
- •Сучасний стан та перспектива скотарства України
- •Класифікація порід. Породне районування в Україні
- •Червона степова порода, створення нової молочної породи України
- •Англерська порода
- •Червона датська порода
- •Джерсейська порода
- •Симентальська порода
- •Українська червоно-ряба молочна порода
- •Голландська порода
- •Голштинська порода
- •Українська чорно-ряба молочна порода
- •Коротка характеристика британських скоростиглих м’ясних порід
- •Коротка характеристика високорослих франко-італійських м’ясних порід
- •Нова українська м’ясна порода
- •Типи м’ясної худоби. Волинська м’ясна порода
- •Теоретичні основи спрямованого вирощування молодняку
- •Особливості годівлі та утримання телят в молозивний період
- •Утримання і годівля молодняку з 2-тижневого до 6-місячного віку
- •Вирощування молодняку старше 6-місячного віку
- •Особливості вирощування ремонтних телиць – майбутніх високопродуктивних корів за періодами росту
- •Принципи оцінки вартості племінного молодняку врх
- •Статі врх молочного напрямку продуктивності
- •Екстер’єр врх молочного напрямку продуктивності
- •Екстер’єр врх м’ясного напрямку продуктивності
- •Бальна оцінка екстер’єру корів молочного напрямку продуктивності
- •Бальна оцінка екстер’єру бугаїв-плідників молочного напрямку продуктивності
- •Морфологічні ознаки вим’я, їх оцінка
- •Функціональні властивості вимені і їх оцінка
- •Конституційні типи врх, їх класифікація та коротка характеристика
- •Лактаційна крива надою, її типи і оцінки
- •Облік молочної продуктивності
- •Роздій корів
- •Фактори, що впливають на величину надою і склад молока
- •Планування індивідуального надою на корову, на групу корів, закріплених за дояркою
- •Методи планування виробництва молока по стаду, їх коротка характеристика
- •М’ясна продуктивність врх і фактори, що впливають на її формування
- •Облік м’ясної продуктивності
- •Шкіряна сировина, яку отримують від врх, її характеристика та використання
- •Великомасштабна селекція
- •Визначення племінної цінності корів молочних і молочно-м’ясних порід
- •Вимоги при відборі корів для комплектування стада
- •Контрольні селекційні двори та ферми для оцінки і відбору первісток
- •Масаж вимені нетелів
- •Корови-рекордистки, їх використання у селекції
- •Бонітування врх, його принципи і значення
- •Програма роботи зі стадом за підсумками бонітування
- •Методи визначення віку худоби, їх коротка характеристика
- •Форми обліку поголів’я врх та продукції
- •Форми обліку у племінному молочному скотарстві
- •Звіт про рух поголів’я худоби, принципи складання обороту стада
- •Прив’язні способи утримання, їх коротка характеристика
- •Безприв’язні способи утримання, їх характеристика
- •Потоково-цехова система організації виробництва молока та відтворення стада, її варіанти
- •Механізація технологічних процесів на молочних фермах і комплексах
- •Кратність доїння і фактори, що її обумовлюють
- •Утримання і годівля сухостійних корів
- •Тривалість використання корів у племінних і товарних господарствах
- •Організація праці на молочних фермах та комплексах
- •Організація виробництва яловичини в господарствах промислового типу з повним циклом вирощування і відгодівлі
- •Технологія виробництва яловичини при дорощуванні і інтенсивній відгодівлі
- •Поточно-кільцева система відтворення стада у м’ясному скотарстві
- •Організація і техніка різних видів відгодівлі худоби
- •Організація та техніка нагулу врх
- •Технологія виробництва яловичини при відгодівлі молодняка молочних порід
- •Технологія відтворення у м’ясному скотарстві
Лактаційна крива надою, її типи і оцінки
Тривалість лактації і її характер можна відобразити графічно у вигляді лактаційної кривої. Характер лактаційної кривої залежить від величини надою, роздоювання корів, повноцінності годівлі, фізіологічного стану, умов експлуатації. За виглядом лактаційної кривої розрізняють 3 типи корів: 1 – рівномірна крива (тварини з високою і сталою продуктивністю), 2 – нерівномірна крива (корови після отелення проявляють високу молочну продуктивність, яка потім різко знижується), 3 – стабільно низька продуктивність, невисокий рівень надою протягом лактації.
Облік молочної продуктивності
Існує 2 методи обліку молочної продуктивності корів – щоденний (точний) і метод контрольних доїнь. Щоденний облік молочної продуктивності проводиться при наукових дослідах та при роздоюванні корів до рекордних надоїв. Доїльні установки обладнують лічильниками, які фіксують надій кожної корови за кожне доїння. Потім ці дані опрацьовуються згідно програми Орсек.
Залежно від категорії господарства використовують метод контролю, або обліку молочної продуктивності – щодекадні контрольні доїння. В племінних госп-х бажано проводити 3 р/міс. протягом лактації у чітко визначені дні; в товаринх госп-х можна проводити 2 р/міс. через рівні проміжки часу, або 1 р/міс. Дані контрольних доїнь записують у форми племінного обліку «Журнал контрольних доїнь». Вміст жиру і білка в молоці визначається за добовими пробами 1 р/міс. Таким чином, контроль за молочною продуктивністю корів дозволяє ефективно вести галузь молочного скотарства.
Роздій корів
Роздоювання корів – це комплекс організаційних і зоотехнічних заходів, які забезпечують максимальну молочну продуктивність корів при оптимальних технологічних умовах. Організація роздоювання корів відбувається наступним чином: підготовка корів і телиць до отелення; проведення отелень в оптимальних комфортних умовах; відбір для роздоювання здорових тварин починаючи з 15-го дня лактації; контроль продуктивності; забезпечення повноцінної годівлі відповідно до рівня продуктивності; дотримання основного принципу при роздоюванні; авансована годівля молокогінними кормами; дотримання розпорядку дня.
Підготовка починається із формування технологічних груп із нетелів 2-ї половини тільності за 2-3 місяці до отелення. Обов’язково проводять масаж вимені в той же час, що і доїння основного стада і привчають до технологічних процесів дійного стада. Припиняють масаж не пізніше як за 3 тижні до отелення. Роздоювання первісток проводять при повноцінній годівлі за принципом авансованої годівлі, тобто ↑ поживність раціону на 3-4 корм.од., порівняно до норми. При цьому враховують надій фактичний , майбутній і вік тварини. Раціони корегують кожні 10 дн. Протягом 3-4-х місяців лактації за умови, що на кожне ↑ поживності раціону тварин відповідно ↑ надій. Якщо на наступне ↑ поживності раціону ↑ надою не спостерігається, то авансована годівля припиняється і раціони складаються відповідно до фактичного надою.
Роздоювання повновікових корів може ґрунтуватися на авансованій годівлі, але кількість додаткового корму складає 2-3 корм.од.
Роздоювання корів у госп-х різних категорій має свої особливості. У племінних стадах може застосовуватись індивідуальне роздоювання, при якому дотримуються таких вимог: повноцінна годівля, активний моціон, контроль за станом здоров’я. У товарних господарствах роздоювання по групі корів. При безприв’язному утриманні комплектують технологічні групи за фізіологічним станом, тобто періодом лактації і проводять групове роздоювання, тобто забезпечується повноцінна годівля + авансована годівля по групі корів на підставі середнього надою по групі корів за добу.