24. Вирощування молодняку старше 6-місячного віку

У післямолочний період телиць можна вирощувати на раціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За структурою вони повинні поступово наближатися до раціонів дорослої худоби, але мати необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Середня добова норма сухої речовини 2,5-3,0 кг на 100 кг живої маси забезпечує вирощування молодняка з добре розвиненим шлунково-кишковим трактом, що дає можливість у майбутньому корові споживати у великій кількості об’ємисті корми. У стійловий період до раціону телиць вводять (з розрахунку на 100 кг живої маси): силосу – 5-6, сінажу – 3-4, сіна – 1,5-2,5 кг на добу. Сіно можна замінити (до 30%) доброякісною соломою ярих культур. Концентрати дають у такій кількості, щоб не викликати ожиріння. Годівля телиць переважно соковитими, грубими кормами і травою з мінімальною кількістю концентратів сприяє розвитку в них якостей висопродуктивної молочної худоби.

В умовах зимової годівлі раціони молодняка контролюють за вмістом у них мінеральних речовин і вітамінів. Телицям у 7-12-місячному віці на 100 кг живої маси необхідно 20-17 г кальцію і 9-12 г фосфору, а на другому році життя – відповідно 13-16 г кальцію і 8-9 г фосфору. При годівлі телиць силосом є деякий дефіцит фосфору в раціоні, тому згодовують до 40 г кісткового борошна або мінеральних фосфорних добавок на добу в розрахунку на одну голову.

При вирощуванні ремонтного молодняка важливе значення має режим годівлі. Тому роздача кормів повинна відбуватися в один і той же час. Доведено, що у жуйних процеси споживання корму і його пережовування тісно пов’язані. Жуйка інтенсивно відбувається, коли тварини у спокійному стані, а це підвищує перетравність поживних речовин корму.

Важливим при вирощуванні телиць є перехід від кормів стійлового періоду до пасовищного. Різкі переходи від зимової годівлі до літньої і навпаки викликають порушення травлення у тварин і супроводжуються зниженням продуктивності.

Улітку можна згодовувати трав’яні корми на вигульних майданах або на пасовищах. Годівля молодняка травою на корені має багато переваг порівняно з поїданням трави з годівниць. Під впливом постійного руху, сонячного світла і чистого повітря посилюється робота всіх тканин, органів і молодняк росте міцним та крепким. Застосовують загону пастьбу. З 5-місячного віку молодняк можна випасати. Активний моціон підвищує апетит тварин, позитивно впливає на формування молочної продуктивності. Випасають телиць 4-5 год, а потім ще підгодовують скошеною травою із годівниць в таборах.

У стійловий період телиць утримують групами безприв’язно: у групових клітках на змінюваній або в секціях на глибокій підстилці; в секціях із щілиною або суцільною підлогою, обладнаних боксами. Перший варіант застосовують на невеликих фермах. Недолік цього способу – великі затрати ручної праці на прибирання групових кліток. Поряд з телятниками влаштовують вигулювальні майданчики, куди тварин випускають на прогулянку. Тут є годівниці, де телицям згодовують силос, сіно. Концентровані корми дають у приміщенні. Телиць утримують групами по 25-30 голів, а старше року – до 50 голів.

При утриманні телиць у секціях на глибокій довгонезмінній підстилці відпочинок їх проходить у приміщеннях, а годівля – на вигульних майданчиках, розміщених з південного боку. Вигульні майданчики обладнують груповими годівницями, над якими споруджують навіси. Телиць утримують групами по 25-50 голів в окремих секціях, розділених решітками. Важливо створити тепле лігво для тварин. Гній із приміщень викидають один раз на рік – влітку, а з проходів – один раз на 2-3 дні бульдозером. Безприв’язне утримання ремонтного молодняка з відпочинком тварин у приміщенні на глибокій підстилці і вільним виходом на вигульно-кормові майданчики сприяє вирощуванню тварин стійких проти впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища, а також позитивно впливає на розвиток відтворної системи і формування молочної продуктивності.