Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести-Макроеконом.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
256 Кб
Скачать

30. Переміщення кривої сукупного попиту праворуч на кейнсіанському відрізку кривої аs відображає:

  1. падіння рівня цін при одночасному зростанні реального ВВП;

  2. одночасне підвищення реального ВВП та загального рівня цін;

  3. зростання реального ВВП при відсутності підвищення цін;

  4. підвищення рівня цін при відсутності зростання реального ВВП.

31. Результати переміщення кривої сукупного попиту ліворуч та праворуч є однаковими щодо зміни обсягу реального ВВП, якщо:

  1. усі попередні відповіді помилкові;

  2. це переміщення відбувається на горизонтальному відрізку кривої сукупної пропозиції;

  3. це переміщення відбувається на вертикальному відрізку кривої сукупної пропозиції;

  4. економіка знаходиться в стані спаду.

32. Якщо обсяг сукупного попиту перевищує ВВП, досягнутий в умовах повної зайнятості, то в економіці спостерігається:

  1. інфляційний розрив;

  2. дефляційний розрив;

  3. зменшилась сукупна пропозиція;

  4. бюджетний дефіцит.

33. Якщо обсяг рівноважного ВВП перевищує його потенційний рівень, тоді:

  1. збільшиться рівень безробіття;

  2. зменшиться номінальна зарплата;

  3. рівень цін підвищиться;

  4. автоматично збільшиться сукупний попит.

34. Якщо ціни на імпортні товари зросли, то вірогідно, що це викликано:

  1. всі відповіді є помилковими;

  2. зменшенням сукупного попиту;

  3. збільшенням сукупного попиту;

  4. збільшенням сукупної пропозиції.

35. Крива сукупної пропозиції виражає залежність між:

  1. рівнем цін і споживанням реального ВВП;

  2. збільшенням сукупного попиту та рівнем цін;

  3. рівнем цін і виробленим реальним ВВП;

  4. збільшенням сукупної пропозиції та чистими інвестиціями.

36. Крива сукупного попиту відображає відношення між:

  1. рівнем цін і виробленим реальним ВВП;

  2. рівнем цін та обсягом чистого експорту;

  3. обсягом виробленого і спожитого ВВП;

  4. усі відповіді є правильними.

37. Середня схильність до споживання – це:

  1. відношення споживання до доходу кінцевого використання;

  2. відношення споживання до заощадження;

  3. відношення споживання до особистого доходу;

  4. відношення приросту споживання до післяподаткового доходу.

38. Простий мультиплікатор видатків перебуває в:

  1. оберненій залежності від граничної схильності до споживання;

  2. оберненій залежності від граничної схильності до заощадження;

  3. прямій залежності від граничної схильності до споживання;

  4. прямій залежності від граничної схильності до заощадження.

39. Гранична схильність до споживання – це:

  1. відношення приросту споживання до приросту особистого доходу;

  2. відношення приросту споживання до доходу кінцевого використання;

  3. відношення споживання до приросту доходу кінцевого використання;

  4. всі відповіді помилкові.

40. Точка «порогового рівня» функції індивідуального споживання – це точка в якій:

  1. заощадження дорівнює споживанню;

  2. дохід дорівнює споживанню;

  3. споживання дорівнює інвестиціям;

  4. s′+ с′=1.

41, Крива інвестиційного попиту характеризує:

  1. зниження податку на прибуток;

  2. зниження відсоткової ставки;

  3. обернену залежність між ставкою відсотка та рівнем інвестиційних витрат;

  4. зростання податку на прибуток.

42. Якщо відсоткова ставка зросте, то рівень інвестицій:

  1. зменшиться;

  2. не зміняться;

  3. збільшаться;

  4. всі відповіді помилкові.

43. Якщо дохід кінцевого використання в даній країні збільшиться, то:

  1. середня схильність до споживання та заощадження зросте;

  2. середня схильність до заощадження зменшиться, а гранична схильність до споживання зросте;

  3. середня схильність до споживання зменшиться, а до заощадження зросте;

  4. всі відповіді помилкові.

44. Що із перерахованого призведе до зростання споживчих витрат:

  1. підвищення податків;

  2. зниження податків;

  3. зростання інвестицій внаслідок збільшення ВВП;

  4. всі відповіді правильні.

45. Показник акселератора відображає:

  1. граничну схильність до споживання;

  2. мультиплікатор;

  3. суму граничної схильності до споживання та заощадження;

  4. граничну схильність до інвестування.

46. «Парадокс ощадливості» проявляється коли:

  1. існує прямо пропорційний зв'язок між доходами та заощадженнями;

  2. гранична схильність до споживання зросте, а до заощадження зменшиться;

  3. Y=S;

  4. всі відповіді помилкові.

47. Що із перерахованого відображає зростання автономних витрат:

  1. переміщення функції споживання вгору;

  2. рух вздовж кривої споживання вгору;

  3. зростання інвестицій внаслідок збільшення ВВП;

  4. всі відповіді правильні.

48. Якщо дохід кінцевого використання дорівнює 1000, а гранична схильність до споживання – 0.8, то сума значень граничної схильності до споживання та заощадження дорівнює:

  1. 1;

  2. 800;

  3. 200;

  4. 1000.

49. Показник акселератора відображає:

  1. зміну інвестицій, пов'язану із зміною сукупних доходів;

  2. граничну схильність до споживання;

  3. мультиплікатор;

  4. суму граничної схильності до споживання та заощадження.

50. «Парадокс ощадливості» проявляється коли:

  1. всі відповіді помилкові;

  2. існує прямо пропорційний зв'язок між доходами та заощадженнями;

  3. гранична схильність до споживання зросте, а до заощадження зменшиться;

  4. спроби суспільства більше заощаджувати закінчуються невдачею через багатократне зменшення рівноважного рівня ВВП, що викликається самою цією спробою.

51. Саморегулююча ринкова система забезпечує:

  1. відсутність перевиробництва товарів;

  2. можливість існування стійкого дефіциту товарів;

  3. можливість перевиробництва товарів;

  4. державне втручання у розвиток економіки.

52. За класичною теорією маса грошей в обігу впливає на:

  1. рівень номінального ВВП, реальної заробітної плати, зайнятості, але не визначає рівень цін;

  2. реальну відсоткову ставку;

  3. рівень цін, однак не визначає обсягу реального ВВП, зайнятості та реальної заробітної плати;

  4. всі відповіді помилкові.

53. За класичною моделлю вирішальний вплив на ВВП та зайнятість має:

  1. сукупний попит;

  2. сукупна пропозиція;

  3. бюджетно-податкова політика;

  4. грошово-кредитна політика.

54. Попит на працю:

  1. має обернений зв'язок з рівнем реальної заробітної плати;

  2. має обернений зв'язок з пропозицією продукту, який виробляється цією працею;

  3. визначається попитом на гроші;

  4. залежить від пропозиції праці.

55. Які з перелічених концепцій класичної макроекономічної теорії критикував Кейнс:

  1. усі відповіді правильні;

  2. кількісну теорію грошей;

  3. тероію раціональних очікувань;

  4. теорію ринкового саморегулювання економіки.

56. Класична дихотомія це:

  1. встановлення загальної макроекономічної рівноваги в результаті взаємодії ринків ресурсів, товарного, фінансового та грошового ринку;

  2. залежність обсягу національного продукту від кількості залучених ресурсів;

  3. існування двох незалежних величин: реальних та номінальних;

  4. розподіл сукупного попиту на два компоненти: споживчий та інвестиційний.

57. Яку роль у формуванні загальної рівноваги, за класичною теорією, відіграє ставка відсотка?

  1. визначає рівень сукупних доходів та інвестицій;

  2. виконує роль інструменту регулювання грошового ринку;

  3. спричиняє надлишок заощаджень порівняно з обсягом інвестицій;

  4. забезпечує єдність грошового та товарного ринків.

58. Якщо заробітна плата перевищує рівноважний рівень, то:

  1. починає діяти механізм очищення ринку праці від зайвої пропозиції робочої сили;

  2. починає діяти механізм очищення ринку праці від зайвого попиту на робочу силу;

  3. на ринку виникає дефіцит робочої сили;

  4. попит на працю збільшується.

59. Пропозиція на ринку товарів за класичною моделлю макрорівноваги визначається:

  1. загальним рівнем цін;

  2. виробничою функцією;

  3. попитом на реальний продукт;

  4. всі відповіді правильні.

60. Класична теорія пояснює рівновагу економіки в:

  1. довгостроковому періоді;

  2. короткостроковому періоді;

  3. умовах депресії;

  4. умовах, які наближаються до повної зайнятості.

61. Яке твердження відображає положення класичної теорії загальної рівноваги?

  1. рівновага може формуватися лише за участі держави;

  2. ціни нееластичні, тобто не здатні змінюватися під впливом попиту і пропозиції у короткостроковому періоді;

  3. загальна рівновага може формуватися за неповної зайнятості;

  4. загальна рівновага формується в умовах повної зайнятості.

62. Модель IS-LM відображає рівновагу на ринках:

  1. товарів та послуг з фінансовим ринком;

  2. грошей та цінних паперів, товарів та послуг;

  3. робочої сили;

  4. сільськогосподарської продукції.

63. Якщо в умовах повної зайнятості сукупні витрати дорівнюють 500 гри., а реальний ВВП -450 гри., то має місце:

  1. інфляційний розрив;

  2. зростання номінального ВВП;

  3. зменшення рівня цін;

  4. рецесійний розрив.

64. В умовах рецесійного розриву в економіці спостерігається:

  1. недостатність сукупної пропозиції;

  2. надмірний сукупний попит;

  3. недостатній сукупний попит;

  4. надмірна сукупна пропозиція.

65. Якщо зростуть державні витрати то в моделі «кейнсіанський хрест»:

  1. лінія запланованих витрат переміститься вниз;

  2. лінія запланованих витрат переміститься вгору;

  3. рівноважний ВВП зменшиться;

  4. зросте гранична схильність до споживання.

66. Крива LМ відображає рівновагу:

  1. на товарному та грошовому ринках;

  2. на грошовому ринку та ринку цінних паперів;

  3. на ринку товарів та послуг;

  4. на товарному та фінансовому.

67. Яке твердження відображає положення кейнсіанської теорії загальної рівноваги?

  1. загальна рівновага формується в умовах неповної зайнятості;

  2. рівновага встановлюється автоматично, без участі держави;

  3. ціни еластичні, тобто здатні змінюватися під впливом попиту і пропозиції у короткостроковому періоді;

  4. визначальний вплив на встановлення загальної рівноваги має сукупна пропозиція.

68. Основою операційного попиту на гроші є:

  1. операції з купівлі житла;

  2. операції з придбання іноземної валюти;

  3. операції з купівлі цінних паперів;

  4. операції з купівлі-продажу товарів і послуг.

69. Зростання податків у моделі 1S призведе до:

  1. переміщення кривої 1S праворуч і зростання відсоткової ставки;

  2. переміщення кривої ІS ліворуч;

  3. переміщення праворуч кривої LМ і зменшення рівня доходу;

  4. зростання доходу та зменшення відсоткової ставки.

70. Основою спекулятивного попиту на гроші є:

  1. операції з купівлі-продажу товарів і послуг;

  2. операції з придбання іноземної валюти;

  3. операції з купівлі цінних паперів та інших фінансових активів;

  4. операції з купівлі житла.

71. Збільшення пропозиції грошей центральним банком у моделі LМ призведе

  1. переміщення кривої LМ праворуч;

  2. виникнення парадоксу ощадливості;

  3. інвестиційної пастки;

  4. ліквідної пастки.

72. Відповідно до моделі 1S-LМ зростання державних видатків призведе до:

  1. зменшення доходу і зростання процентної ставки;

  2. збільшення доходу і зростання процентної ставки;

  3. збільшення і доходу, і процентної ставки;

  4. зменшення і доходу, і процентної ставки.

73. Фіскальна політика - це:

  1. політика регулювання бюджетних видатків;

  2. політика в галузі бюджетних видатків і оподаткування;

  3. політика втручання у фінанси підприємств;

  4. політика розподілу доходів.

74. Профіцит державного бюджету утворюється, коли:

  1. сума податкових надходжень скорочується;

  2. сума видатків бюджету перевищує суму податкових надходжень;

  3. сума доходів бюджету перевищує суму видатків бюджету;

  4. сума податкових надходжень менше суми витрат держави.

75. Ефект витіснення передбачає, що:

  1. зростання державних видатків призводить до зменшення приватних інвестицій;

  2. споживання зростає, а обсяг інвестицій скорочується;

  3. імпорт витісняється вітчизняними товарами;

  4. податкові надходження витісняються неподатковими надходженнями.

76. Для проведення стимулюючої фіскальної політики необхідне:

  1. збільшення державних видатків та зниження податків;

  2. збільшення державних видатків та збільшення податків, або одночасне застосування цих заходів;

  3. збільшення податків та зменшення державних видатків;

  4. зниження податків та збільшення державних видатків, або одночасне застосування цих заходів.

77. Крива Лаффера характеризує:

  1. залежність між податковими ставками і податковими надходженнями до бюджету;

  2. залежність між інфляцією і рівнем оподаткування;

  3. залежність між бюджетними видатками і податковими ставками;

  4. залежність між податковими і неподатковими надходженнями до бюджету.

78. До прямих податків належить:

  1. ПДВ;

  2. митні платежі;

  3. акцизи;

  4. податок на прибуток.

79. Державний борг - це сума попередніх:

  1. дефіцитів бюджету;

  2. бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків;

  3. бюджетних надлишків за вирахуванням дефіцитів бюджету;

  4. державних видатків.

80. Функції податків полягають в тому, щоб:

  1. наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства;

  2. збільшувати обсяг коштів, спрямованих на інвестування у національну економіку;

  3. скорочувати кошти, якими розпоряджаються фірми і домогосподарства;

  4. регулювати грошовий обіг у країні.

81. Відносні видатки з обслуговування державного боргу вимірюють:

  1. сумою державного боргу;

  2. відношенням суми видатків на обслуговування борту за рік до валового внутрішнього продукту;

  3. сумою сплачуваних процентів за боргом;

  4. усі твердження невірні.

82. Прихильники концепції економіки пропозиції вважають, що зниження податків:

  1. індукує стимули до праці, заощадження, інвестування і підприємницької діяльності, а, отже, переміщує вправо криву сукупної пропозиції;

  2. забезпечує соціальну справедливість у розподілі доходів;

  3. збільшує обсяг сукупного попиту, а отже і обсяг національного виробництва;

  4. збалансовує державний бюджет з утворенням бюджетного надлишку.

83. Фіскальна політика буде дискреційною у разі:

  1. збільшення обсягу державних закупівель товарів і послуг;

  2. збільшення обсягу соціальних видатків;

  3. усі твердження невірні;

  4. цілеспрямованих дій держави щодо змін в оподаткуванні та державних витратах у відповідь на зміну макроекономічної ситуації.

84. Проблеми, пов'язані із зростанням державного боргу, мають менше значення для економіки порівняно з проблемами скорочення обсягу виробництва та зростання безробіття. Це твердження відображає точку зору прихильників:

  1. бюджету, який балансується на циклічній основі;

  2. концепції функціональних фінансів;

  3. кривої Лаффера;

  4. концепції щорічно збалансованого бюджету.

85. Немонетизований державний борг включає:

  1. ОВДП (облігації внутрішньої державної позики);

  2. державні витрати;

  3. податки;

  4. заборгованість по заробітній платі бюджетної сфери.

86. Яке з наведених тверджень є правильним?

  1. якщо попит на гроші незмінний, а пропозиція грошей збільшилася, то рівновага на грошовому ринку відновлюється при більш високій відсотковій ставці;

  2. якщо пропозиція грошей незмінна, а попит на гроші зменшився, то рівновага на грошовому ринку відновлюється при вищій відсотковій ставці;

  3. якщо попит на гроші незмінний, а пропозиція грошей зменшилася, то рівновага на грошовому ринку відновлюється при більш високій відсотковій ставці;

  4. якщо пропозиція грошей незмінна, а попит на гроші збільшився, то рівновага на грошовому ринку відновлюється при нижчій відсотковій ставці.

87. У банку X, який є одним з багатьох комерційних банків у країні, відкрито депозит величиною 100 000 грн. Норма обов’язкових резервів – 20%. Цей депозит здатний збільшити суму наданих позик на:

  1. 120 000 грн;

  2. 60 000 грн.;

  3. невизначену величину;

  4. 100 000 грн.

88. Що слід розуміти під політикою “дешевих” грошей?

  1. зниження цін на товари;

  2. збільшення облікової ставки центрального банку;

  3. зменшення пропозицій грошей;

  4. збільшення пропозицій грошей.

89. Якщо норма обов’язкових резервів центрального банку становить 50%, то величина депозитного мультиплікатора дорівнює:

  1. 50;

  2. 2;

  3. 20;

  4. 0.

90. Яка з операцій центрального банку збільшує пропозицію грошей в економіці?

  1. купівля державних цінних паперів на відкритому ринку;

  2. підвищення норми банківських резервів;

  3. підвищення облікової процентної ставки;

  4. продаж державних цінних паперів на відкритому ринку.

91. Пропозиція грошей у національній економіці збільшується щоразу, коли комерційні банки:

    1. збільшують обсяги позик, наданих домогосподарствам і виробничим одиницям;

    2. збільшують свої вклади у центральному банку;

    3. зменшують свої зобов'язання за поточними рахунками;

    4. немає правильної відповіді.

92. Надлишкові резерви комерційного банку – це:

  1. різниця між величиною активів і власним капіталом;

  2. різниця між величиною фактичних резервів та величиною понаднормативних резервів;

  3. різниця між величиною фактичних резервів та величиною обов'язкових резервів;

  4. усі твердження невірні.

93. Яке з тверджень становить фундаментальну основу балансу банку:

  1. власний капітал банку дорівнює різниці між пасивами і активами банку;

  2. сума активів і пасивів банку дорівнює власному капіталові банку;

  3. різниця пасивів і власного капіталу дорівнює активам банку;

  4. банківські пасиви плюс власний капітал дорівнюють активам.

94. Комерційний банк може створювати безготівкові гроші в межах:

  1. своїх депозитів;

  2. своїх надлишкових резервів;

  3. своєї готівки у касі;

  4. своїх обов'язкових резервів.

95. Якщо грошова база подвоїлась і розмір грошового мультиплікатора також збільшився у 2 рази, то пропозиція грошей:

  1. подвоїлась;

  2. зросла, але менш ніж у 2 рази;

  3. не змінилась;

  4. зросла у чотири рази.

96. Економічний цикл включає наступні чотири фази:

  1. кризу, депресію, пожвавлення та підйом ділової активності;

  2. спад, підйом, пожвавлення та пік ділової активності;

  3. кризу, спад, пожвавлення та підйом ділової активності;

  4. кризу, депресію, пожвавлення та пік ділової активності.

97. В процесі циклічного розвитку:

  1. рівень зайнятості постійно знижується;

  2. рівень зайнятості змінюється в тому ж напрямі, що й номінальний обсяг ВВП;

  3. немає однозначної відповіді;

  4. рівень зайнятості змінюється в тому ж напрямі, що й реальний обсяг ВВП.

98. Тривалість економічного циклу складає:

  1. один рік;

  2. п’ять років;

  3. десять років;

  4. немає однозначної відповіді.

99. Екстернальні теорії циклічних коливань причиною виникнення циклу не вважають:

  1. природно-кліматичні явища;

  2. політичні події та процеси;

  3. коливання інвестиційного попиту;

  4. усі відповіді вірні.

100. У період пожвавлення економіки:

  1. реальний обсяг виробництва не змінюється;

  2. номінальний обсяг виробництва не змінюється;

  3. реальний обсяг виробництва зменшується, а номінальний – зростає;

  4. реальний обсяг виробництва збільшується.

101. Модель економічного зростання Р.Солоу дає можливість дослідити:

  1. вплив технологічного прогресу на динаміку реального ВВП;

  2. вплив економічної політики на рівень життя населення;

  3. вплив економічної політики на динаміку реального ВВП;

  4. усі відповіді вірні.

102. При збільшенні темпів зростання населення, стійкий темп приросту реальних обсягів виробництва у моделі Р.Солоу за інших незмінних умов:

  1. підвищується;

  2. залишається незмінним;

  3. знижується;

  4. немає однозначної відповіді.

103. Економічне зростання графічно можна проілюструвати:

  1. рухом від однієї точки до іншої по кривій виробничих можливостей;

  2. рухом від однієї точки до іншої за межами кривої виробничих можливостей;

  3. переміщенням вліво кривої виробничих можливостей;

  4. переміщенням управо кривої виробничих можливостей.

104. Економічне зростання означає:

  1. збільшення кількості вироблених товарів і послуг;

  2. забезпечення повної зайнятості;

  3. збільшення ресурсів та можливостей для виробництва;

  4. переміщення кривої виробничих можливостей уліво.

105. 3а умовою Золотого правила нагромадження капіталу у моделі Р. Солоу граничний продукт капіталу дорівнює:

  1. реальній процентній ставці;

  2. рівню заощаджень;

  3. нормі амортизації;

  4. темпу інфляції.

106. У моделі зростання Солоу з урахуванням темпу зростання населення (n) і науково-технічного прогресу (g) темп зростання обсягу продукту на працівника у стаціонарному стані дорівнює:

  1. g;

  2. n;

  3. n – g;

  4. n + g.

107. У період спаду економічна політика повинна поєднувати наступні інструменти:

  1. зменшення податкових ставок та купівлю центральним банком цінних паперів на відкритому ринку;

  2. збільшення державних витрат та норми обов‘язкового банківського резервування;

  3. зменшення облікової ставки та збільшення податкових ставок;

  4. зменшення державних витрат та зниження норми обов‘язкового банківського резервування.

108. Які заходи держави сприятимуть економiчному зростанню?

  1. зростання дотацій збитковим секторам економіки;

  2. збiльшення державних позик;

  3. зростання державних інвестиційних витрат;

  4. зменшення грошової пропозиції.

109. Інфляцію попиту можна зобразити графічно:

  1. зрушенням кривої сукупної пропозиції вліво;

  2. зрушенням кривої сукупного попиту вліво;

  3. зрушенням кривої сукупної пропозиції вправо;

  4. зрушенням кривої сукупного попиту вправо.

110. Інфляційний розрив обумовлюється:

  1. зростанням сукупного попиту в умовах повної зайнятості;

  2. зростанням сукупного попиту в умовах, які наближуються до повної зайнятості;

  3. зростанням сукупного попиту в умовах неповної зайнятості;

  4. усі відповіді невірні.

111. Інфляційний податок – це:

  1. різниця між номінальним та реальним доходом;

  2. втрата капіталу власниками грошових коштів внаслідок інфляції;

  3. різниця між номінальною та реальною відсотковою ставкою;

  4. сукупність податкових надходжень до бюджету в умовах інфляції.

112. Коли стан економіки відповідає класичному відрізку кривої AS, то зростання сукупного попиту призведе:

  1. до зростання зайнятості;

  2. до зменшення зайнятості;

  3. до інфляційного підвищення цін при незмінному реальному ВВП;

  4. до зниження цін при незмінному реальному ВВП.

113. Якщо рівень інфляції знижується з 5% до 2%, то згідно з ефектом Фішера:

  1. і номінальна, і реальна процентні ставки знизяться на 3%;

  2. ні номінальна, ні реальна процентні ставки не зміняться;

  3. номінальна процентна ставка знизиться на 3%, а реальна процентна ставка не зміниться;

  4. усі варіанти відповідей невірні.

114. ВВП у ринкових цінах збільшився на 12% порівняно з попереднім роком. За цей же період рівень цін зріс на 9%. Яким буде реальне зростання:

    1. 3%;

    2. 21%;

    3. 12%;

    4. 9%.

115. Інфляція витрат обумовлена:

  1. зростанням споживчих витрат;

  2. зростанням інвестиційних витрат;

  3. зростанням сукупних витрат;

  4. зростанням собівартості продукції.

116. Якщо номiнальний доход пiдвищився на 8%, а рiвень цiн зрiс на 10%, то реальний доход :

  1. збiльшився на 18%;

  2. знизився на 18%;

  3. знизився на 2%;

  4. збiльшився на 10%.

117. Зростання сукупних витрат призводить до iнфляцiйного розриву, якщо:

  1. фактичний обсяг ВВП менший за потенційний обсяг ВВП;

  2. економіка розвивається у стані повної зайнятості;

  3. чисельність робочої сили не зростає;

  4. економіка розвивається у станi неповної зайнятості.

118. Iнфляцiю, яка викликана зростанням витрат на виробництво одиниці продукції, можна проiлюструвати:

  1. зрушенням кривої сукупної пропозицiї влiво;

  2. зрушенням кривої сукупного попиту влiво;

  3. зрушенням кривої сукупного попиту вправо;

  4. зрушенням кривої сукупної пропозицiї вправо.

119. Згідно з монетаристськими поглядами, основною причиною інфляції є:

  1. структурні особливості національної економіки;

  2. спіраль "зарплата-ціни", яка виникає за значного зростання номінальної зарплати;

  3. зростання процентних ставок;

  4. надмірний темп приросту грошової маси порівняно з темпами зростання ВВП.

120. Від непередбаченої інфляції особливо потерпають:

  1. працівники галузей, які перебувають у фазі піднесення;

  2. власники фіксованих доходів;

  3. власники підприємств, якщо ціни на готову продукцію зростають швидше, ніж ціни на ресурси;

  4. уряди, які нагромадили значні державні борги.

121. До негативних наслідків інфляції відноситься:

  1. падіння рівня життя населення;

  2. знецінення заощаджень;

  3. бартеризація економіки;

  4. усі відповіді правильні.

122. Внаслідок емісійного покриття бюджетного дефіциту відбувається:

  1. зростання процентних ставок;

  2. зростання сеньйоражу;

  3. зрушенням кривої сукупного попиту вліво;

  4. зменшення державного боргу.

123. Згідно до кейнсіанських поглядів, основною причиною інфляції є:

  1. структурні особливості національної економіки;

  2. зростання загального рівня цін під впливом надлишкового попиту у період економічного піднесення;

  3. зростання процентних ставок;

  4. надмірний темп приросту грошової маси порівняно з темпами зростання ВВП.

124. Природний рівень безробіття відрізняється від фактичного на величину:

  1. фрикційного безробіття;

  2. структурного безробіття;

  3. циклічного безробіття;

  4. відмінності відсутні.

125. Якщо фактичний ВВП дорівнює рівню природного, то завжди:

  1. відсутнє циклічне безробіття;

  2. відсутнє фрикційне безробіття;

  3. існує циклічне безробіття;

  4. рівень фактичного безробіття перевищує рівень природнього.

126. Той, хто втратив роботу внаслідок спаду в економіці, потрапляє до категорії безробітних, які:

  1. охоплені фрикційною формою безробіття;

  2. охоплені структурною формою безробіття;

  3. виходять зі складу робочої сили;

  4. охоплені циклічною формою безробіття.

127. Величина природного рівня безробіття залежить від наступних факторів:

  1. рівня ВВП;

  2. темпу інфляції;

  3. тривалості процедури працевлаштування;

  4. величини доходів домогосподарств.

128. З точки зору кейнсіанської теорії основною причиною існування безробіття є:

  1. завищена ставка номінальної заробітної плати;

  2. недостатньо ефективний попит на товари та послуги;

  3. структурна перебудова економіки;

  4. науково-технічний прогрес.

129. Закон Оукена відображає взаємозв’язок між:

  1. зростанням циклічного безробіття і відставанням фактичного ВВП від потенційного;

  2. фактичним та природним рівнями безробіття;

  3. темпами інфляції та рівнем безробіття;

  4. природним рівнем безробіття та фактичним рівнем ВВП.

130. Якщо фактичний рівень безробіття складає 13%, то при природньому рівні безробіття, що дорівнює 5%, рівень циклічного безробіття досягне:

  1. 18%;

  2. 5%;

  3. 8%;

  4. Немає правильної відповіді.

131. Згідно із законом Оукена трьохпроцентне підвищення фактичного рівня безробіття над природним означає, що відставання фактичного обсягу ВВП від потенційного складе:

  1. 3%;

  2. 7,5%;

  3. 12%;

  4. немає правильної відповіді.

132. Закон Оукена виражає кількісну залежність між:

  1. зміною обсягу національного виробництва і зміною рівня безробіття;

  2. рівнем безробіття і темпами інфляції;

  3. зміною обсягу національного виробництва і процентною ставкою;

  4. фактичним і природним обсягами національного виробництва.

133. Зростання якого виду безробіття спричиняє недостатній сукупний попит:

  1. фрикційного;

  2. структурного;

  3. циклічного;

  4. фрикційного, структурного і циклічного.

134. Якщо людина є хронічно непрацездатною, то вона:

1)належить до розряду незайнятих у виробництвi;

2)не враховується у складi робочої сили.

3)належить до безробiтних;

4)розглядається як неповнiстю зайнята;

135. Основними причинами негнучкості заробітної плати у розвинутій ринковій економіці є:

  1. недостатній сукупний попит;

  2. високий рівень інфляції;

  3. закон про мінімальну заробітну плату;

  4. усі відповіді правильні.

136. Якщо людина не досягла законодавчо визначеного працездатного віку, то вона:

  1. належить до розряду незайнятих у виробництвi;

  2. належить до безробiтних;

  3. розглядається як неповнiстю зайнята;

  4. не враховується у складi робочої сили.

137. Демографічний бум спричиняє на ринку праці:

1)зростання попиту на працю;

2)зростання рівня заробітної плати;

3)зростання пропозиції робочої сили;

4)усі відповіді правильні.

138. Основними причинами зростання попиту на працю є:

1)зростання обсягів виробництва;

2)високий рівень інфляції;

3) зростання рівня заробітної плати;

4)усі відповіді правильні.

139. Якщо держава намагається знизити рівень безробіття, то вона реалізує наступні заходи:

  1. знижує рівень державних витрат ;

  2. збільшує кількість податкових платежів;

  3. знижує рівень грошової пропозиції;

  4. сприяє економічному зростанню.

140. Якщо особа не має бажання працювати, то вона:

1)належить до розряду незайнятих у виробництвi;

2)не враховується у складi робочої сили.

3)належить до безробiтних;

4)розглядається як неповнiстю зайнята;

141. Сума всіх витрат жителів країни на іноземні товари за відрахуванням витрат інших суб’єктів на товари даної країни є:

  1. національним споживанням;

  2. імпортом;

  3. чистим експортом;

  4. експортом.

142. Під малою відкритою економікою мається на увазі економіка країни:

  1. розмір території якої складає незначну частину світу;

  2. яка не має впливу на світову процентну ставку;

  3. яка має незначну частку імпорту та експорту у ВВП;

  4. процентна ставка якої залежить від обсягів зовнішніх позик.

143. Зростання дефіциту платіжного балансу країни:

  1. зменшує валютні резерви центрального банку;

  2. збільшує валютні резерви центрального банку;

  3. збільшує обсяг грошової маси в країні;

  4. не впливає на обсяг грошової маси.

144. В умовах “плаваючого” валютного курсу політика “дорогих” грошей призведе до:

  1. зниження курсу національної валюти;

  2. збереження існуючого курсу національної валюти;

  3. підвищення курсу національної валюти;

  4. немає однозначної відповіді.

145. В умовах “плаваючого” валютного курсу стимулююча фіскальна політика призведе до:

  1. підвищення курсу національної валюти;

  2. збереження існуючого курсу національної валюти;

  3. зниження курсу національної валюти;

  4. немає однозначної відповіді.

146. Якщо інфляція в одній країні перевищує інфляцію в іншій країні, то за інших незмінних умов курс національної грошової одиниці першої країни:

  1. зростає;

  2. знижується;

  3. не змінюється;

  4. немає однозначної відповіді.

147. Якщо спостерігається інтенсивний ввіз капіталу в країну, то за інших незмінних умов курс національної грошової одиниці цієї країни:

  1. зростає;

  2. не змінюється;

  3. знижується;

  4. немає однозначної відповіді.

148. Якщо темп економічного зростання в одній країні перевищує темп економічного зростання в іншій країні, то, за інших незмінних умов, курс національної грошової одиниці другої країни:

    1. не змінюється;

    2. знижується;

    3. зростає;

    4. немає однозначної відповіді.

149. Торговельний баланс країни відображається у платіжному балансі у складі:

  1. фінансового рахунку;

  2. рахунку поточних операцій;

  3. рахунку капіталу;

  4. системи національних рахунків.

150. У малій відкритій економіці в умовах плаваючого валютного курсу фіскальна експансія буде неефективною з точки зору впливу на реальний випуск, оскільки:

  1. грошова політика нейтралізує зростання випуску;

  2. валютний курс залишається незмінним;

  3. скорочення чистого експорту через зростання валютного курсу нейтралізує ефект розширення сукупного попиту за рахунок зростання державних витрат;

  4. валютний курс зростає і випуск скорочується.

151. Дефіцит рахунка поточних операцій покривається за рахунок:

  1. чистого експорту товарів;

  2. чистих поточних трансфертів;

  3. резервних активів;

  4. чистих доходів.

152. В основі Ямайської валютної системи лежить:

  1. вільний плаваючий курс;

  2. фіксований курс;

  3. золотий стандарт;

  4. золотовалютний стандарт.

153. За моделлю Манделла-Флемінга стимулююча грошово-кредитна політика є неефективною в умовах:

  1. плаваючого обмінного курсу;

  2. фіксованого обмінного курсу;

  3. золотого стандарту;

  4. золотовалютного стандарту.

154. В якому випадку у моделі Манделла-Флемінга функція LM переміститься ліворуч:

  1. зменшення податкових ставок;

  2. зростання норми обов’язкових резервів;

  3. збільшення державних витрат;

  4. розширення пропозиції грошей.

155. В якому випадку у моделі Манделла-Флемінга функція IS переміститься праворуч:

  1. збільшення податкових ставок;

  2. зменшення норми обов’язкових резервів;

  3. збільшення державних витрат;

  4. зменшення пропозиції грошей.

156. Якщо в умовах відкритої економіки вітчизняна відсоткова ставка вища за світову то:

  1. вітчизняна економіка є привабливою для іноземних інвесторів;

  2. відбувається відтік капіталу за кордон;

  3. вітчизняна економіка є не привабливою для іноземних інвесторів;

  4. зменшується імпорт.

157. Рахунок поточних операцій не включає:

        1. поточні трансферти;

        2. товари та послуги;

        3. доходи;

        4. капітальні трансферти.

158. Основним рівнянням платіжного балансу є:

        1. баланс між рахунком поточних операцій та капіталу;

        2. різниця між рахунком поточних операцій та капіталу;

        3. сума рахунку капіталу та чистих факторних доходів;

4) нульове сальдо експорту та імпорту країни.

159. Якщо номінальна відсоткова ставка в країні А = 15%, а темп інфляції 5%, а в країні Б темп інфляції = 2%, то номінальна відсоткова ставка в країні Б:

  1. 8;

  2. 12;

  3. 17;

  4. 7.