
- •Сучасний стан та перспектива скотарства України
- •Класифікація порід. Породне районування в Україні
- •Червона степова порода, створення нової молочної породи України
- •Англерська порода
- •Червона датська порода
- •Джерсейська порода
- •Симентальська порода
- •Українська червоно-ряба молочна порода
- •Голландська порода
- •Голштинська порода
- •Українська чорно-ряба молочна порода
- •Коротка характеристика британських скоростиглих м’ясних порід
- •Коротка характеристика високорослих франко-італійських м’ясних порід
- •Нова українська м’ясна порода
- •Типи м’ясної худоби. Волинська м’ясна порода
- •Теоретичні основи спрямованого вирощування молодняку
- •Особливості годівлі та утримання телят в молозивний період
- •Утримання і годівля молодняку з 2-тижневого до 6-місячного віку
- •Вирощування молодняку старше 6-місячного віку
- •Особливості вирощування ремонтних телиць – майбутніх високопродуктивних корів за періодами росту
- •Принципи оцінки вартості племінного молодняку врх
- •Статі врх молочного напрямку продуктивності
- •Екстер’єр врх молочного напрямку продуктивності
- •Екстер’єр врх м’ясного напрямку продуктивності
- •Бальна оцінка екстер’єру корів молочного напрямку продуктивності
- •Бальна оцінка екстер’єру бугаїв-плідників молочного напрямку продуктивності
- •Морфологічні ознаки вим’я, їх оцінка
- •Функціональні властивості вимені і їх оцінка
- •Конституційні типи врх, їх класифікація та коротка характеристика
- •Лактаційна крива надою, її типи і оцінки
- •Облік молочної продуктивності
- •Роздій корів
- •Фактори, що впливають на величину надою і склад молока
- •Планування індивідуального надою на корову, на групу корів, закріплених за дояркою
- •Методи планування виробництва молока по стаду, їх коротка характеристика
- •М’ясна продуктивність врх і фактори, що впливають на її формування
- •Облік м’ясної продуктивності
- •Шкіряна сировина, яку отримують від врх, її характеристика та використання
- •Великомасштабна селекція
- •Визначення племінної цінності корів молочних і молочно-м’ясних порід
- •Вимоги при відборі корів для комплектування стада
- •Контрольні селекційні двори та ферми для оцінки і відбору первісток
- •Масаж вимені нетелів
- •Корови-рекордистки, їх використання у селекції
- •Бонітування врх, його принципи і значення
- •Програма роботи зі стадом за підсумками бонітування
- •Методи визначення віку худоби, їх коротка характеристика
- •Форми обліку поголів’я врх та продукції
- •Форми обліку у племінному молочному скотарстві
- •Звіт про рух поголів’я худоби, принципи складання обороту стада
- •Прив’язні способи утримання, їх коротка характеристика
- •Безприв’язні способи утримання, їх характеристика
- •Потоково-цехова система організації виробництва молока та відтворення стада, її варіанти
- •Механізація технологічних процесів на молочних фермах і комплексах
- •Кратність доїння і фактори, що її обумовлюють
- •Утримання і годівля сухостійних корів
- •Тривалість використання корів у племінних і товарних господарствах
- •Організація праці на молочних фермах та комплексах
- •Організація виробництва яловичини в господарствах промислового типу з повним циклом вирощування і відгодівлі
- •Технологія виробництва яловичини при дорощуванні і інтенсивній відгодівлі
- •Поточно-кільцева система відтворення стада у м’ясному скотарстві
- •Організація і техніка різних видів відгодівлі худоби
- •Організація та техніка нагулу врх
- •Технологія виробництва яловичини при відгодівлі молодняка молочних порід
- •Технологія відтворення у м’ясному скотарстві
Програма роботи зі стадом за підсумками бонітування
За результатами бонітування з урахуванням індивідуальних особливостей тварин та потреби в племінному молодняку для ремонту власного стада, тварин розподіляють на такі групи: селекційне ядро (СЯ); корови виробничої групи (ВГ); корови, що підлягають вибракуванню або виранжируванню (Б); ремонтні телиці (РТ); племінні бугайці (ПБ) та телиці для реалізації (ТР); бугайці та телиці для відгодівлі (Б).
У племінних заводах із селекційного ядра виділяють кращих за походженням, типом і продуктивністю корів для замовного підбору: серед корів-первісток - потенційні матері племінних бугайців (СЯ1); серед повновікових корів - матері племінних бугайців (СЯ2).
За матеріалами бонітування розробляють плани закріплення бугаїв за маточним поголів'ям та замовних парувань, коригують програму якісного поліпшення стада, методи розведення, формування та розгалуження генеалогічної структури стада, об'єми реалізації та закупівлі племінних, (генетичних) ресурсів у відповідності до програми селекції з певної породи.
Генетична експертиза достовірності походження тварин
Методи і варіанти оцінки бугаїв за якістю потомства
Оцінка бугаїв-плідників за якістю потомства з присвоєнням категорій
Ротація бугаїв-плідників, які закріплені за стадом, її обґрунтування
Технологічна карта проведення селекційно-зоотехнічних заходів
Способи нумерації та мічення тварин, їх характеристика
Одним із елементів зоотехнічно-виробничого обліку є своєчасне і правильне мічення та нумерація худоби. Інвентарний номер присвоюють телятам у день їх народження при складанні «Акта на оприбуткування приплоду тварин». У практиці найчастіше використовують таку систему, при якій теличкам присвоюють парні, а бичкам непарні номери.
У практиці скотарства використовують різні способи мічення, основними з яких є: способи мічення з тривалим збереженням міток; мічення на порівняно короткий проміжок часу – перегрупування худоби, виділення тварин різного фізіологічного стану, рівня продуктивності, при формуванні гуртів для відгодівлі і нагулу.
Всі способи мічення повинні відповідати таким вимогам: мітки які використовують для мічення повинні зберегтись до періоду вибуття; читання міток не повинно бути ускладненим; мітки мають бути чіткими та безпечними для людини і тварин.
Мічення татуюванням. Це найпоширеніший спосіб мічення тварин. Для цього потрібні спеціальні татуювальні щипці з набором голчастих цифр і спиртовий розчин голландської сажі. До розчину слід додавати 2—3 краплі гліцерину. Інвентарний номер наносять на праве вухо з внутрішнього боку, де відсутні великі кровоносні судини і волосся.
Мічення вищипами на вухах. Вищипи на вухах роблять спеціальними щипцями по відповідній системі (ключу). Кожному вищипу на правому і лівому вусі відповідає цифра, за сумою вищипів і визначають номер тварини.
Ключ для мічення тварин вищипами на вухах
Місце вищипа |
Означає цифру |
|
на правому вусі |
на лівому вусі |
|
Верхній край вуха |
1 |
10 |
Нижній край вуха |
3 |
30 |
Кінчик вуха |
100 |
200 |
Круглий вищип посередині вуха |
400 |
800 |
Круглий вищип по краю вуха |
1000 |
2000 |
Випалювання номерів на вухах. Мічення проводять за допомогою спеціальних тавр, на кінцях яких викарбовано цифри від 0 до 8, або електричного приладу ПК-1. Для цього фіксують голову тварини, добре розжарюють тавра і на правому розі випалюють її індивідуальний номер. Якщо тварина записана в Державну книгу племінних тварин, то номер ДКПТ випалюють на лівому розі.
Даний спосіб не вимагає великих матеріальних витрат і часу, мітки добре видно і легко читати, але застосовувати його можна лише у тварин, що мають добре розвинені роги.
Недоліки способу: з часом номери витрачають чіткість і їх необхідно періодично поновлювати.
Мічення тварин за допомогою бирок різних конструкцій, нашийників, ременів з насиченими номерами. Бирки закріплюють на вухах, роблячи отвори щипцями, що використовують при міченні вищипами або при допомозі спеціальних щипців, які одночасно пробивають вушну раковину і закріплюють мітку. Найчастіше бирки мають світлий, яскравий номер із запресованими, чорними кольорами, цифрами.
На деяких конструкціях бирок нанесено шифр області, району, господарства та індивідуальний номер тварини. В м'ясному скотарстві бирки можуть закріплювати за шкіру підгруддя.
Читання таких номерів не важче, добре їх видно, не потребує знань умовного ключа і вимагає мало часу.
Недоліки способу: часто тварини гублять бирки, нашийники, кільця і потім дуже важко поновити їх індивідуальний номер. Тому, таке мічення вимагає ведення так званого подвійного облікую у випадку, коли тварина загубила бирку, то їй необхідно присвоїти новий, а це може повторюватися декілька разів. Подвійний облік також ведеться так званого подвійного обліку. У випадку, коли тварина загубила бирку, то їй необхідно присвоїти номер, а це може повторюватися декілька разів. Подвійний облік також ведеться у випадках, коли необхідно дублювати проведене раніше мічення татуюванням чи вищипами.
Мічення холодом. Цей спосіб ґрунтується на властивості низьких температур при певній експозиції руйнувати клітини, які утворюють меланін. Тобто в цьому місці буде рости біле волосся.
Для мічення холодом використовують прилади ПТЖ-3 (для телят), або ПТЖ-4 (для дорослих). Охолоджують його за допомогою рідкого азоту t = -196°С, двоокису вуглецю t = -78°С. Тварину фіксують, а місце на тілі, де будуть ставити номер, вистригають і змочують спиртом-ректифікатом. Тавро прикладається до лівої чи правої сторони крижів, експозиція для молодняку - 40-45, для дорослої худоби - 50-60 с. При використанні двоокису вуглецю час експозиції збільшується вдвоє.
Поставлена мітка зберігається практично все життя, її добре видно й можна читати з певної відстані, не фіксуючи тварину. Недолік цього способу - трудомісткість процесу.