
- •1) Предмет геодезія. Роль в нар.Госп.
- •2) Класифікац. Х-ка спеціаліста
- •3) Форма і розміри землі.
- •5)Геогр.. І прямокутні координати.
- •6) План, карта, профіль. Класифікація.
- •7) Орієнтування ліній. Геог.. Азимути.
- •8) Геогр… і магнітні румби.
- •10) Дирекційні кути і румби між ними.
- •11) Зобр.. Ситуації на місцевості і топ.
- •12) Визн.. По карті форм рельєфу.
- •13. Топографічні і спеціалізовані топографічні план ств.
- •14)Пряма і обернена геод.Задачі.
- •15) Опорні геод.. Сітки, мережі.
- •16. Вади вимірювань
- •18.Способи вим. Довжини ліній.
- •22) Бусоль- прилад для вимір.
- •23)Привести бусоль в робоче положення.
- •28) Перевірка теодоліта,їх характеристика, робоче положеня.
- •29) Техніка вимірюваня горизонтальних кутів, спостереженя прийомів.
- •30) Польві роботи при теодолітному знімані.
- •31.Камеральні роботи.
- •33) Прирощення координат , спос..Вирах
- •34)Невязки в приростах координат.
- •35) Способи визн. Площ. Графічний.
- •36)Визначення площ палетками
- •37)Будова і перевірки планіметра.
- •38) Порядок і техніка роботи планіметра
- •39)Геометричне нівелювання.
- •40) Нівеліри: призначення класифікація, будова.
- •41)Перевірка нівелірів. Нівелірні рейки.
- •42. Підготовка траси до нівелювання.
- •43.Елементи і головні точки кругових крив.
- •44.Журнал нівелювання і обчислення .
6) План, карта, профіль. Класифікація.
Карта являє собою зобр.. значної за розмірами, територій всієї планети в цілому,спроектоване на еліпсоїд або кулю, згодом розгорнуту у площину. План – зобр.. на площині в ортогональній проекції обмеженої ділянки місцевості, в межах якої кривизна рівневої поверхні не враховується. Профіль – креслення, що зображує розріз місцевості вертикальною площиною. Карти і плани за змістом поділяють на: Загальногеографічні зобр.. основні елементи місцевості: рельєф, гідрографію,грунт,росл.. покрив, населені пункти, шляхи сполучення, лінії зв’язку і електропередач, межі і кордони та ін… природні і ств.. людиною об’єкти. Тематичні вони є з більшою точністю і наочністю зображень один чи кілька елементів, що входять до змісту загально геогр.. карт. На цих картах видно вузьке коло даних, але збільш детальною і поглибленою х-кою. Карти є масштабів: 1:1000000, 500000,200000,100000,50000,25000,10000. Плани є масшт: 1:5000,2000,1000,500. Також ств. Спеціалізовані топокарти,плани міст, берегових зон морів, річок, озер. Лісовпорядкувальний планшет – первинний картографічний документ, що ств... за матеріалами знімань і таксацій лісу. За матер.. планшетів ств.. плани лісництва і лісонасаджень. Топографічні і лісові карти видають окремими листами. Система поділу карти на листи – розграфка. Система позначення (нумерація)листів – номенклатура.
7) Орієнтування ліній. Геог.. Азимути.
Строго геом.. відповідність між місцевістю і зобр.. на карті дозволяє викор.. для в казання напрямку із однієї точки в іншу. Вказати напрямок означає назвати величину кута перетину даного напрямку з меридіаном. Зорієнтувати напрям на площині – означає визначити його відносно іншого напрямку прийнято за початковий. Азимут відраховують від Пн.. нарямку меридіана за ходом год.. стрілки до даного напрямку і лежить у межах від 0 до 360 град.. Азимут відрахований від географічного (істинного)меридіана наз.. істинним і позн.. А. Від магнітного меридіану – Ам (магнітний). Від вертикальної лінії прямокутної сітки карти – дирикційним кутом d. Істинний і магнітний азимут як правило перетинаються між собою утв.. між собою кут (дельта) який наз.. магнітне схилення.
Форма переходу: Аі=Ам+-лямда. Магнітний азимут на місцевості вимір.. приладами, що мають магнітну стрілку – компас і бусоль. Найчастіше до магн. азимута переходять від дерекційного кута за допомого поправки напрямку.
Пн.. – поправка напрямку кута відхилення магнітної стрілки від прямої паралельної до осьового меридіана.
8) Геогр… і магнітні румби.
Румб – відраховують від ближнього (Пн. чи Пд) напрямку мередіану за чи проти год.. стрілки до даного напрямку. Величина румба не перевищує 90 град.. . Для того, щоб розрізнити румби розміщені в різних четвертях перед кутовою величиною, кожного з них ставлять назву четверті. Бувають: істинні , магнітні: компас і бусоль. Магнітні відраховують від магнітного меридіана, а географічні від істинного меридіана.
10) Дирекційні кути і румби між ними.
Дирекцій ний кут L- це кут який відраховують за годинниковою стрілкою між ПН напрямку осьвого меридіана 6 градусної зони і напрямку даної лінії. Як і азимут дирекцій ний кут відрізняється між собою на 180градусів. Румб-це горизонтальний кут відрахований від найближчого кінця меридіана до напрямку на предмет за чи проти годинникової стрілки. Величина румба не перевищує 90 градусів. Для того щоб розрізнити румби розміщені в різних четвертях перед кутовою величиною кожного з них ставлять назву четверті. Також вказують напрям
Румба Пн.С65градусів. Зєднаємо прямою 2 точки і провівши через першу пряму паралельну до осьового меридіана кут вимірюється транспортиром. Дирекційні кути з точки 1 на точку 2-прямий, а з точки 2 на точку 1-оберненими. Якщо від переходу від оберененого до прямого дирекцій ний кут азимуту менше 180 градусів ставим +, більше -. Зв'язок між прямим і оберненим кутом визначаєм за формулою. Прямий і обернений румби рівні за кутовою величиною а назва четверті протилежна. При переході від оберненого до прямого Пн міняється на Пд і навпаки Зх на Сх..якщо через точку з якої почин. Напрямок провести геогр.. медіан, то істиний азимут можна виміряти транспортиром. Однак простіше виміряти дирекцій ний кут заданого напрямку, а істинний азимут вираховують по даним про зближення меридіан. В схемах цими даними получається під Пд сторон листа. Зближення меридіанів являє собою кут, утв..зобр.. істинного меридіана точки і прямою паралельної до осьового меридіана зближення має знак +, на Сх – міжвим.. кутом і визначеним азимутом існує залежність. Магнітні азимути на місцевості вим.. приладами, що мають магнітну стрілку – компас, бусоль. Внасл.. того, що магнітні і істинні мередіани в загальному випадку перетинаються між собою утв.. кут – що наз.. магнітним схиленням. Найчастіше до магн.. азимуту переходять від дирекційного кута за допомогою поправки напрямку. Пн – поправка напрямку – від прямої паралельної до осьового меридіана.