72. Потоково-цехова система організації виробництва молока та відтворення стада, її варіанти

Технологія у тваринництві – це система поєднаних виробничих операцій і процесів, пов’язаних між собою. Нова прогресивна технологія виробництва молока грунтується на принципах цехової організації виробництва, внутрішньо фермерської спеціалізації з урахуванням фізіологічного стану і рівня продуктивності корів.

В Україні була розроблена і широко впроваджувалася потоково-цехова система виробництва молока. Протягом багатьох років вона уточнювалася, конкретизувалася, обґрунтовувалася. Сутність потоково-цехової системи виробництва молока полягає в тому, щоб найбільш повно враховувати біологічні особливості тварин і сучасну організацію праці.

При потоково-цеховій технології основні виробничі процеси здійснюються в спеціалізованих цехах, а це дає змогу:

•робітникам і фахівцям ферми чи комплексу спеціалізуватися на виконанні названих операцій, підвищуючи свою кваліфікацію і майстерність;

•пристосувати технології до особливостей фізіології та продуктивності корів у різні періоди лактації з метою найбільш повної реалізації генетичного потенціалу їх продуктивності;

•створити технологічну службу галузі, що займається обліком, організацією міжцехового руху й групування корів за фізіологічними і виробничими показниками;

•раціонально й ефективно використовувати норми і виробничі потужності;

•проводити поглиблену селекційно-племінну роботу;

•підвищити роль фахівців, як технологів виробництва;

•організувати чітке ветеринарно-санітарне обслуговування тварин за циклами виробництва;

•впровадити більш досконалу організацію й оплату праці (двозмінний режим праці, впорядкований робочий день тваринників, вихідні дні тощо);

•знизити трудові та матеріальні затрати і собівартість тваринницької продукції, підвищити рентабельність галузі;

•впровадити комплексну систему управління якістю праці та продукції на всіх етепах виробничого циклу.

Для потоково-цехової системи характерно формування двох структурних рівнів: технологічні групи, які є основою цехів і виробничі групи, що входять до складу технологічних груп.

Успішне використання потоково-цехової системи значною мірою впливає на ефективність роботи виробничих груп. А це залежить від вдало вибраних варіантів їх формування, способу закріплення корів за операторами і форми організації їх праці.

При потоково-цеховій системі використано метод групування корів за фізіологічно-технологічними періодами.

Молочне стадо залежно від фізіологічного стану розподіляють на чотири технологічні групи, які розміщують у відповідних цехах: сухостійних корів; отелення корів; роздоювання та осіменіння; виробництва молока.

У кожному цеху корови перебувають точно визначений час відповідно з технологічною циклограмою. Переміщення тварин із цеху в цех здійснюється диспечерсько-зоотехнічною службою.

Залежно від розмірів ферм, наявності приміщень, рівня механізації технологією передбачаються такі способи утримання корів у цехах:

•цех сухостійних корів – безприв’язний на глибокій підстилці з вигулами, боксовий і прив’язний;

•цех отелення – прив’язний або безприв’язний;

•цех роздоювання і осменіння – прив’язний і безприв’язно-боксовий;

•цех виробництва молока – безприв’язно-боксовий або прив’язний з напівавтоматичним прив’язуванням.

Цех сухостійних корів. Сюди тварин переводять за 60 днів до отелення. Завдання цеху – підготувати тварин до отелення і майбутньої лактації. С.І. Штейман писав: ”Надій у майбутню лактацію прямо залежить від того, як корову годували під час сухостою і якою була тривалість сухостійного періоду”. Практичне застосування одержало безприв’язне утримання корів на глибокій підстилці з вільним виходом на вигульно-кормові майданчики. Оптимальний розмір груп у секції – до 50 корів. Тут, в окремій секції, утримують нетелів 6-7 місячної тільності. Їх комплектують в окремі однорідні групи. Годівлю організовують з урахуванням живої маси, вгодованості, стану здоров’я і минулої продуктивності, а також надою, який планують одержати. Загальна кількість скотомісць становить 25% від кількості корів.

Цех отелення корів. До нього входять секції: передродова, родова і післяродова. Тут тварин утримують 25-10 днів до отелення і 15 днів після нього. Потреба в скотомісцях становить 7-8% від загального поголів’я ферми, із них для дородової секції – 2%, родової – 1%, післяродової – 4-5%. Утримання прив’язне в передродовій секції. Годівля, індивідуальна.

У родовій секції влаштовують денники для отелення тваринна товстому шарі солом’яної підстилки. У післяродовій секції корова перебуває 15 днів на прив’язі, але її випускають на вигульні майданчики. Годівля – індивідуальна з урахуванням стану здоров’я. Згодовування молозива телятам здійснюється шляхом підсисного утримання.

Організація праці в цеху передбачає тризмінну роботу операторів і контроль ветеринарних спеціалістів за станом здоров’я тварин.

Цех роздоювання і осіменіння корів. Його комплектують новотільними тваринами із цеху отелення. Роздоювання корів – важливий технологічний захід, що вимагає чіткого режиму годівлі, доїння, утримання. Проте виконання цих вимог зумовлює прояв генетичного потенціалу.

Передбачається 25% скотомісць від загальної кількості корів ферми. Загальна тривалість перебування тварин у цеху – 100-120 днів. У цей період при повноцінній годівлі та хороших умовах утримання від корів намагаються одержати високі надої, а також запліднити тварин. Взимку корів утримують у приміщеннях, а влітку, як правило, безприв’язно на вигульно-кормових майданчиках і пасовищах.

Годівля – групова, залежно від продуктивності корів, яких поділяють на 3 групи.

Цех роздоювання і осіменіння одночасно виконує роль контрольно-селекційного корівника, де корів-первісток оцінюють за фактичною продуктивністю. Обов’язковим є контроль за станом здоров’я тварин і молочною залозою.

Цех виробництва молока. Він найбільший за кількістю корів, тому тут одержують основну частину валового виробництва молока. У цеху приблизно 50% скотомісць. Сюди переводять корів на 100-120-й день лактації. За кожним оператором закріплюють певну кількість корів. Контрольні доїння проводять 1 раз на місяць. Спосіб утримання такий, як і в цеху роздоювання. Годівля – групова за рівнем продуктивності. Контроль часу запуску здійснюють за планом-графіком. За 60-50 днів до отелення корів перестають доїти, запускають і переводять у перший цех.

На цьому, технологічний цикл завершується.

Має він і певні недоліки у догляді тварин, при визначенні рівня продуктивності, виникають труднощі при диференційованій годівлі та утриманні корів різної продуктивності й віку. А головне, що цех роздоювання і осіменіння не завжди відповідає своєму призначенню.

Система відтворення м’ясної худоби в кожному господарстві планується з урахуванням усього технологічного процесу і передбачає розміщення тварин залежно від їх фізіологічного стану за потоковим принципом згідно з циклограмами.

Однорідні групи формують відповідно до стадій відтворення, починаючи з родильного відділення до відлучення телят. Комплектують їх залежно від термінів отелення з різницею, що не перевищує 20-30 днів.

Маточне поголів’я поділяють на корів родильного відділення, із підсисними телятами до 90-денного віку та з телятами старшого віку і сухостійних корів.