Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сам роб ТКМ Частина 1 Розділи 1,2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
835.07 Кб
Скачать

Тема 1.6, Меблі

При вивченні даної теми насамперед слід звернути увагу на асортимент меблів, вивчити їх споживні властивості, вимоги до якості та умови транспортування, пакування й зберігання меблів.

Вивчати асортимент меблевих товарів потрібно з урахуванням перспектив розвитку їх виробництва, розширення та оновлення асортименту за сучасних умов, а також ознайомитися із досвідом закордонних виробників меблів.

Питання

  1. Споживні властивості меблів.

  2. Основи виробництва меблів.

  3. Маркування, пакування, транспортування та зберігання меблів.

Питання 1. Споживні властивості меблів

Література: 22; 24, с. 4 - 7.

Найважливішими споживними властивостями меблів є:

  • функціональні властивості;

  • ергономічні властивості;

  • естетичні властивості;

  • їх надійність.

До функціональних властивостей меблів належить їх здатність задовольняти різні потреби:

  • для зберігання речей;

  • для сидіння та відпочинку;

  • для розміщення культурно-побутових товарів;

  • для роботи тощо.

Функціональні властивості меблів здебільшого визначаються двома факторами: розмірами та формою окремих частин, а також розмірами та формою виробу в цілому.

Основними ергономічними властивостями меблів є:

, • комфортабельність;

• гігієнічність.

Комфортабельність характеризується зручністю використання, догляду та розміщення меблів у приміщенні.

Зручність використання меблів залежить від їх функціональних розмірів і форми. Функціональними вважаються розміри, що забезпечують можливість використання меблів відповідно до їх призначення. Наприклад, розміри відділень шафи для зберігання одягу визначаються залежно від максимальних розмірів одягу, повішеного на "плечиках", з урахуванням їх вільного розміщення, розміри відділень для зберігання постільної білизни за шириною та глибиною розраховують залежно від розмірів найбільшого предмета (підковдри), а зручність використання столів визначається зі їх розмірами та стійкістю та ін.

Гігієнічні властивості меблів поділяють на:

  • санітарно-хімічні;

  • фізико-гігієнічні.

За сучасних умов санітарно-хімічним властивостям приділяється особлива увага через надмірне застосування для виготовлення меблів полімерних матеріалів, що можуть виділяти вільні мономери, навіть і токсичні. Тому використання таких матеріалів можливе тільки із дозволу Міністерства охорони здоров'я України за умови дотримання допустимих норм концентрації шкідливих хімічних речовин із полімерних матеріалів.

Фізико-гігієнічні властивості - це забрудненість і повітропроникність.

Забрудненість меблів залежить від їх конструкції та властивостей облицювальних матеріалів. Наприклад, забрудненість меблів низька, якщо вони мають гладку поверхню, без виступаючих деталей.

Повітропроникність важлива для меблів, м'які елементи яких виготовлені із пористих синтетичних матеріалів, оскільки ці матеріали повинні мати наскрізні пори для вентиляції.

Естетичні властивості меблів мають також досить важливе значення, оскільки меблі служать ще й для художнього оформлення приміщень. Естетична цінність сучасних меблів забезпечується нерозривним зв'язком їх призначення та форми.

Для оздоблення меблів застосовуються переважно:

• полірування;

  • лакування;

  • підбір текстури дерева;

  • підбір фактури поверхні;

  • комбінацію кольорів;

  • певні полімерні матеріали тощо.

Для прикрашання меблів використовують різьблення, різні декоративні накладки із металу і пластичних мас, ручки складної форми тощо.

Надійність меблів характеризується довговічністю, збереженістю та ремонтоздатністю.

Найбільш важливий показник надійності - довговічність. Він у свою чергу визначається властивостями конструкційних матеріалів, захисно-декоративних покриттів, а також міцністю з'єднань деталей.

Споживні властивості меблів формуються відповідно до зміни напрямів моди, умов життя людей, рівня культури та прогресивного спрямування в оформленні житла.

Сучасним меблям властиві краса, легкість, економічність, простота конструкцій, вишуканість форми та зручність.

Зручність нових видів меблів визначила і моду на них.

У сучасному виробництві переважають набори меблів для загальних і дитячих кімнат та їдалень. Вони складаються із шаф різного функціонального призначення. Більшість виробів виготовляють із антресолями. Через різноманітність шаф формуються П-подібні та кутові секції. Такі меблі створюють індивідуальність в оформленні інтер'єру.

Сучасним м'яким меблям властиві комфортність, складність і рельєфність форми, легкість конструкції завдяки застосуванню пружинних блоків двосторонньої м'якості та формованих еластичних елементів.

Кухонні меблі характеризуються відповідністю сучасним санітарно-гігієнічним вимогам, комфортністю, гарним зовнішнім виглядом і практичністю у використанні.

Меблі для відпочинку і роботи мають забезпечувати повний відпочинок, здоровий сон і зручність під час роботи.

Дитячим меблям властиві гладке і водостійке оздоблення, заокруглені кути, зручність та гігієнічність.

Меблі в сучасних квартирах все більше набувають функції обладнання, елементи якого пов'язані між собою конструкційно і композиційно, створюючи єдиний комплекс.

Запитання для самоперевірки

  1. Назвіть найважливіші споживні властивості меблів.

  1. Якими факторами визначаються функціональні властивості меблів?

  1. Чим характеризується комфортабельність меблів?

  2. Яким властивостям сучасних меблів приділяється особлива увага?

  3. Як формуються споживні властивості сучасних меблів?

  4. Якими споживними властивостями характеризуються сучасні меблі?

Питання 2. Основи виробництва меблів

Література: 4, с. 289; 24, с. 13 - 25; 25; 26.

Процес виготовлення меблів - один із найважливіших факторів, що визначає споживні властивості та ціну меблів. Цей процес досить складний та складається з:

  • проектування;

  • сушіння матеріалів;

  • розрізання матеріалів;

  • механічної обробки заготовок;

  • облицювання заготовок;

• оздоблення деталей; збирання виробів. Виробництво меблів починається з проектування та виготовлення дослідного зразка. Важливою умовою в проектуванні є дотримання вимог діючих стандартів та іншої нормативної документації. Крім того, в процесі проектування обов'язково враховуються наукові дослідження, узагальнення практичного досвіду, аналіз вимог покупців, побуту, існуючого і проектованого

житлового фонду. У результаті проектування виникає виріб із комплексом певних споживних властивостей.

Сушіння матеріалів для виготовлення меблів здійснюється за певних умов із дотриманням вимог діючих нормативних документів.

Розрізання матеріалів та механічна обробка заготовок здійснюються відповідними способами залежно від вибраного матеріалу (стругання, торцювання струганих брусків, нарізування шипів і проушин, видовбування гнізд тощо). Чисту і гладку поверхню отримують із допомогою шліфування і циклювання.

У результаті механічної обробки одержують деталі меблів.

Облицьовують лише окремі деталі та щити, виготовлені із дерева малоцінних порід.

Облицювання здійснюється для надання меблям красивого вигляду.

Процес облицювання шпоном складається із підготовки поверхні основи та шпону і наклеювання його на основу.

Існує багато способів оздоблення меблів, основними з яких є:

  • захисно-декоративні покриття (лакування, полірування, нанесення прозорих і непрозорих плівок, непрозоре фарбування тощо);

  • імітаційні покриття (текстурний спосіб, аерографія та друк);

  • оздоблення у вигляді прикрас (інкрустація, інтарсія, різьба, накладний декор тощо).

Порядок збирання меблів визначається залежно від виду меблів, що виготовляються. Процес збирання полягає в з'єднанні конструктивних елементів і деталей меблів із допомогою болтів, шипової в'язки та інших стяжок.

Запитання для самоперевірки

1. З яких етапів складається процес виготовлення меблів?

  1. З якого етапу починається процес виробництва меблів?

  2. Які способи застосовують для оздоблення сучасних меблів?

  3. Ким і де затверджуються розроблені моделі та зразки меблів?

Питання 3. Маркування, пакування, транспортування та зберігання меблів

Література: 22; 24, с. 37-43.

Маркування меблів здійснюється нанесенням клейма фарбою, що не змивається, на задню стінку меблів або наклеювання паперового ярлика, виготовленого типографським способом.

Під час маркування меблів наносять такі реквізити:

  • назву підприємства-виробника;

  • місцезнаходження підприємства-виробника;

  • індекс державної реєстрації виробу;

  • товарний знак підприємства-виробника;

  • найменування виробу;

  • дату виготовлення;

  • позначення стандарту;

  • клеймо контролюючого органу (ВТК).

При маркуванні меблів паперовим ярликом додатково безпосередньо на меблі наносять фарбою, що не змивається, шифр виробу, дату виробництва і клеймо контролюючого органу (ВТК).

На меблі, що поставляються в зібраному вигляді, реквізити маркування наносять на задню стінку у верхньому лівому куті, а вироби в розібраному вигляді маркують на поверхнях, які не видно під час експлуатації.

При маркуванні комплектів меблів додатково наносять маркувальний знак або номер комплекту.

Пакування меблів має велике значення для збереження їх якості при перевезеннях та зберіганні.

Нерозбірні меблі упаковують товстим пакувальним папером та обв'язують шпагатом (кожний виріб окремо).

При пакуванні розбірних меблів спочатку сортують деталі за розмірами, потім упаковують їх, обмотуючи товстим пакувальним папером, і перев'язують шпагатом.

При міжміських перевезеннях меблі упаковують у товстий пакувальний папір, гофрований картон, пакувальну тканину, синтетичну плівку і дерев'яні обрешітки з метою запобігання їх пошкодженню та забрудненню. У місцях стикання виробів між собою, із тарою або кузовом транспортного засобу кладуть прокладки.

При транспортуванні меблів у межах населеного пункту дозволяється використовувати відкритий транспорт.

Дрібну фурнітуру складають спочатку в коробки чи пакети, а потім - в один із ящиків або прикріплюють чи запаковують в один із елементів меблів.

Ключі пакують усередину меблів, а один із них розмішують на задній стінці меблів.

Зберігають меблі в сухих приміщеннях й температурою повітря не нижче за 10 °С.

Меблі в складських приміщеннях розміщують на відстані 15 - 20 см від стіни і 1 м від опалювальних приладів.

Складські приміщення, де зберігаються меблі, слід постійно тримати в чистоті, своєчасно проводити профілактику щодо появи шкідників дерева і тканини та вражень грибком.

Запитання для самоперевірки

  1. Які особливості маркування меблів?

  2. Назвіть основні та додаткові реквізити маркування меблів.

  3. Які особливості пакування меблів?

  4. Як упаковують дрібну фурнітуру і ключі?

  5. Назвіть відмінності в пакуванні меблів при міжміських перевезеннях.

  6. Які умови зберігання меблів?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]