Питання 5. Страховий ринок: сучасний стан та тенденції розвитку.

Для українського ринку характерний суттєвий дисбаланс між різними учасниками ринку. На жаль, доходи від страхування громадян є знано меншими за доходи від корпоративного сектору. Так, обсяги зібраних страхових премій з корпоративного сектору становлять близько 80% всіх зібраних премій на ринку.

Простежується й дисбаланс у галузевому розрізі. На частку страхування життя припадає приблизно 3,3% зібраних премій. Ця тенденція є тривожною для українського страхового ринку, адже свідчить про низьку платоспроможність населення. Зниження обсягів страхування життя провокує в СК зниження обсягів довгострокових інвестиційних ресурсів. Незначний рівень конкуренції на ринку страхування життя, майже 60% всіх зібраних премій належить 3 провідним страховим компаніям.

Страховому ринку України властиві такі тенденції:

• Темпи зростання значно випереджають темпи збільшення макроекономічних показників;

• Реально зростають обсяги страхових операцій з усіх видів страхування;

• Відбуваються структурні зміни на користь видів добровільних видів страхування;

• Зростає фінансова надійність страховиків;

• Низький рівень збитковості страхових компаній свідчить про невиконання страховиками однієї з основних функції – покриття втрат страхувальників;

• Низькі обсяги страхування життя, в структурі зібраних премій страхування життя становить лише 3,3%, наявна стійка тенденція до зниження цієї частки.

Обмежують можливості страхового ринку такі чинники:

• Низька платоспроможність населення;

• Низький рівень компенсації втрат;

• Недовіра населення до страхування;

• Відсутність цілеспрямованої державної політики у галузі страхування;

• Слабкий розвиток інфраструктури страхового ринку;

• Низький рівень кваліфікації кадрів;

• Відсутність надійних довгострокових інструментів для розміщення страхових резервів.

Тема 1.3.Правові засади страхування

1. Об’єктивна необхідність та методи державного регулювання страхової діяльності.

2. Державний нагляд за страховою діяльністю.

3. Державне регулювання здійснення страхових операцій у сфері туризму. (самостійно, Охріменко)

Питання 1. Об’єктивна необхідність та методи державного регулювання страхової діяльності

Державне регулювання страхової діяльності (ДРСД) – це система засобів і методів, здійснюваних на правовій основі з метою визначення рамок і правил функціонування страхового ринку та діяльності страхових компаній на ньому.

Об’єктивна необхідність державного регулювання страхової діяльності зумовлена декількома причинами:

1. Неефективністю конкуренції в цій галузі.

Конкуренція в цій галузі неефективна у зв`язку з тим, що дрібним страховикам не під силу страхування великих ризиків, що потребують виплат досить значних обсягів відшкодування у разі настання страхових випадків. З цим завданням можуть впоратися тільки страховики з великим капіталом. Про це свідчить те, що в більшості країн світу 10 страхвих компаній, що займаються ризиковими видами страхування, отримують понад 90% страхових премій. Це означає, що страховий ринок тяжіє до олігопослістичного , а тому вимагає антимонопольного регулювання.

2. Наявністю серед страхових послуг не тільки приватних, а й суспільних благ, яких ринок пропонує недостатньо. (Наприклад страхування ядерних ризиків, депозитів)

3. Наявністью таких сегментів страхового ринку, де буде запропоновано обмаль страхових послуг навіть за умови, що ціна попиту перевищує ціну пропозиції.

Страхування від землетрусів, сходження селевих потоків, виверження вулканів та інших стихійних лих катастрофічного характеру невигідно для приватного страховика взяття на страхування таких ризиків.

4. Необхідністю врегулювання негативних ефектів, спричинених техногенними аваріями, ядерними інциденами, створенням унаслідок господарської діяльності ситуацій, що призводять до глобальних змін у довкіллі. (запровадження державою обов’язкових видів страхування)

5. Асиметричністю інформації про учасників страхового ринку. Функціонування страхового ринку в межах законодавчого поля вимагає прозорості дій страховика та доступу його (страховика) до достовірної та повної інформації про страхувальника.

6. Страхування-прибутковий вид бізнесу, який має підлягати оподаткуванню.