
- •Сучасний стан та перспектива скотарства України
- •Класифікація порід. Породне районування в Україні
- •Червона степова порода, створення нової молочної породи України
- •Англерська порода
- •Червона датська порода
- •Джерсейська порода
- •Симентальська порода
- •Українська червоно-ряба молочна порода
- •Голландська порода
- •Голштинська порода
- •Українська чорно-ряба молочна порода
- •Коротка характеристика британських скоростиглих м’ясних порід
- •Коротка характеристика високорослих франко-італійських м’ясних порід
- •Нова українська м’ясна порода
- •Типи м’ясної худоби. Волинська м’ясна порода
- •Теоретичні основи спрямованого вирощування молодняку
- •Особливості годівлі та утримання телят в молозивний період
- •Утримання і годівля молодняку з 2-тижневого до 6-місячного віку
- •Вирощування молодняку старше 6-місячного віку
- •Особливості вирощування ремонтних телиць – майбутніх високопродуктивних корів за періодами росту
- •Принципи оцінки вартості племінного молодняку врх
- •Статі врх молочного напрямку продуктивності
- •Екстер’єр врх молочного напрямку продуктивності
- •Екстер’єр врх м’ясного напрямку продуктивності
- •Бальна оцінка екстер’єру корів молочного напрямку продуктивності
- •Бальна оцінка екстер’єру бугаїв-плідників молочного напрямку продуктивності
- •Морфологічні ознаки вим’я, їх оцінка
- •Функціональні властивості вимені і їх оцінка
- •Конституційні типи врх, їх класифікація та коротка характеристика
- •Лактаційна крива надою, її типи і оцінки
- •Облік молочної продуктивності
- •Роздій корів
- •Фактори, що впливають на величину надою і склад молока
- •Планування індивідуального надою на корову, на групу корів, закріплених за дояркою
- •Методи планування виробництва молока по стаду, їх коротка характеристика
- •М’ясна продуктивність врх і фактори, що впливають на її формування
- •Облік м’ясної продуктивності
- •Шкіряна сировина, яку отримують від врх, її характеристика та використання
- •Великомасштабна селекція
- •Визначення племінної цінності корів молочних і молочно-м’ясних порід
- •Вимоги при відборі корів для комплектування стада
- •Контрольні селекційні двори та ферми для оцінки і відбору первісток
- •Масаж вимені нетелів
- •Корови-рекордистки, їх використання у селекції
- •Бонітування врх, його принципи і значення
- •Програма роботи зі стадом за підсумками бонітування
- •Методи визначення віку худоби, їх коротка характеристика
- •Форми обліку поголів’я врх та продукції
- •Форми обліку у племінному молочному скотарстві
- •Звіт про рух поголів’я худоби, принципи складання обороту стада
- •Прив’язні способи утримання, їх коротка характеристика
- •Безприв’язні способи утримання, їх характеристика
- •Потоково-цехова система організації виробництва молока та відтворення стада, її варіанти
- •Механізація технологічних процесів на молочних фермах і комплексах
- •Кратність доїння і фактори, що її обумовлюють
- •Утримання і годівля сухостійних корів
- •Тривалість використання корів у племінних і товарних господарствах
- •Організація праці на молочних фермах та комплексах
- •Організація виробництва яловичини в господарствах промислового типу з повним циклом вирощування і відгодівлі
- •Технологія виробництва яловичини при дорощуванні і інтенсивній відгодівлі
- •Поточно-кільцева система відтворення стада у м’ясному скотарстві
- •Організація і техніка різних видів відгодівлі худоби
- •Організація та техніка нагулу врх
- •Технологія виробництва яловичини при відгодівлі молодняка молочних порід
- •Технологія відтворення у м’ясному скотарстві
Потоково-цехова система організації виробництва молока та відтворення стада, її варіанти
Технологія у тваринництві – це система поєднаних виробничих операцій і процесів, пов’язаних між собою. Нова прогресивна технологія виробництва молока грунтується на принципах цехової організації виробництва, внутрішньо фермерської спеціалізації з урахуванням фізіологічного стану і рівня продуктивності корів.
В Україні була розроблена і широко впроваджувалася потоково-цехова система виробництва молока. Протягом багатьох років вона уточнювалася, конкретизувалася, обґрунтовувалася. Сутність потоково-цехової системи виробництва молока полягає в тому, щоб найбільш повно враховувати біологічні особливості тварин і сучасну організацію праці.
При потоково-цеховій технології основні виробничі процеси здійснюються в спеціалізованих цехах, а це дає змогу:
•робітникам і фахівцям ферми чи комплексу спеціалізуватися на виконанні названих операцій, підвищуючи свою кваліфікацію і майстерність;
•пристосувати технології до особливостей фізіології та продуктивності корів у різні періоди лактації з метою найбільш повної реалізації генетичного потенціалу їх продуктивності;
•створити технологічну службу галузі, що займається обліком, організацією міжцехового руху й групування корів за фізіологічними і виробничими показниками;
•раціонально й ефективно використовувати норми і виробничі потужності;
•проводити поглиблену селекційно-племінну роботу;
•підвищити роль фахівців, як технологів виробництва;
•організувати чітке ветеринарно-санітарне обслуговування тварин за циклами виробництва;
•впровадити більш досконалу організацію й оплату праці (двозмінний режим праці, впорядкований робочий день тваринників, вихідні дні тощо);
•знизити трудові та матеріальні затрати і собівартість тваринницької продукції, підвищити рентабельність галузі;
•впровадити комплексну систему управління якістю праці та продукції на всіх етепах виробничого циклу.
Для потоково-цехової системи характерно формування двох структурних рівнів: технологічні групи, які є основою цехів і виробничі групи, що входять до складу технологічних груп.
Успішне використання потоково-цехової системи значною мірою впливає на ефективність роботи виробничих груп. А це залежить від вдало вибраних варіантів їх формування, способу закріплення корів за операторами і форми організації їх праці.
При потоково-цеховій системі використано метод групування корів за фізіологічно-технологічними періодами.
Молочне стадо залежно від фізіологічного стану розподіляють на чотири технологічні групи, які розміщують у відповідних цехах: сухостійних корів; отелення корів; роздоювання та осіменіння; виробництва молока.
У кожному цеху корови перебувають точно визначений час відповідно з технологічною циклограмою. Переміщення тварин із цеху в цех здійснюється диспечерсько-зоотехнічною службою.
Залежно від розмірів ферм, наявності приміщень, рівня механізації технологією передбачаються такі способи утримання корів у цехах:
•цех сухостійних корів – безприв’язний на глибокій підстилці з вигулами, боксовий і прив’язний;
•цех отелення – прив’язний або безприв’язний;
•цех роздоювання і осменіння – прив’язний і безприв’язно-боксовий;
•цех виробництва молока – безприв’язно-боксовий або прив’язний з напівавтоматичним прив’язуванням.
Цех сухостійних корів. Сюди тварин переводять за 60 днів до отелення. Завдання цеху – підготувати тварин до отелення і майбутньої лактації. С.І. Штейман писав: ”Надій у майбутню лактацію прямо залежить від того, як корову годували під час сухостою і якою була тривалість сухостійного періоду”. Практичне застосування одержало безприв’язне утримання корів на глибокій підстилці з вільним виходом на вигульно-кормові майданчики. Оптимальний розмір груп у секції – до 50 корів. Тут, в окремій секції, утримують нетелів 6-7 місячної тільності. Їх комплектують в окремі однорідні групи. Годівлю організовують з урахуванням живої маси, вгодованості, стану здоров’я і минулої продуктивності, а також надою, який планують одержати. Загальна кількість скотомісць становить 25% від кількості корів.
Цех отелення корів. До нього входять секції: передродова, родова і післяродова. Тут тварин утримують 25-10 днів до отелення і 15 днів після нього. Потреба в скотомісцях становить 7-8% від загального поголів’я ферми, із них для дородової секції – 2%, родової – 1%, післяродової – 4-5%. Утримання прив’язне в передродовій секції. Годівля, індивідуальна.
У родовій секції влаштовують денники для отелення тваринна товстому шарі солом’яної підстилки. У післяродовій секції корова перебуває 15 днів на прив’язі, але її випускають на вигульні майданчики. Годівля – індивідуальна з урахуванням стану здоров’я. Згодовування молозива телятам здійснюється шляхом підсисного утримання.
Організація праці в цеху передбачає тризмінну роботу операторів і контроль ветеринарних спеціалістів за станом здоров’я тварин.
Цех роздоювання і осіменіння корів. Його комплектують новотільними тваринами із цеху отелення. Роздоювання корів – важливий технологічний захід, що вимагає чіткого режиму годівлі, доїння, утримання. Проте виконання цих вимог зумовлює прояв генетичного потенціалу.
Передбачається 25% скотомісць від загальної кількості корів ферми. Загальна тривалість перебування тварин у цеху – 100-120 днів. У цей період при повноцінній годівлі та хороших умовах утримання від корів намагаються одержати високі надої, а також запліднити тварин. Взимку корів утримують у приміщеннях, а влітку, як правило, безприв’язно на вигульно-кормових майданчиках і пасовищах.
Годівля – групова, залежно від продуктивності корів, яких поділяють на 3 групи.
Цех роздоювання і осіменіння одночасно виконує роль контрольно-селекційного корівника, де корів-первісток оцінюють за фактичною продуктивністю. Обов’язковим є контроль за станом здоров’я тварин і молочною залозою.
Цех виробництва молока. Він найбільший за кількістю корів, тому тут одержують основну частину валового виробництва молока. У цеху приблизно 50% скотомісць. Сюди переводять корів на 100-120-й день лактації. За кожним оператором закріплюють певну кількість корів. Контрольні доїння проводять 1 раз на місяць. Спосіб утримання такий, як і в цеху роздоювання. Годівля – групова за рівнем продуктивності. Контроль часу запуску здійснюють за планом-графіком. За 60-50 днів до отелення корів перестають доїти, запускають і переводять у перший цех.
На цьому, технологічний цикл завершується.
Має він і певні недоліки у догляді тварин, при визначенні рівня продуктивності, виникають труднощі при диференційованій годівлі та утриманні корів різної продуктивності й віку. А головне, що цех роздоювання і осіменіння не завжди відповідає своєму призначенню.
Система відтворення м’ясної худоби в кожному господарстві планується з урахуванням усього технологічного процесу і передбачає розміщення тварин залежно від їх фізіологічного стану за потоковим принципом згідно з циклограмами.
Однорідні групи формують відповідно до стадій відтворення, починаючи з родильного відділення до відлучення телят. Комплектують їх залежно від термінів отелення з різницею, що не перевищує 20-30 днів.
Маточне поголів’я поділяють на корів родильного відділення, із підсисними телятами до 90-денного віку та з телятами старшого віку і сухостійних корів.