Лекція № 5 Тема: Задній мозок та мозочок. План

1. Довгастий мозок, його морфологічна та клітинна організація.

Основні ядра, та провідні шляхи довгастотого мозку. Ромподібна ямка.

2. Будова Варолієвого моста. Основні центри заднього мозку.

3. Будова мозочка: червяк, кора та підкоркові ядра.

Клітинна організація мозочка.

Задній мозок - це ростральна частина ромбоподібного мозку ембріона. Із нього розвиваються: довгастий мозок, міст (вароліїв міст) та мозочок. Задній мозок це невелика частина головного мозку у якій в певній мірі збереглась сегментарна будова нервової трубки. Проявом сегментарної будови заднього мозку є розташовані у ньому ядра V-XII пар черепно-мозкових нервів.

Крім того, характерною рисою структури заднього мозку є наявність у його складі скупчення нервових клітин, які нагадують, за принципом організації, нервові сітки кишковопорожнинних. Ці клітинні скупчення - це ретикулярна формація, яка займає центральну частину заднього мозку і є, по-суті, надбудовою над первинною сегментарною структурою центральної нервової системи. До надсегментарних структур заднього мозку належать також ядра провідних шляхів до інших відділів мозку.

Перейдемо до розгляду окремих структур заднього мозку.

Довгастий мозок

Довгастий мозок (Medulla oblongata) - (рис. 1) - це життєво важливий відділ центральної нервової системи, він служить центром регуляції дихання і кровопостачання, центром ковтання, рвотного рефлекса і рівноваги.

Довгасий мозок нагадує за формою зрізаний конус, довжина якого складає у людини 2,5-3 см, а ширина - приблизно 1,5 см. Він починається на рівні передніх корінців перших шийних нервів і служить безпосереднім продовженням спинного мозку. В нижній частині він за формою подібний до спинного мозку, а зверху розширюється та межує з мостом.

У довгастий мозок переходять усі борозни спинного мозку. Ці борозни розділяють довгастий мозок на вентральну, дорзальну і дві латеральні поверхні. Передня серединна борозна, яка проходить вздовж вентральної поверхні, закінчується біля верхнього краю довгастого мозку розширенням, що називають сліпим отвором. По обидва боки від передньої серединної борозни розташовані випуклі виступи - піраміди, які в нижній частині довгастого мозку сходяться і перетинаються, утворюючи перехрест пірамід, місце якого служить анатомічною межею між довгастим і спинним мозком. У пірамідах довгастого мозку проходять нервові волокна кортикоспінального тракту.

Збоку від пірамід довгастого мозку, між передньою і задньої латеральними борознами справа і зліва наявні парні овальні підвищення - оливи.

На задній поверхні довгастого мозку проходить задня серединна борозна. Ззовні від неї з кожного боку розташований задній канатик, який задньою латеральною борозною відокремлений від бічного канатика.

Задньою проміжною борозною задній канатик розділяється на два пучка, які є продовженням одноіменних канатиків спинного мозку: це медіальний тонкий пучок (або канатик) і розташований ззовні від нього клиноподібний пучок (або канатик). На верхніх кінцях цих канатиків наявні поздовжні виступи, які закінчуються горбиками: горбик тонкого ядра і розташований латеральніше горбик клиноподібного ядра, всередині яких розміщуються тонке і клиноподібне ядра. Це ядра чутливих шляхів задніх стовпів спинного мозку, які проводять інформацію від тактильних і пропріорецепторних утворень про положення тіла у просторі. Відростки клітин тонкого та клиноподібного ядер утворюють скупчення волокон розташоване між оливами довгастого мозку - медіальну петлю. Волокна медіальної петлі належать до пропріорецепторного шляху коркового скерування, вони несуть відчуття положення тіла і вібрації.

У верхній частині довгастого мозку задні канатики розходяться, обмежовують частину ромбоподібної ямки, і разом з частиною бічних канатиків утворюють нижні ніжки мозочка.

Дорзальніше олив із задньої латеральної борозни виходять корінці язикоглоткового, блукаючого і додаткового нервів (IX, X i XI пари).

Верхні 2/3 дорзальної поверхні довгастого мозку прикриті мозочком - це нижня половина дна IV шлуночка мозку, вона має трикутну форму і називається ромбоподібною ямкою.

По верхній межі довгастого мозку проходить поперечна медулярна смужка. Вздовж дна ромбоподібної ямки проходить серединна борозна, з країв якої наявні поздовжні впинання трикутної форми. Так, в глибині серединної борозни розташоване ядро під`язикового нерва і цю ділянку називають трикутником під`язикового нерва.

В місці сполучення передньої і задньої половин ромбовидної ямки розташоване впинання - нижня ямка. Ззовні від неї розташоване вестибуло-кохлеарне поле, в межах якого розташовані ядра вестибулярного (VIII) і слухового (VIII) нервів.

В бічному куточку дна IV шлуночка розташований виступ - слуховий горбик, всередині якого знаходиться слухове ядро.

Нижче вестибулярного поля розташована вершина трикутника блукаючого нерва (X пара). В цій ділянці знаходяться ядра блукаючого нерва: вегетативне, чутливе і соматичне (рухове) ядро.

Ззовні від рухового ядра блукаючого нерва розташовані ядра додаткового і язикоглоткового нервів. Ця ділянка дна IV шлуночка має голубувато-сірий колір і називається сірим крилом.

Отже, у сірій речовині довгастого мозку (на дні ромбоподібної ямки) розташовані ядра черепних нервів (з V по XII пари). Ядра черепно-мозкових нервів при розкритті ромбоподібної ямки розташовані на її дні. При цьому чутливі ядра розташовані в дорзо-латеральних ділянках довгастого мозку, а рухові ядра - вентро-медіально.

Виділяють покришку і основу довгастого мозку, що зумовлено зміною у ростральному напрямку структури сірої речовини довгастого мозку. Покришка довгастого мозку розташована над дном ромбоподібної ямки, у ній переважає сіра речовина, утворена декількома парами ядер. Вентральна частина довгастого мозку складає його основу, яка включає ядра олив.

Міст (pons)

Міст (pons) або вароліїв міст розвивається із вентральної стінки заднього мозку. Має вигляд поперечного потовщення, який зверху межує з середнім мозком (з ніжками мозку), а знизу- з довгастим мозком, а з боків - звужується і переходить у середні мозочкові ніжки, з товщі яких виступають корінці трійчастого нерва (ця ділянка є межею між мостом і ніжкою мозочка). Між мостом і пірамідами довгастого мозку в глибині поперечної борозни виходять гілки відвідного нерва, а дещо позаду і латеральніше - лицьовий (VII) і вестибуло-завитковий (VIII) нерви.

Міст складається із сірої і білої речовини, яка складає переважну його частину. На поперечному розрізі міст розділяються на вентральну (основу моста) і дорзальну (покришку моста) частини. Ці частини моста розділені трапецієподібним тілом - група поперечних волокон і розташованих між ними ядер (ядра моста). Трапецієподібне тіло належить до провідного шляху слухового аналізатора. Волокна слухового шляху виходять із клітин ядер завиткового корінця вестибуло-завиткового (VIII пара) нерва а також із клітин ядер трапецієподібного тіла. Вони по ходу утворюють перехрест, який одержав назву латеральної петлі.

Основа моста утворена поздовжніми та, в основному, поперечними нервовими волокнами. Поздовжні волокна утворені волокнами корково-мостового та пірамідного шляхів. Поперечні волокна основи моста розділяють на корково-ядерні, корково-спинномозкові та корково-ретикулярні волокна. Поперечні волокна сполучають міст з мозочком.

У задній частині моста (покришка моста) розташовані стовбурові ядра черепно-мозкових нервів (V, VI, VII i частково VIII), ретикулярні ядра, а також висхідні волокна медіальної і латеральної петель, спинно-покришкового шляху та ін., низхідні волокна червоноядерно-спинномозкового шляху, покришково-спинно-мозкового шляху та ін.

Мозочок (Cerebellum)

Мозочок (Cerebellum) - найбільша частина заднього мозку. Мозочок розвивається з ромбоподібної губи нервової трубки у місці її накладання на вестибулярні ядра (центри рівноваги). Мозочок розташований в задній черепній ямці і прикритий зверху потиличними частками півкуль великого мозку, які відділені від мозочка поперечною щілиною великого мозку.

Трьома парами ніжок мозочок сполучається з іншими відділами мозку: верхні ніжки з`єднують його з середнім мозком, середні - з мостом, нижні - з довгастим мозком.

Мозочок складається з двох півкуль і сполученої з ними непарної серединної частини - червяка. Між верхніми ніжками мозочка знаходиться тоненький мозковий парус, який прикріплений до передньої частини червяка. Передня поверхня червяка утворює дах IV шлуночка мозку і разом з середніми та задніми мозковими парусами утворює шатро над ромбоподібною ямкою. По задньому краю мозочка проходить глибока горизонтальна щілина, яка розділяє його на вентральну і дорзальну частини. Крім того, глибокі щілини, які пронизують кожну частину мозочка ділять його на передню, середню і задню частки. Передню і середню частки розділяє первинна щілина. Передня частка ділиться неглибокими дрібними щілинами на декілька часточок.

Мозочок складається з сірої і білої речовини. Основну масу мозочка складає його тіло - це біла речовина мозочка, розташована всередині мозочка, а також розгалужуючись проникає у його звивини утворюючи своєрідний рисунок галуження, який на сагітальному зрізі має вигляд дерева і називається “древо життя” (рис.2).

. До тіла мозочка на дорзальній поверхні прикріпляється ізольована маленька парна частка півкуль мозочка, яка називається клочок (flocculus). Клочок разом з додатковою непарною часткою червяка вузликом утворює клочково-вузликову частку - це найпримітивніш утворення мозочка (архіоцеребеллум). Ця частина мозочка відіграє вирішальну роль у підтриманні рівноваги і вірної орієнтації тіла у просторі.

Сіра речовина у вигляді тоненької пластинки покриває білу речовину утворюючи кору мозочка, а також ізольовані парні клітинні скупчення в товщі білої речовини - ядра мозочка.