Види організаційних структур. Характеристика дивізіонних структур: їх переваги та недоліки.
Дивізіонна структура управління використовується в розвинутих країнах, в основу якої покладений принцип оцінки діяльності кожного функціонального структурного підрозділу по кінцевому результату. В ринкових умовах дивізіонна структура застосовується в комбінованих виробництвах (концернах, холдінгах, комбінатах). Дивізіонна структура управління передбачає делегування окремих управлінських функцій на нижчі органи управління, які фактично самостійні у виборі різних управлінських рішень, за винятком фінансових і матеріальних. Переваги дивізіональної оргструктури:
Ø забезпечує управління багатопрофільним підприємством із загальною кількістю працівників до 100 тисяч і територіально віддаленими підрозділами;
Ø невтручання в оперативну діяльність виробничих підрозділів;
Ø можливість для вищого керівництва зосередитись на вирішенні стратегічних проблем;
Ø підвищення якості рішень, що приймаються (завдяки наближенню до місця виникнення проблеми);
Ø гнучкість до змін у зовнішньому середовищі;
Ø тісний взаємозв’язок виробництва зі службовцями;
Ø внутрішньофірмова конкуренція.
Недоліки дивізіональної оргструктури:
Ø дублювання функцій управління на рівні підрозділів;
Ø розбіжність інтересів центру і дивізіонів;
Ø складність контролю з центру за порушеннями на місцях;
Ø збільшення витрат на утримання апарату управління.
Види організаційних структур. Характеристика матричної структури.
Матрична організаційна структура є тимчасовою оргструктурою, яка створюється для вирішення конкретного завдання. В такій структурі крім звичайних функціональних підрозділів, які функціонують постійно, формуються так звані проектні групи як тимчасові колективи, які після завершення проекту розпускаються. Переваги матричної структури:
Ø високий ступінь адаптації до змін у середовищі;
Ø можливість одночасного впровадження різних типів стратегічної ініціативи;
Ø значна активізація діяльності керівників і працівників управлінського персоналу;
Ø можливість прийняття керівником проекту швидких креативних рішень;
Ø забезпечення гнучкості та оперативності маневрування ресурсами при виконанні кількох програм в межах однієї фірми;
Ø гнучке та ефективне використання персоналу організації, спеціальних знань і компетентності співробітників;
Ø скорочення строків створення нової техніки та технології, зменшення вартості робіт, підвищення якості створених технічних систем.
Недоліки матричної структури:
Ø обмежена сфера застосування;
Ø виникнення конфліктів на підставі “боротьби за владу” між функціональними керівниками і керівниками проектів;
Ø переваги кар’єрного зростання у співробітників проектного напрямку перед функціональними;
Ø високі вимоги до кваліфікації всіх членів проектних груп;
Ø необхідність постійного контролю керівника організації за співвідношенням поділу ресурсів;
Ø громіздкість та складність комунікаційного процесу.
Сутність мотивації. Поняття «потреба», «мотив», «стимул», «винагорода»
Функция мотивации — это деятельность, имеющая целью активизировать людей, работающих в организации, и побудить их эффективно трудиться для выполнения целей, поставленных в планах. Для этого осуществляется их экономическое и моральное стимулирование, обогащается само содержание труда и создаются условия для проявления творческого потенциала работников и их саморазвития.
Мотив – це спонукальна причина дій і вчинків людей (те, що штовхає до дії).Можна сказати, що мотиви – це установки людей на ті чи інші види діяльності, підстави до якоїсь дії чи вчинку. Від того, якими мотивами людина керується у своїй трудовій діяльності залежить її ставлення до роботи і кінцевий результат. Стимули – це спонукання до дії, викликані зовнішніми факторами. У даному контексті вони можуть бути сприйняті як винагороди. Винагорода – це все те, що людина вважає цінним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти. Винагороди поділяються на матеріальні (заробітна плата, преміювання, система пільг тощо) і моральні (визнання заслуг працівника, підвищення по службі, надання ширших повноважень при виконанні роботи, формування почуття особистої причетності до успіхів фірми та ін.).
В основі мотивів можуть лежати потреби людини. Потреба – це фізіологічне чи психологічне відчуття нестачі чогось. Потреби виникають разом із народженням індивіда, розширюються по мірі його розвитку, відповідно до чого урізноманітнюється і його поведінка. Коли потреба усвідомлюється індивідом, він здійснює цілеспрямовані дії, зорієнтовані на досягнення того результату, який забезпечить задоволення потреби. 32. Змістовні теорії мотивації. Характеристика піраміди потреб А. Маслоу
Змістовні теорії мотивації грунтуються на ідентифікації таких внутрішніх потреб, які примушують людей діяти так, а не інакше. Іншими словами, змістовні теорії мотивації являють собою спроби визначити і класифікувати потреби людей, що спонукають їх до дій. Знаючи потреби підлеглих, менеджер може створювати умови для їх задоволення таким чином, щоб забезпечити досягнення цілей організації. Найвідомішими змістовними теоріями мотивації є такі: 1)теорія ієрархій потреб Абрахама Маслоу; 2)теорія ERG Клейтона Альдерфера; 3)теорія потреб Девіда МакКлеланда; 4) теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга.
