48. Великомасштабна селекція

В умовах спеціалізації та інтенсифікації тваринництва племінна робота в скотарстві грунтується на принципах великомасштабної селекції. Великомасштабна селекція – система ведення племінної роботи з великими масивами худоби в масштабах цілих порід. Поліпшення існуючих і створення нових порід, типів, ліній худоби здійснююється за єдиною державною програмою. Тому великомасштабна селекція охоплює великі масиви худоби в масштабах країни і є централізованою системою організації племіної роботи на основі інтенсивного використання бугаїв-поліпшувачів, а також використання сучасних досягнень науки і техніки, в тому числі ЕОМ.

На сучасному етапі ведення племінної роботи системою великомасштабної селекції молочних порід передбачається:•оцінка та добір матерів ремонтних бугаїв за єдиною програмою для породи незалежно від її ареалу та чисельності;

•вирощування, оцінка та відбір ремонтних бугаїв за розвитком, екстер’єром та показниками відтворної здатності;

•накопичення запасу сперми перевірюваних бугаїв;

•оцінка бугаїв за якістю потомства;

•регламентація використання сперми перевірених і оцінених за потомством плідників;

•створення системи збирання, накопичення і обробки даних племінного обліку в породі з застосуванням сучасних ЕОМ і генетико-математичних методів;

•використання в селекції досягнень біотехнології, імуногенетична атестація походження племінних тварин, цитогенетична оцінка бугаїв-плідників, трансплантація ембріонів тощо.

Теоретичною основою великомасштабної селекції є популяційна генетика, що вивчає закономірності зміни спадкової структури великих груп організмів, об’єднаних деякою генетичною спільністю і специфікою умов існування. Впровадження великомасштабної селекції відбувається за такою схемою: в кожній породі або окремій зоні її розведення всі племінні господарства об’єднують у невеликі групи, в яких відбір та підбір проводять за єдиним планом. Кожна група племінних стад спеціалізується на розведенні певних ліній, не споріднених з лініями інших груп племінних стад. Вітчизняний та зарубіжний досвід показав, що для популяції від 100 до 500 тис. корів таких груп бажано мати не більше 5-6. З кожної групи племінних господарств щорічно виділяють по одному бугаю-лідеру, спермою якого запліднюють найбільш цінних корів цієї ж групи для одержання ремонтних бугайців. Під час складання плану замовного парування рекомендується застосовувати споріднене парування у різних ступенях інбридингу. Під час запліднення корів товарних стад для одержання ремонтних теличок застосовується аутбридинг за загальноприйнятою ротацією ліній або споріднених груп. На елеверах на одного плідника, відібраного за якістю потомства, має бути не менше трьох ремонтних (перевірюваних) бугаїв. На кожного перевірюваного бугая протягом 2-3-х років створюють запас сперми (до 20-30-ти тисяч доз), а потім плідників вибраковують. Найкращих бугаїв за походженям переводять у групу ”очікуваних” без подальшого накопичення банку сперми. Якщо ці бугаї виявилися поліпшувачами, то в них відновлюють взяття сперми й загальний спермобанк збільшують до 50-100 тисяч доз і більше. Їх використовують для масового поліпшення худоби.

У системі великомасштабної селекції для оцінки племінних якостей бугаїв застосовується метод порівняння продуктивності дочок з ровесницями. В практику почав запроваджуватися і метод оцінки ВLUР. В його основу закладена модель визначення стандартизованих корів шляхом коригування факторів, здатних вплинути на оцінку. Серед поліпшувачів виділяють бугаїв-лідерів для одержання від них ремонтних бугайців наступної генерації.