Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1600_посібник 8 клас.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
355 Кб
Скачать
☆

Запитання і завдання:

  1. Розкрийте поняття "журналістика", роль журналістики у суспільстві.

  2. Напишіть твір-мініатюру " Чи міг би я стати журналістом?"

  3. Розподіліть на дві колонки позитивні та негативні (на вашу думку) сторони журналістської професії.

  4. Складіть список журналістських професій.

Тема 2 Функції журналістики. Принципи журналістики. Якою повинна бути журналістика? Незалежна журналістика. Журналістика як "четверта влада"

Принципи (головні вимоги, правила) журналістики засновані на загальнолюдських принципах.

Функції журналістики – це сукупність обов’язків і завдань, які вона виконує у суспільстві:

1. Інформаційна − одна із головних функцій сучасних засобів масової інформації. Кожна людина й суспільство загалом мають право на отримання інформації, що їх цікавить без будь-яких обмежень (виключенням є питання пов’язані з державною таємницею та питання, що стосуються приватного життя). Це загальне право визначено Декларацією прав людини і записано в конституціях всіх демократичних держав.

2. Комунікативна − спілкування, налагодження контакту.

3. Контролююча − регулятивна діяльність ЗМІ, реалізація функції “четвертої влади”.

4. Ідеологічна (пропаганди і контрпропаганди) – зумовлена постійною потребою роз’яснювати аудиторії практичні і теоретичні проблеми суспільства.

5. Управлінська (соціально-педагогічна) – обов’язок роз’яснити існуючі закони, мобілізувати населення до їх виконання, а у випадку невідповідності діючих законів міжнародним нормам чи неефективності певних статей – звернути на них увагу громадськості й законодавчих органів.

6. Організаторська – виявляється у своєчасному інформуванні громадськості про надзвичайні події, суспільні катаклізми, природні катастрофи тощо, допомагає додатково проінформувати й мобілізувати до дій відповідні служби. Інколи журналіст стає першоджерелом інформації.

7. Соціологічна – дослідження громадської думки.

8. Суспільного виховання – формування високої політичної культури і сучасного економічного мислення людей.

9. Культурно-просвітня - передача знань, культурної спадщини.

10. Освітня – регулярні публікації і цикли передач з дидактичним матеріалом.

11. Розважальна ( емоційного контакту, релаксаційна) – формування позитивних емоцій в суспільстві. Ефективного впливу решти функцій можна досягнути тільки якщо матеріали сприймаються із задоволенням. Колишній головний редактор “Санді експрес” Джон Гордон наголошував на тому, що 80 відсотків газетної площі варто приділяти саме розважальним матеріалам і лише 20 відсотків − новинам.

12. Рекламно – довідкова.

Важко переоцінити ту роль, яку відіграє у розвитку сучасного суспільства інформація. Можна без перебільшення сказати, що сучасне суспільство є суспільством інформації, її ерою. Сьогодні інформація стала основним ресурсом людства, базою соціального й технічного розвитку.

Інформація – це вихідний і кінцевий продукт праці журналіста, - вона збирається, підлягає обробці та розповсюдженню. Інформація в сучасному суспільстві стала товаром, що продається і купується.

Тому журналістика буває різних типів та працює за різними моделями: а) експедиторська – журналіст передає інформацію, створену кимось; б) інформаційно-виробнича – журналіст працює за ринковими законами, метою є створення журналістського твору на замовлення; в) "комунікаційна"- ЗМІ незалежні, мають свою позицію, формують громадську думку. Тобто журналістика стає "четвертою владою". Цікаве походження самого поняття “четверта влада”: його початкове значення – “четвертий стан”. У середньовічній Англії тривалий час право голосу на виборах в парламент мало лише духовенство та дворянство. Пізніше таке право отримали і представники “третього стану”, тобто заможні “простолюдини”. А “четвертим станом” не без іронії стали називати “найнижчі класи суспільства. У минулому столітті це визначення перейшло на пресу. З часом воно втратило іронічний відтінок і набуло поняття “сили”, а потім “влади”.

Засоби масової інформації сприяють солідарності, згуртованості суспільства, впливають на хід життя суспільства, громадян, задовольняють усю систему різноманітних інтересів суспільства.

Свобода слова та наявність інформаційного поля − головні умови успішної діяльності засобів масової інформації, журналістики в цілому та кожного журналіста зокрема.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]