продуктивного життя корів молочних порід в Україні та США становить чотири лактації

77. Організація праці на молочних фермах та комплексах

На фермах і комплексах з прив'язним утриманням дійних корів, закріплюють за ланкою, обслуговуючим єдиний цех раздоя та виробництва молока. Оператори за доїння зайняті обслуговуванням тварин з моменту їх раздоя до запуску.

Масовий досвід показує, що комплекси і ферми з цеховою організацією виробництва економічно ефективніше. На них вище надої корів, нижче витрати праці і витрата кормів на одиницю продукції, дешевше молоко.

Підвищенню продуктивності молочного скотарства значною мірою сприяє раціональна організація праці на фермах, яка включає в себе подальше поглиблення спеціалізації і кооперування виробництва, впорядкування норм обслуговування тварин з урахуванням продуктивності корів, рівня технічного забезпечення, впровадження раціональних розпорядків дня, тижневих трудових режимів і поліпшення соціальних умов працівників.На молочних фермах і комплексах з безприв'язно-боксовим змістом перспективним напрямком в організації праці є створення професійних груп - за доїння та обслуговування корів дійного стада; підвозу, приготуванню, дозування та роздачі кормів; обслуговуванню корів у пологовому відділенні; вирощуванню телят; осіменіння тварин.

При поточно-цеховій системі виробництва молока найбільш ефективна форма організації праці - бригадно-ланкова, що передбачає госпрозрахункову діяльність первинних трудових колективів на принципах підряду. Усередині бригади створюються спеціалізовані ланки: з вирощування телят; обслуговування тварин сухостійного цеху, пологового відділення; по доїння корів; по годівлі тварин; ветеринарному, інженерно-технічного та транспортного обслуговування. Ланки формують з 3-5 чоловік і більше.

78. Організація виробництва яловичини в господарствах промислового типу з повним циклом вирощування і відгодівлі

Для спеціалізованих господарств із виробництва яловичини ха рактерні вищі середньодобові прирости і менші затрати праці й ви трати кормів на одиницю продукції. Розміри спеціалізованих госпо дарств за кількістю поголів’я коливаються від 1,5 до 15 тис. голів молодняку великої рогатої худоби, а за обсягом виробництва м’яса — від 100 до 3500 т за рік. До основних технологічних операцій з виробництва яловичини на промисловій основі належать: комплектування молодняком, ор ганізація кормової бази, системи годівлі й утримання худоби, проект ні рішення будівель та обладнання, механізація виробничих проце сів, ветеринарні заходи щодо створення оптимальних зоогігієнічних умов і профілактика захворювань тварин, організація й оплата праці.

Технологія виробництва яловичини на промисловій основі ґрун тується на концентрації поголів’я худоби, біологічно повноцінній годівлі, високому

рівні механізації та автоматизації виробничих процесів, ритмічності. Остання є основною умовою, оскільки рит мічність виражається в рівномірному періодичному надходженні молодняку на вирощування й здавання його на м’ясопереробні під приємства. Підприємства з повним циклом виробництва комплектують мо лодняком 10 — 12-денного віку живою масою 35 — 50 кг, із вирощу вання й відгодівлі — віком 6 — 10 міс і живою масою 150 — 250 кг, відгодівельні майданчики — 9 — 12-місячного і живою масою 220 — 300 кг. Система кормозабезпечення у спеціалізованих господарствах з виробництва яловичини в основному ґрунтується на кормах власно го виробництва. У господарствах із високим показником розорюва- ності земель (60 % і більше) молодняк на м’ясо вирощують на влас них кормах. Зелені й грубі корми тут отримують завдяки виро щуванню багаторічних культур, урожаї яких значно вищі, ніж од норічних. Залежно від природно-кліматичних умов для приготу вання силосу вирощують кукурудзу, соняшник з однорічними бобо вими і злаковими травами. У структурі виробництва концентрова них кормів значне місце мають посідати бобові культури (горох, соя, чина, люпин), оскільки для зерна злаків характерний невисокий уміст протеїну.

Упродовж усього періоду вирощування годівля тварин має бути безперебійною, повноцінною і диференційованою за фазами вироб ничого процесу та віковими періодами з метою отримання планових приростів.