
- •1 Аналіз предметної області
- •2 Розробка універсального відношення
- •3 Розробка er-моделі предметної області «спорткомплекс»
- •4 Обґрунтування вибору моделі даних предметної області «спорткомплекс»
- •4.1 Ієрархічна модель даних
- •4.2 Мережева модель даних
- •4.3 Реляційна модель даних
- •4.4 Об’єктно-орієнтована модель даних
- •5 Проектування нормалізованих відношень
- •6 Оцінка спроектованих відношень
- •7 Розробка вихідних форм
- •8 Розробка програмного забезпечення для організації та управління даними
- •8.1 Розробка схеми алгоритму для реалізації запитів
- •8.2 Обгрунтуваня вибору мови програмування для управління організованою базою даних
- •8.3 Основні оператори мови sql
- •8.4 Розробка схеми алгоритму реалізації програмного забезпечення для бази даних
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки Додаток а Лістинг запитів
- •Додаток б Інструкція користувача
- •Додаток в Тестовий приклад реалізації запиту
- •Додаток г Графічна частина
8.3 Основні оператори мови sql
Мова маніпулювання даними використовується, для маніпулювання даними в таблицях баз даних. Вона складається з чотирьох основних команд [3]:
SELECT (вибрати);
INSERT (вставити);
UPDATE (обновити);
DELETE (удалити).
В нашій програмі використовуються такі команди:
SELECT (вибрати) специфіковані поля;
FROM (з) специфікованої таблиці;
WHERE (де) деякі специфіковані умови є істиними;
SELECT - операція виборки, дає можливість отримувати всі рядки, або частину рядків одної таблиці;
FROM – операція проекції, дозволяє виділити підмножину стовбців таблиці;
WHERE – операція з’єднання, дозволяє з’єднувати рядки з більш ніж з одної таблиці.
Розглянемо деякі порівняння з використанням реляційних операторів [4]:
= дорівнює
<> не дорівнює
!= не дорівнює
> більше
< менше
>= більше чи дорівнює
<= менше чи дорівнює
Стандартними булевими операторами, які використовуються в мові SQL, є AND, OR і NOT.
AND – використовує два операнда в формі А AND В і оцінює їх по відношенню до істини: чи вони два є правдою;
OR - використовує два операнда в формі А OR В і оцінює їх на істинність: чи є правдою хоча б один з них;
NOT – використовується один операнд в формі NOT А і замінює його значення з TRUE на FALSE, чи навпаки.
В реченні SELECT в доповненні до традиційних реляційних і булевих операторів, можуть бути використані інші оператори IN, BETWEEN, LIKE, IS NULL.
8.4 Розробка схеми алгоритму реалізації програмного забезпечення для бази даних
Використовуючи дані із розділу 6, можна сформувати алгоритм роботи програми, для кожного запиту користувача. Алгоритм роботи програми буде таким:
1. Запуск web-сторінки.
Відображення процесу завантаження.
Завантаження головної сторінки.
Запуск циклу обробки дії користувача та їх опрацювання. При необхідності завантажується відповідна форма для введення даних, вибору певних критерії.
За допомогою відповідних інтерфейсів взаємодії із користувачем відбувається введення інформації від користувача.
Контролер перевіряє та здійснює подальше опрацювання даних.
Виведення результату обробки дії користувача в спеціально призначені для цього вихідні форми.
Схема алгоритму роботи програмного забезпечення для бази даних “Спорткомплекс” зображено на рисунку 8.2.
Рисунок 8.2 - Схема роботи алгоритму обробки запитів і взаємодії із користувачем предметної області «Спорткомплекс»
Висновки
Проаналізуємо результати, отримані на кожному із кроків виконання курсової роботи на відповідність до поставленого технічного завдання.
У результаті роботи була створена інформаційна система для спорткомплексу. Як показало тестування, система надійна і легко справляється з малими та середніми обсягами даних.
Відповідно до отриманих даних розроблено універсальне відношення та наведено характеристики атрибутів, які його складають. Ступінь універсального відношення – 25.
Досліджено зв’язки між категоріями предметної області «Спорткомплекс» та побудовано її концептуальну схему за ER-принципом.
Проаналізовано існуючі моделі даних та обґрунтовано вибір моделі даних, що базується на реляційній.
Проведено нормалізацію отриманих відношень. Відношення приведено до посиленої третьої нормальної форми.
Проаналізовано спроектовані відношення на наявність аномалій і обґрунтовано їх відсутність. Також проведено оцінку операцій реляційної алгебри, які необхідно виконати для реалізації кожного із запитів.
Розроблено інтерфейс користувача, який є максимально ергономічний та сприяє зручному користуванню програмним забезпеченням.
Обґрунтовано вибір мови для написання СУБД; спроектовано схему алгоритму реалізації запитів, схему алгоритму реалізації програмного забезпечення та реалізовано їх.
Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що виконана курсова робота повністю відповідає поставленому технічному завданню.