Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
175.54 Кб
Скачать

2. Напишіть правильно слова, підібравши відповідну букву з дужок.

Зчепити, затхлий, зжарений, безжурний, розшарування, зшити, безшумний, розшукати, зжувати, безчинство, зчищати, врозсип, відповідь розпис, зчавити, росіл, неспроста, безплатно, спрожогу, сформувати, спідлоба, безхмарний.

3. Написати твір-мініатюру на тему «Як знайти свою професію?» екзаменаційний білет № 19

1. Граматичні форми іменника на позначення професій, посад, звань.

Відмінювання прізвищ, імен, по батькові.

Такі основні ознаки офіційно-ділового стилю, як стислість, чіткість, висока стандартизація вислову, сувора регламентація тексту, залежить від правильного вибору граматичної форми слова, зокрема іменників.  Рід іменників Назви осіб за професією, посадою, званням, як правило, утворюють паралельні форми чоловічого й жіночого роду (учитель – учителька, працівник – працівниця) При виборі однієї з цих форм слід орієнтуватися на такі правила:

  1. Офіційними назвами посад, професій, звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, професор; у діловій мові вони вживаються незалежно від статі особи.

  2. Текст набуває строго офіційного характеру, якщо слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду і в тих випадках, коли мова йде про жінок (головний технолог повідомив). Проте якщо в документі вказується прізвище жінки, яка займає вказану посаду, то підпорядковані слова узгоджуються з прізвищем і вживаються у формі жіночого роду (головний технолог Сахновська В. І. повідомила)

  3. Найменування жіночого роду вживаються в текстах, якщо не можуть бути виражені іншими засобами (виступ відомої співачки)

  4. Не вживаються в офіційно-ділових документах утворені від іменників чоловічого роду форми жіночого роду за допомогою суфіксів –м(а), -их(а), -к(а) (касирка, професорша – професорка) на позначення посад, звань, професій. Вони передають інше значення.

  5. У ділових паперах назви осіб за місцем проживання, роботи передаються тільки складеними найменуваннями: мешканці міста, заводські робітники Варіанти сільчани, заводчани є розмовними.

Число іменників У ділових паперах зустрічаються випадки необґрунтованого вибору форм однини там, де повинні вживатися іменники у множині.

  1. Однина іменників в українській мові може вживатися на позначення не одного, а багатьох предметів (…зібрано цукрового буряка на площі…) У цих випадках однина служить засобом узагальнення.

  2. Якщо кількість предметів можна рахувати або якось кількісно вимірювати, тоді слід використовувати форми множини (…партію дитячих костюмів надіслано райспоживспілці).

  3. Іменники, які позначають множину, вживаються у формі однини. У реченнях типу: викликані до військкомату з’являються з паспортом і приписним свідоцтвом, тут назви документів вжиті у формі однини, хоч мається на увазі не одна особа, а багато. Ця форма однини показує, що однакові предмети перебувають в однаковому відношенні до кожного з групи названих осіб (вступники, які отримали виклик, з’являються…)

  1. Абстрактні іменники не мають форми множини (рух поїздів).

  2. Деякі речовинні іменники (масло, сіль, нафта, вода) набувають форм множини на позначення видів, сортів, типів речовин (мінеральні солі, машинні масла). Таке вживання форм множини в ділових документах є нормою.

Відмінювання прізвищ, імен, по батькові.

У сучасній українській мові нормативними слід вважати обидва варіанти відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ. Наприклад:

Жіночі прізвища Чоловічі прізвища

Н. Людмила Макарова Руслан Макаров

Р. Людмили Макарової Руслана Макарова

Д. Людмилі Макаровій Руслану (-ові) Макарову

З. Людмилу Макарову Руслана Макарова

О. Людмилою Макаровою Русланом Макаровим

М. (при) Людмилі Макаровій (при) Руслану (-ові) Макарову

Аналогічно відмінюються і прізвища на -ишин: Дмитришин, Ковалишин, Іванишин, Миколишин, Федоришин та ін. Але слід мати на увазі, що форма жіночих прізвищ цього типу може бути невідмінюваною. Таке написання теж вважається нормативним. Наприклад:

Н. Ольга Бондаришин Ольга Бондаришин

Р. Ольги Бондаришин Ольги Бондаришиної

Д. Ользі Бондаришин Ользі Бондаришиній

З. Ольгу Боидаришин Ольгу Бондаришину

О. Ольгою Бондаришин Ольгою Бондарииіиною

М. (при) Ользі Бондаришин (при) Ользі Бондаришиній

Усі чоловічі прізвища на приголосний відмінюються за зразком:

Н. Микола Білоус Анатолій Кузьмич Олег Коваль

Р. Миколи Білоуса Анатолія Кузьмича Олега Коваля

Д. Миколі Білоусу Анатолію Кузьмичу Олегу (-ові) Ковалю

З. Миколу Білоуса Анатолія Кузьмича Олега Коваля

О. Миколою Білоусом Анатолієм Кузьмичем Олегом Ковалем

М. при Миколі Білоусу Анатолію Кузьмичу Олегу (-ові) Ковалю

(Білоусові) (Кузьмичеві) (Ковалеві)

До складних випадків відмінювання належать чоловічі прізвища типу: Іваньо, Руньо, Пильо, Барзьо, Маньо та ін. Наприклад: Пильо— Пиля, Пильові (Пилю), Пиля, Шлем, при Пилеві (Пилю, Пилі).

Жіночі прізвища на -о, -й та приголосний в українській мові перебувають поза відмінами. Наприклад: Пансо Тетяна, Охтаро Людмила, Бурдо Анастасія, Мандро Ліля, Тягнирядно Надія; Гай Дарія, Гордій Галина, Тугай Лідія, Тужій Марина, Соловей Інна, Суховій Уляиа, Бородай Келя, Трьом- син Ганна, Білаш Катерина, Брус Жанна, Стас Зінаїда, Голуб Юлія, Шевчук Світлана, Назарчук Ніна, Кравчук Варвара, Рець Марія, Швець Софія, Кравець Руслана, Микитась Павлина, Кришталь Євгенія, Кавунець Олександра.

Не відмінюються й жіночі українські прізвища, що закінчуються на -ко, -ло. Наприклад: Покотило Василина, Позивайло Дарина, Манойло Ніла та ін. Завжди незмінними є жіночі прізвища, утворені від назв народів. Наприклад: Русин, Турчин, Сербии, Угрин тощо.

Окрему групу прізвищ в українській мові становлять прізвища «спільного роду». Це українські прізвища на -а типу: Коляда, Білобаба, Сирота, Діброва, Сіромаха, Дубинка, Лобода та прізвища іншомовного походження. Рід таких прізвищ визначається синтаксично, залежно від того, особі якої статі (чоловічої чи жіночої) даються ці прізвища. Наприклад: Павло Діброва й Ольга Діброва; Роман Сирота і Людмила Сирота; Антоніна Дубинка і Микола Дубинка та ін.

Українські прізвища «спільного» роду відмінюються за зразком:

Н. Андрій Лагода Марія Лагода

Р. Андрія Лагоди Марії Лагоди

Д. Андрію (-єві) Лагоді Марії Лагоді

З. Андрія Лагоду Марію Лагоду

О. Андрієм Лагодою Марією Лагодою

М. при Андрію (-єві) Лагоді при Марії Лагоді