8 клас
Погоджено методичною радою
Запорізького районного відділу освіти
Протокол № _ від ________
Голова методичної ради
_________ М.В. Холод
Затверджено науково-методичною радою ЗОІППО
Протокол № ____ від ___________
Голова НМР
___________ В.Я. Ястребова
Рецензенти:
Г.Р. Корицька, кандидат філологічних наук, завідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
О.А. Жук, методист Запорізького районного відділу освіти
Т.А.Колесник, вчитель-методист Кушугумської спеціалізованої школи"Інтелект"Запорізького району Запорізької області
Навчальні матеріали спецкурсу "Основи журналістики" для учнів 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови, ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю (філолого-журналістський напрям)/ Уклад.: Т.М.Пересунько. – Запоріжжя, 2008.- 44 с.
Запорізький районний відділ освіти
Балабинська гімназія "Престиж"
Основи журналістики
Навчальні матеріали для учнів 8 класів
філолого-журналістського профілю
( укладач Т.М. Пересунько)
Запоріжжя
2008
Тема 1 Вступ. Загальне поняття про журналістику
Журналістика - одна з найцікавіших професій, жоден інший різновид людської діяльності не дає такої можливості для самореалізації. Журналістська діяльність відрізняється широкою спеціалізацією: це і робота в друкованих та електронних ЗМІ, радіо, телебаченні, фотожурналістика, робота у відділах зв’язків з громадськістю, прес-центрах, прес-службах, інформаційних агенціях тощо. Крім того журналіст може себе реалізувати як в галузі творчої діяльності, так і займатися суто технічними аспектами професійної діяльності
Журналістика (від. фр. journal – щоденник, jour – день) – одне із найважливіших соціальних явищ сучасного життя, вид масово-інформаційної діяльності, що забезпечує безперервний взаємозв’язок між особистістю, групою людей і суспільством у цілому, а також між різними суспільними сферами і навіть між поколіннями. Процес журналістської діяльності складається зі збору, обробки, зберігання й періодичного розповсюдження актуальної суспільно-значущої інформації. Визначення журналістики не можна вкласти в одне-два речення, журналістика – це система:
журналістика – це вид громадської діяльності з періодичного поширення соціальної інформації через канали комунікацій;
журналістика – це особливий вид творчості у сфері соціально-політичної практики, завдання якої – збір, обробка, поширення та зберігання інформації;
журналістика – це твори, з яких складаються номери газет і журналів, програми телебачення та радіомовлення, тобто продуктів журналістської діяльності;
журналістика – це форма масово-інформаційної діяльності значної групи людей у виробництві, політиці, науці, культурі тощо;
журналістика – система засобів масової інформації, за допомогою якої відтворюються картини життя сьогодення.;
журналістика – наука, що вивчає історію засобів масової інформації, їхні принципи та функції, а також закони літературно-публіцистичної творчості.
Крім того, слід наголосити на ще одному важливому аспекті журналістики. Журналістика – це бізнес. Від перших днів свого існування журналістика була способом торгівлі новинами, інформацією, тобто сферою бізнесових інтересів, справою, що приносить прибуток.
Немає такої сфери життя – у політиці, науці, культурі, побуті, – якої б не торкалося слово журналіста. Щоправда, в кожній країні є поняття державної таємниці, тобто такої сфери, куди навіть журналістам проникати заборонено.
Журналіст – “професійний працівник, котрий займається літературно-публіцистичною діяльністю у журналах, газетах, на радіо і телебаченні”.
Синоніми до слова “журналістика” – словосполучення “засоби масової комунікації” (ЗМК) і “засоби масової інформації” (ЗМІ).
Засоби масової інформації (ЗМІ) – спеціалізовані носії масової інформації (газети, журнали, програми радіо та телебачення), що призначені для розповсюдження соціально значущої інформації невизначеній масовій аудиторії на широкому інформаційному просторі.
Засоби масової комунікації (ЗМК) – включають в себе весь виробничій комплекс системи масової комунікації: комунікатора як ініціатора масового соціального спілкування з аудиторією; носії і канали масової інформації (ЗМІ) і саму масову інформацію як засіб спілкування.
Робота журналіста схематично складається з трьох основних компонентів:
Джерело інформації
Спосіб передачі
Споживач інформації
Джерелом інформації для журналіста є реальна дійсність. Споживач інформації - це масова аудиторія, яка як мінімум бажає знати відповіді на шість основних питань: де?, коли?, хто?, що?, як? і чому? Спосіб передачі інформації – це система засобів масової інформації з широкою інфраструктурою.
До системи засобів масової інформації входять: преса (газети, журнали, альманахи); телебачення; інформаційні агентства; видавництва; документальне кіно; мережні засоби.
Основне призначення системи ЗМІ - безперервне відображення суспільного життя у всіх його зв'язках і взаємозалежностях, протиріччях і конфліктах. Зміст і спрямованість ЗМІ залежить від культурного й суспільно-політичного ладу, який утвердився в державі. Система ЗМІ постійно розвивається.
Свого часу канадський професор Маршалл Маклюен, вважав, що з розвитком телебачення почнеться нова ера в житті суспільства, коли всі інші засоби, включаючи пресу, літературу, мистецтво будуть приречені. Та незважаючи на бурхливий розвиток телекомунікацій занепад преси так і не відбувся, вона все ж таки залишається провідним ЗМІ. Дослідник, висловлюючи свою теорію, не врахував існуючу суперницьку несумісність між пресою, радіо і телебаченням. Пресі, наприклад, властива більша аналітичність, радіомовленню оперативність, телебаченню велика сила емоційно-зорового впливу. Тому, справедливо буде зазначити, що різні засоби масової інформації не суперечать, а доповнюють один одного. Адже читачі газет водночас є і радіослухачами, і телеглядачами.
Останнім часом відбулися характерні зрушення у системі ЗМІ. Зросла роль реклами як джерела доходів. Так звана “незалежна преса”, що не контролюється видавничими корпораціями, продовжує скорочуватися. Що стосується радіомовлення, то спочатку у Західній Європі, а потім і в Україні почало активно розвиватися приватне радіомовлення, а разом з ним зріс вплив комерційних інтересів на програмну політику радіостанцій. У телевізійному мовленні спостерігається така тенденція, як поширення мікрохвильового телебачення, розрахованого на роботу в умовах приміських зон.