Мікростуктура кори мозочка
Кора мозочка має трьохшарову структуру: зовнішній шар - молекулярний, проміжний - гангліозний і внутрішній - гранулярний.
В молекулярному шарі розсіяні багаточисельні зірчасті клітини, від кожної з яких відходять 1-3 дендрита. В глибині молекулярного шару розташовані великі корзинчасті клітини (10-15 мкм) відростки якіх не віходять за межі шару.
Гангліозний шар представлений найбільшими нейронами мозочка клітинами Пуркін`є. Вони мають грушеподібну форму і великі розміри. Ці клітини розташовані одним шаром між молекулярним і гранулярним шарами. Від вершини кожної клітини відходить 2-3 дендрита, які проходять до молекулярного шару і там інтенсивно розгалужуються.
Гранулярний шар самий внутрішній шар. Він складається щільнорозміщених клітин-зерен (зірчастих клітин), клітин Гольджі і веретеноподібних горизонтальних нейронів. Аксони зірчастих клітин простягаються до молекулярного шару. У гранулярному шарі кори мозочка місяться два типи зірчастих клітин: короткоаксонні і довгоаксонні. На відміну від більшості клітин мозочка, дендрити яких галузяться в одній площтні, дендрити клітин Гольджі у ссавців формують в мікроструктурі мозочка утворення подібне на циліндр.
Короткоаксонні клітини розташовані у верхній зоні гранулярного шару, їх сильно розгалужені дендрити направляються в молекулярний шар, де синапитично закінчуються на аксонах гранулярних клітин, а короткі аксони закінчуються на інших нейронах гранулярного шару.
Довгоаксонні зірчасті клітини посилають свої волокна до нейронів гранулярного шару в інших ділянках кори мозочка через білу речовину. Їх дендрити розгалужуються в межах цього ж шару.
Веретеноподібні горизонтальні клітини розташовані під грушеподібними нейронами.
Надходження аферентних імпульсів у мозочок забезпечують два типи волокон. Основні кількість аферентних імпульсів проходить по волокнах мохоподібного типу: таке волокно утворює в гранулярному шарі небагаточисельні короткі гілочки, які синаптично закінчуються на дендритах зернистих клітин. Зокрема у ссавців мохоподібне волокно утворює до 16 розеток, кожна з яких формує зв`язки з 28 клітинами-зернами. Таким чином одне таке волокно діє одночасно на 448 клітин-зерен. Їх кінцеві відділи утворюють клубочки, які оточують гігантський синапс локальном сферичном утворенням.
Другий тип волокон - повзаючі або лазячі волокна, які починаються від оливариного комплексу довгастого мозку. Вони входять в корзинчасті плетива біля тіл грушеподібних клітин і як ліани накручуються на їх дендрити, утворюючи декілька синаптичних контактів.
Основними аферентними провідними шляхами мозочка є: корково-мосто-мозочковий шлях (найбільша група аферентів), вестибуло-мозочковий шлях, оливо-мозочковий шлях, спинно-мозочковий тракт, ретикуло-мозочковий шлях.
Ядра мозочка
У білій речовині мозочка розташовані парні ядра.
Найбільше з них - зубчасте ядро (nucl. dentatus), яке в горизонтальному розрізі має вигляд незамкненої сірої смужки, медіальна частина якої називається воротами зубчастого ядра. В зубчастому ядрі наявні мультиполярні і дрібні веретеноподібні клітини. Ця ділянка заповнена білими волокнами, які утворюють верхню ніжку мозочка. Мієлінізовані волокна мультиполярних клітин цього ядра утворюють основну частину верхньої ніжки мозочка.
До середини від верхнього края зубчастого ядра розташовані коркоподібне ядро (nucl. emboliformis), утворене групами великих мультиполярних нейронів воно ніби закриває вхід до зубчастого ядра. Нейрони цього ядра одержують синаптичні закінчення від аксонів грушеподібних клітин старої кори півкуль мозочка. Еферентні волокна від цього ядра направляються через верхні ніжки до середнього мозку і до базальних ядер.
Медіальніше від зубчастого ядра розташоване кулеподібне ядро (nucl. globulus) і, біля середньої лінії IV шлуночка - ядро шатра (nucl. fastigii). Кулеподібне ядро складається з груп дрібних і маленьких нейронів. До них підходять закінчення аксонів грушеподібних клітин. Аферентні і еферентні зв`язки такі, як і у коркоподібного ядра оскільки, вони у філогенезі розвивались із одного ядра.
Ядро шатра одержує аференті імпульси від клочково-вузликової частки мозочка, всієї кори червяка і півкуль ділянок старого мозочка, які пов`язані із спинно-мозочковими трактами. Крім того, в нього входять прямі аферентні волокна від вестибулярних ядер.