Розділ 4. Охорона праці
Державна політика Україні в галузі охорони праці спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Вона базується на ряді принципів, основними з яких є пріоритет життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних та належних умов праці, підвищення рівня промислової безпеки, комплексного розв’язання завдань з охорони праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Впровадження ринкових відносин передбачає значне підвищення інтенсифікації та продуктивності праці.
Одним з резервів підвищення ефективності праці є вдосконалення методів забезпечення безпеки праці, тому що травматизм визначає істотну частину непродуктивних витрат робочого часу, а боротьба з травматизмом, крім гуманістичного спрямування, має чітко виражений економічний аспект. Безпека праці виступає і як один з факторів, які забезпечують висок продуктивність праці. Доведено, що висока продуктивність праці може бути досягнута тільки в умовах, коли забезпечена безпека праці.
Міжнародний досвід засвідчує, що організація праці, яка ігнорує вимоги гігієни і безпеки праці підриває економічну ефективність підприємств і не може бути основою для сталої стратегії їх розвитку. В концепції ООН про «сталий людський розвиток» безпека розглядається як одна із основних (базисних) потреб людини.
В останні роки простежується чітка тенденція росту питомої ваги травмованих на виробництві через порушення трудової і виробничої дисципліни, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування.
Установлено, що так званий «людський фактор» присутній у формуванні причин майже 90% нещасних випадків. Уроджене почуття
небезпеки у людини розвинене зовсім недостатньо й в ряді мотивацій його діяльності «безпека» стоїть на другому місці після «вигоди». Тому нещасні випадки частіше пов’язані зі ставленням до питань охорони праці, ніж із кваліфікацією працюючих або конструкцією машин.
Психологи праці стверджують, що психічно нормальна людина не прагне до самознищення, травмуванню себе й оточуючих її людей. Тому причини порушення правил і норм охорони праці варто шукати не тільки в психічних властивостях особистості, характеристиках і особливостях самої людини, але й у впливах зовнішніх подразників, одним із яких є стрес.
Відомо шість основних груп виробничих стресів:
інтенсивність роботи;
тиск фактора часу (акордна робота, штурмівщина тощо);
ізольованість робочих місць, недостатні міжособистісні контакти між робітниками;
одноманітна і монотонна робота (на конвеєрах, біля приладових пультів);
недостатні рухова активність з високим ступенем готовності до дії;
вплив різних факторів середовища (шум, вібрація, запиленість, загазованість, термічні й інші випромінювання тощо).
Відомі сім основних причин психологічного характеру небезпечної поведінки людей:
еволюція людини проходила у сфері психіки та інтелекту (удосконалення знаряддя праці);
об’єктивне зростання ціни помилки;
адаптація людини до небезпеки;
ілюзія безпокараності;
зниження інтенсивності само освічення;
навмисне завищення вимог безпеки праці;
конфлікт безпеки та продуктивності праці.
Поведінка людини визначається і її індивідуальними характеристиками:
типом нервової системи;
характером і темпераментом;
особливостями мозкової діяльності та мислення;
вихованням та освітою;
станом здоров’я;
досвідом роботи.
Механізм, що спонукає людину до помилок, базується на його природжених (уроджених) та придбаних особливостях, на тимчасових станах, що визначають сприйняття людиною ситуації.
Академік Легасов В.А. стверджував, що забезпечення безпеки праці – це сфера людської діяльності, цілісна система знань зі своєю логікою.
Доведено, що абсолютної безпеки немає і бути не може, тому що завжди існує деякий рівень не усуненої небезпеки, а наявність людини в системі «людина-машина-середовище» підкреслює необхідність турботи про її безпеку, що розглядається як деякий рівень прийнятого ризику при досягнутому рівні розвитку виробництва.
Завдання, що стоїть перед дослідниками і практиками, - знайти оптимальне співвідношення між рівнем небезпеки конкретного виробництва і реально існуючими технічними і економічними можливостями цього виробництва по забезпеченню безпеки праці.
У концепції ООН про «постійний людський розвиток» безпека праці розглядається як одна з основних (базисних) потреб людини, тому метою Концепції є створення умов для збалансованого безпечного існування нинішнього і майбутнього поколінь.
Регулювання охорони праці на території України відбувається згідно Закону України «Про охорону праці». Згідно зі ст. 3 цього Закону «законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів». [24;стр.13]
Робота дизайнера напряму пов’язана з питаннями охорони праці. Проектуючи будь-який об’єкт дизайнер повинен враховувати вимоги охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки. Ці вимоги є обов’язковими та значно впливають на просторово-композиційну та функціональну структуру об’єктів проектування.
Вимоги техніки безпеки, що забезпечує істотну частину вимог охорони праці, існують до кожного об’єкту проектування дизайну.
Безпечність матеріалів, з яких виконано виріб, та обладнання, яке використовується під час виробництва або монтування рекламних елементів.
Крім штрафів за неналежно виконані вимоги з техніки безпеки та пожежної безпеки, існує імовірність виплати допомоги по втраті здоров’я людини, оплата лікарняних листів, тощо.
Під час проектування виробу дизайнер повинен обирати матеріали, безпечні для здоров’я, підбираючи кольорові співвідношення враховувати особливості сприйняття кольору, впливу сполучень кольорів та шрифтів, тощо. Занадто гострі краї аркушу паперу можуть поранити людину.