2. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів - ськ, - ств.

Оренбурзький, Воронезький, Цюриський, убозтво, киргизький, Балхаський, Сиваський, Черкаський, Вільнюський, Прилуцький, Кавказький, Ужський, тюркський, Черемоський, Калузький, Тбіліський, багатство, узбецький, Канадський, Подільський, Новобілицький, Козелецький, Владивостоцький, Празький, чиновницький, печенізький, Кагарлицький, Уманський, боягузтво, ткацький, Вінницький, латишський, людський, Іртишський, баський.

Екзаменаційний білет № 12

1. Спрощення в групах приголосних.

Іноді при творенні слова або його відмінюванні виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних звуків. Тому в процесі мовлення один з приголосних (переважно середній) випадає, тобто відбувається спрощення.

1. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл- , -стн- випадають д і т :

тиждень – тижня, виїздити – виїзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, вість – вісник, честь – чесний.

Але в словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять літера т зберігається.

Примітка: у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст, літера т у групі приголосних -стн- зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється: баласт - баластний, компост -компостний, контраст - контрастний, форпост – форпостний.

2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-: бризк - бризнути, брязк - брязнути, тріск - тріснути, але випуск - випускний, виск – вискнути, пропуск – пропускний та ін.

3. –шчк- спрощується на –шк-: дощок – дошка, зморщок – зморшка, витріщити – витрішки.

4. Спрощення відбувається також у групах приголосних –стц-, -лнц-, -рдц-, -сткл-, -рнц-, -стк-: місце (від мьстьце), сонце (від "солнце"), серце (від "сердце"), скло (від "стекло"), чернець – ченця, місто – міський.

5. У групі приголосних -слн- випадає л : масло - масний, мисль - умисний, ремесло - ремісник.

2. На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені букви. Поясніть правопис слів.

Пристрасний, контрастний, прихвосні, сонце, чесний, месник, серце, студентський, фашистський, власний, очисний, дилетантський, доблесний, кожний, повістці, послати, ровесник, свиснути, совісний, усний, хруснути, цілісний, словесний, виїзний, шістдесят, злісний, у кістці, шістнадцять, яхтсмен, капосний, компостний, персневий, заїздний, кістлявий.

3. Написати твір-мініатюру на тему «Знання норм української мови – ознака високого рівня мовної культури сучасного фахівця?» екзаменаційний білет № 13

1. Правопис складних іменників та прикметників.

Правопис складних іменників

Складні іменники пишуться разом або через дефіс.

Пишуться разом:

— іменники, утворені за допомогою сполучного голосного із двох чи кількох основ (одна з яких — дієслівного походження): бавовнозаготівля, звуковловлювач, газомір, вертоліт, слов’янознавство, життєпис, водозбір;

— іменники, утворені поєднанням основ прикметника та іменника: чорнозем, бортмеханік, натурфілософія, Ощадбанк;

— іменники, утворені за допомогою сполучного голосного від двох іменникових основ, синтаксично й семантично рівнозначних: залізобетон, газопровідник, квітколоже, шлакоблок, лісостеп, верболіз (але: людино-день);

— іменники, утворені поєднанням дієслова в другій особі однини наказового способу з іменником: горицвіт, перекотиполе;

— іменники, утворені поєднанням числівникової основи з іменниковою: чотиритомник, сторіччя, двозначність, трикутник, двобій, двадцятиріччя;

— іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півбака, півжиття, півстола, півроку, півфінал, півхлібини, півпляшки, півхустки, півповерху, напіврозпад, напівсон, полувал, полукіпок;

— іменники, пов’язані з інтернаціональною лексикою й термінологією, в яких другою складовою частиною є такі елементи: -граф, -графія, -лог, -логія, -метр: гігрограф, мікологія, філолог, лексикограф, цинкографія, фітобіологія, палеографія, геометр;

— іменники, утворені з трьох і більше іменникових основ: веломотоспорт, ліспромгосп.

Пишуться через дефіс;

— іменники, що означають близькі за змістом поняття: батько-мати, хліб-сіль;

— іменники, що означають державні посади, військові звання: прем’єр-міністр, генерал-лейтенант;

— іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, грам-атом, тонно-кілометр;

— іменники, в яких перше слово підкреслює прикмету чи особливість предмета, що передається другим словом: жар-птиця, козир-дівка, стоп-кран;

— іменники (складні назви), що означають науковий ступінь, спеціальність, професію: член-кореспондент, інженер-економіст, лікар-педіатр;

— іменники з першою частиною пів- у значенні «половина» перед власною назвою: пів-Києва, пів-Америки, пів-Москви;

— словосполучення, що означають назви рослин: мати-й-мачуха, люби-мене, іван-чай;

— іменники (складні географічні назви): Ростов-на-Дону,

— слова, до складу яких входять іншомовні елементи віце-, екс-, лейб-, обер-, унтер-, штаб- (штабе-):

штаб-квартира, екс-чемпіон, віце-адмірал, віце-консул, віце-президент, обер-лейтенант;

— складні прізвища: Гулак-Артемовський, Римський- Корсаков, Мамин-Сибіряк, Нечуй-Левицький, Салтиков- Щедрін.

Правопис складних прикметників

Прикметники, які утворилися складанням двох і трьох основ, називаються складними, наприклад: народногосподарський, промислово-торговельний, англо- російсько-український.

Елементи складних прикметників об’єднуються сурядним або підрядним зв’язком. За сурядним способом зв’язку основи, з яких утворюються складні прикметники, сполучаються як рівноправні (торговельно-комерційний, фінансово-економічний).

За підрядним способом одна основа синтаксично залежить від іншої (багатогалузевий, малоприбутковий, багаторічний).

У складних прикметниках під час поєднання основ використовуються сполучні голосні о, е. Якщо першою частиною складного прикметника є числівник, прислівник і прийменникове сполучення, то складові елементи з’єднуються без сполучних голосних, наприклад: повсякчасний, багатообіцяючий, вічнозелений.

Пишуться разом:

— прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: зовнішньоторговельний, різноякісний, зовнішньополітичний;

— прикметники, утворені сполученням основ іменника та прикметника: кредитоспроможний, лісопромисловий, повітроплавальний;

— прикметники, утворені сполученням основ прислівника та прикметника: великопромисловий, малопотужний, багатосерійний;

— прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника: п’ятивідсотковий, шестиповерховий, стокілометровий;

— прикметники, утворені сполученням основ іменника й дієслова: нафтопереробний, водолікувальний;

— складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний, новогрецький, староцерковнослов’янський.

Пишуться через дефіс:

— складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, ощадно-позичковий, науково-технічний;

— складні прикметники, що означають:

а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий; добродушно-хитрий;

б) відтінки й поєднання кольорів: чорно-білий, біло- блакитний (але жовтогарячий — один колір);

— складні прикметники,утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково- медичний (медична наука);

— складні прикметники, перша основа яких утворена від слів іншомовного походження і закінчується на -іко, -ико: хіміко-технологічний, медико-хірургічний.