1.Сутність бюджету як економічної категорії.

Фінансова сис-ма включає 4 сфери:

1) фінанси суб’єктів господарювання (мікрорівень);

2) державні фінанси (макрорівень);

3) міжнародні фінанси (світове господарство);

4) фінансовий ринок (забезпечуючи сфера).

Бюджет є основною ланкою державних фінансів і важливою складовою фінансової системи в цілому. Державні фінанси виражають сукупність економічних відносин у грошовій формі з приводу розподілу і перерозподілу вартості ВВП з метою фінансового забезпечення реалізації функцій держави. Суб’єктами цих відносин є юридичні і фізичні особи та держава, об’єктом – ВВП. Бюджет держави являє собою сукупність законодавчо регламентованих відносин між державою і юридичними та фізичними особами з приводу розподілу й перерозподілу ВВП, а за певних умов – і нац.багатства з метою формування і викор-ня централізованого фонду грош.коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

Бюджет як фін. план держави – це розпис (план) доходів і видатків. Призначення бюджету держави полягає у фінансовому розвитку держави та суп-ва.

Специфічними ознаками бюджетних відносин є:

1. Перерозподільний характер — бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, пере­розподіл у часі при використанні дер­жавних позик.

2. Всеохоплюючий характер — ними охоплені всі юридичні і фізичні особи (прямо, опосередковано, усуспільнено)

3. Законодавчо регулюванний хар-р – регламент-ся виключно у законодавчій формі.

З точки зору послідовності розподілу ВВП існують 2 варіанти:

1) в умовах ринкової екон-ки (створений ВВП спочатку розподіляється між його виробниками. Робітники і службовці отримують з/п, підприємці-прибуток. Після цього здійсн-ся формування бюджету шляхом оподаткування доходів фіз.,юрид.осіб)

2) у межах адміністр.екон-ки (держава спочатку централізує в бюджеті необх.частину ВВП, а залишок розподіляється між його виробниками).

Суть і призначення бюджету найбільш повно проявляється у його функціях:

1)перерозподіл ВВП;

2)держ.регулювання і стимулювання національної економіки;

3)фінансове забезпечення соц.політики;

4)контроль за формуванням і викор-ям коштів централіз.фонду (бюдж.контроль).

Права держави у розподілі ВВП ґрунтуються на використанні нею сусп.функцій та участі в розподілі ВВП як одного із суб’єктів його створення.

Характер і масштаби участі держави в розподілі ВВП залежать від бюдж.моделі, яка визначаєься рівнем бюдж.централізації ВВП. Бюдж.модель являє собою порядок і методологію формування і викор-ня бюджету, який відображається в рівні бюдж.централізації ВВП, принципах,формах,джерелах тощо.

За рівнем центр.ВВП в бюджеті держави виділяють 3 бюдж.моделі:

1) американська (з рівнем бюдж.централізації 20-30%; заснована на максим.рівні само забезпеченості фіз.осіб і самофінансування юрид.осіб.У соц.сфері забезпечуються лише ті верстви населення, які не в змозі обійтись без держ.допомоги)

2) західноєвропейська (30-50%; характеризується помірковано розгалуженою держ.соц.сферою);

3) скандинавська (50-60%; характеризується розгалуженою держ.соц.сферою,як в галузі освіти, так і в охороні здоров’я). В зведеному бюджеті України концентрується 32% ВВП. Бюджет як екон.категорія характ-ся бюдж.потоками, які уособлюють собою рух грош.коштів до бюджету і з нього,а також між окремими бюджетами,які здійснюються через рахунки бюджету.Для вирішення фінансових протиріч, пов’язаних із формуванням бюджету, існує 2 способи:

1) встановлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП та його централізації у бюджеті;

2) постійне зростання ВВП.