Цікаві факти з історії української преси

Перша в Україні газета "Львівський кур'єр" польською мовою вийшла у 1749 році. Перший в Україні тижневик "Львівська газета" французькою мовою видавався у Львові 1776 року.

Найдовше виходила в Україні "Газета Львовська" польською і німецькою мовами у Львові. Вона існувала з 1811 до 1939 року. Заснував її Ф.Кратер. Найстарішою з існуючих газет в Україні є "Демократична Україна", заснована у червні 1918 року.

Першими в Україні журналами вважаються "Харьковский Демокрит" та "Украинский вестник", які вийшли у січні 1816 р. "Харьковский Демокрит" став одночасно першим в Україні журналом сатири і гумору, а "Украинский вестник" — першим в Україні літературно-художнім, науковим та громадсько-політичним журналом.

Найстарішим з існуючих нині журналів є "Жінка" ("Радянська жінка"), який було засновано в листопаді 1920 року.

Перший в Україні альманах було видано в Харкові у 1831 році під назвою "Украинський альманах". Видавали його І.Срезневський та І. Розковшенко. Найдовша назва періодичного видання була у львівської газети, яка виходила у 1851-1852 роках. Вона називалася "Всеобщий дневник земских законов и правительства для ко-ронной областе Галиции и Володимерии с княжеством Осве-цимским и Заторским и с великим княжеством Краковским". 22 слова! Друкувалося видання кирилицею і готикою.Найстарішою українською щоденною газетою є "Свобода", яка видається вже більше 100 років в США.

Технічні відкриття ХІХ-ХХ ст. заклали основу нових ЗМІ – радіо і телебачення. Сьогодні поєднання можливостей телеекрана, комп'ютерної пам'яті та телефонного зв'язку( мережа "Інтернет") здійснило справжню революцію серед новітніх інформаційних технологій.

У світі видається більше 10 тис.щоденних газет, щорічно друкується 10 млрд. книг, працює 1,5 млрд. радіоприймачів, 3 млрд. людей може приймати телепрограми.

Запитання і завдання:

1. Спираючись на розповідь вчителя, статтю Валерія Іванова "Короткий огляд українських медіа" та життєвий досвід, проаналізуйте сучасний стан журналістики в Україні, підготуйте виступ на цю тему.

2. Користуючись додатковою літературою, запишіть основні особливості розвитку журналістики у Запорізькому краї.

3. "Прорекламуйте" однокласникам періодичне видання( на ваш вибір) Запорізького регіону. Переконайте аудиторію, що це видання відзначається високим рівнем журналістських матеріалів.

4. Випишіть основні дати "Журналістського календаря"

( додаток 1)

Тема 4 Відображення дійсності в журналістиці. "Факт" і "новина" як основні поняття новинної журналістики

Кожен з різновидів засобів масової інформації використовує свій власний, специфічний спосіб відображення дійсності, створення журналістських матеріалів. У газетярів один інструмент – написання (надрукованих чорними літерами на білому папері) слів. Співробітники друкованих видань описують словами подію, факт, ідею – читач пробігаючи очима по рядкам, складує літери в слова, слова – в речення, окремі фрази – в контекст и декодує прочитане, сприймає його в тому ключі, в якому це задумав журналіст, або розуміє прочитане інакше – і це вже не його провина, а відсутність журналістського професіоналізму.

Радіожурналіст має на озброєнні слово, сказане у всьому багатстві інтонацій, смислових і логічних наголосів, пауз, підкріплене музикою і шумами, що дозволяє нести аудиторії не тільки текст, але й підтекст, збагачуючи зміст радіоматеріалу. У споживача радіоінформації головний орган сприйняття − слух.

Телебачення оперує аудіовізуальними образами. Його сила в наочності, конкретності, практичній неможливості трактувати побачене інакше.

Кожен із різновидів масово-інформаційної діяльності має декілька типів повідомлень: публіцистичне, художнє, наукове.

Науковий тип повідомлення передбачає особливу мову і стиль: однозначний, не викликаючий різночитань, виклад специфічних наукових повідомлень. Художній тип повідомлень характеризується образністю мови, багатозначністю понять.

Публіцистика (лат. publicus – суспільний) – спосіб організації й розповсюдження соціальної інформації, різновід творів, присвячених актуальним проблемам і явищам повсякденного життя. Публіцистика відіграє важливу політичну, ідеологічну роль.Інколи поняття “публіцистика” сприймається як синонім до слова “журналістика”. Це пояснюється тим, що публіцистика також включає в себе твори, присвячені актуальним соціально-політичним та іншим проблемам сучасності в пресі, на радіо і телебаченні. Публіцистика існує в словесних (усних і письмових), графічних, зображальних (плакат, карикатура), фото- і кінематографічних (фоторепортаж, документальний фільм), театрально-драматичних і словесно-музичних формах.

Сучасні дослідники виділяють такі види інформації:

1. Офіційна – державні постанови, резолюції партійних з’їздів і конференцій, доповіді політичних діячів, заяви політичних партій, громадських організацій. Офіційна інформація надається для публікації відділам зв’язку з громадськістю, прес-центрам і прес-бюро установ чи організацій, з’їздів чи конференцій. Вона не підлягає редагуванню.

2. Подієва – оперативні повідомлення про факти і події з внутрішнього і міжнародного життя.

3. Ділова – виступи спеціалістів з широкого кола питань, що цікавлять аудиторію.

4. Довідкова й рекламна.

5. Естетична – літературні твори, репродукції живопису і художніх фото в газетах і журналах; музика, спектаклі, теле- і художні фільми на радіо і телебаченні.

6. Публіцистична – аналітичні матеріали різних жанрів, що створюються на основі аналізу великої кількості первинного матеріалу.

Є три форми існування інформації: пасивна – потенційна інформація; стихійна – циркулює каналами усної комунікації; активна – масово-інформаційні потоки (журналістика). В роботі з інформацією журналіст може одночасно виконувати дві функції: ретранслювати (передавати) інформацію і одночасно бути творцем інформації.

Поняття “факт” не співпадає з поняттям “інформації”. Факт (від. лат. “зроблене”) – означає дійсну подію, що відбулася реально; під словом “факт” прийнято також розуміти судження або в інший спосіб зафіксований реальний факт; форму людського знання, якій властива достовірність. Відображений факт – це те, що відбулося в дійсності й адекватно відбито людською свідомістю. У нашому випадку – свідомістю журналіста. Обов’язкова умова журналістської діяльності - оперування реальними фактами, а не спотвореними. Журналіст зобов’язаний всебічно перевіряти факт і повністю за нього відповідати. Цікавий чи резонансний факт (подію) часто називають “інформаційним приводом” – підставою для розголошення інформації. Інформаційні приводи можуть мати як календарний характер, так і можуть бути пов’язані з якимись новинами, тенденціями, змінами в житті.

У процесі відбору інформації журналіст, цілком природно, стикається з такми критеріями як новизна й актуальність. Словники подають різні тлумачення цього терміну “новина”, однак спільною тезою є наступна характеристика цього терміну “нова, “свіжа”, цікава інформація (повідомлення)”.

Новинну інформацію поділяють умовно на три категорії: “календарну”, “пряму” (“гарячу”) та “організовану”. “Календарна” інформація – це новини, які пов’язані із річницями тих чи інших подій, національними та історичними святами, або з тими подіями, що обов’язково повинні відбутися. “Гарячі” новини − це подієва інформація, гострі соціальні проблеми, сенсації, катастрофи. “Організована” новина – штучна сенсація. Сутність її в тому, щоб відповідно дозованою інформацією, спеціально підібраною, привернути увагу читачів.

Елементи новини: актуальність, загальний інтерес, структура, зрозумілість, об'єктивність. Як правило, новина не повинна бути довше 20 рядків або 1 хвилини ефіру. Довший матеріал називають повідомленням.