Запитання і завдання:

1. Проаналізуйте основні принципи та функції журналістики. Чи всі вони відповідають реальному стану речей?

2. Підготуйтесь до дискусії " Чи може бути журналістика незалежною?"

3. Напишіть свої роздуми на тему " Якою повинна бути шкільна газета", запропонуйте декілька тем для її випуску .

4. Відвідайте шкільну бібліотеку, зробіть огляд періодичних видань, що там знаходяться. Запропонуйте товаришам найцікавіші (на ваш погляд) газети чи журнали.

5. Відвідайте поштове відділення чи поцікавтесь у листоноші, які періодичні видання передплачують жителі вашої вулиці, селища; як багато серед них україномовних, освітніх, розважальних, інформаційних; чи збільшилась кількість передплатників у порівнянні з минулими роками? Отриману інформацію запишіть і підготуйтесь до виступу перед однокласниками.

Тема 3 Історія журналістики. Сучасний стан журналістики в Україні. Журналістика у Запорізькому краї

Обмін інформацією між людьми сягає корінням глибокої давнини. Журналістику вважають однією з найдавніших професій, адже індіанці тривожними звуками тамтамів, давні інки полум'ям вогнищ також передавали важливу інформацію. Ораторське мистецтво Давньої Греції та Риму також було пражурналістським явищем . І навряд чи князь Володимир Великий чи Ярослав Мудрий могли повести за собою русичів, якби володіли тільки мечем і не володіли словом. Політичну інформацію в Європі розповсюджували глашатаї, герольди, кур'єри, вісники. Як відгомін тих часів збереглись і дотепер назви газет, журналів – " Урядовий кур'єр", "Московський вісник", "Daily Herald" (герольд), " Форум" ( площа в Римі, де проходили народні збори)…

Давні зразки писемності збереглись на скрижалях, у Древньому Римі за наказом імператора Юлія Цезаря на видних місцях вішали гіпсові дошки з повідомленнями про рішення сенату і народних зборів. У Японії збереглась глиняна "газета" за 1615 р.під назвою " Іоміурі Каварабата", що в перекладі означає " прочитай сам і передай іншому".

Важливою подією стало винайдення паперу. Вірогідно, що це сталося в Китаї у І-ІІ ст.н.е, звідти через Японію та арабські країни у Х ст.. папір потрапив до Європи.

Перші газети були рукописними. Газе́та, щоденне або щотижневе періодичне видання у формі складених аркушів, містить новини і коментарі. Газети набули комерційну цінність після винаходу друкування, почали випускатися в Німеччині в 1609, в 1616 у Нідерландах. У 1622 з'явилася перша газета англійською мовою («Уіклі ньюс» — «Щотижневі новини»), редакторами були Ніколае Боурн і Томас Арсчер. Вдосконалення поліграфії, винахід парового верстату в 1814; роторної машини в 1846 у США та в 1857 в Англії, газетного паперу (зробленого з дерев'яної пульпи, технологія стала використовуватися в Англії в 1880-х) і підвищення грамотності збільшило випуск газет. Після появи комп'ютерних технологій вартість виробництва газет зменшилася. Слово "газета" походить походить від назви мілкої венеціанської монети gazzetta – за таку ціну купували друковані аркуші, що повідомляли про товари, привезені у порт іноземними суднами.

В Росії перша друкована газета "Ведомости" вийшла у світ 13 січня 1703 року за наказом Петра І. Зараз 13 січня росіяни відзначають День вільної преси. Сам цар виступав на сторінках цього видання. А у 1769-1770 роках під редакцією Катерини Великої виходив журнал " Всякая всячина". Це був могутній засіб впливу на людей, маніпулювання суспільною свідомістю.