Розділ ІV Обіговий капітал підприємства

Тема 4. Склад і структура обігового капіталу підприємства

4.1. Сутність і основи організації оборотних коштів.

4.2. Класифікація і принципи організації оборотних коштів.

4.3. Визначення потреб підприємства в оборотних засобах.

4.4. Джерела формування оборотних коштів.

4.5. Ефективність використання обігового капіталу.

4.1. Сутність і основи організації оборотних коштів

Оборотні кошти – це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції, які беруть участь у виробничому процесі один раз і повністю переносять свою вартість на собівартість продукції.

Організація оборотних коштів включає:

• визначення складу і структури оборотних коштів;

• визначення потреби підприємства в оборотних коштах;

• визначення джерел формування оборотних коштів;

• розпорядження та маневрування оборотними коштами;

• відповідальність за зберігання та ефективне використання оборотних коштів.

Склад оборотних коштів – це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Структура оборотних коштів – це частка вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів.

Класифікація оборотних коштів:

1. Залежно від участі у кругообігу коштів:

• оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди (сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запчастини для ремонтів, МШП, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів);

• оборотні кошти, авансовані у фонди обігу (залишки г/п на складах, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів на поточному рахунку, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, вкладені в короткострокові цінні папери).

2. За методами планування:

• нормовані;

• ненормовані.

3. За джерелами формування:

• залучені;

• власні;

• інші.

4. Залежно від ліквідності:

• абсолютно ліквідні кошти;

• швидко реалізовані оборотні кошти;

• повільно реалізовані оборотні кошти.

5. Залежно від ступеня ризику вкладення капіталу:

• з мінімальним ризиком вкладення;

• з середнім ризиком вкладень;

• з високим ризиком вкладень.

6. Залежно від стандартів обліку і відбиття в балансі підприємства:

• оборотні кошти в запасах;

• кошти;

• розрахунки;

• інші активи.

7. Залежно від матеріально-речовинного утримання:

• предмети праці;

• г/п і товари;

• гроші і кошти в розрахунках.

Принципи організації оборотних коштів на підприємстві:

• самостійність підприємства у використанні оборотних коштів;

• визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів по окремим елементам і підрозділам;

• корегування розрахованих і діючих нормативів з урахуванням змін до вимог господарювання;

• раціональна система фінансування оборотних коштів;

• контроль за рухом оборотних коштів.

Методи визначення потреби в оборотних коштах:

І. Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на підприємстві з урахуванням впливу різних факторів, зв’язаних з особливостями організації постачань, виробництва і реалізації продукції.

ІІ. Економічний метод допускає, що розраховані за допомогою прямого методу нормативи на поточний рік, поділяють на дві частини:

• перша включає нормативи оборотних коштів по статтях, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво (виробничий норматив – сировина і матеріали, покупні н/ф, НЗВ і г/п, тара. Збільшується відповідно до темпів зростання виробничої програми у плановому періоді);

• друга включає статті нормованих оборотних коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на виробництво (невиробничий норматив – з/ч, МШП, витрати майбутніх періодів. Зменшується на 50% від зростання виробничої програми).

Норма оборотних активів - це відносна величина, що відповідає мінімальному, економічно обґрунтованому обсягу запасів ТМЦ (дні, відсотки, гривні).

Норматив оборотних активів – це мінімально необхідна сума грошових коштів, що забезпечує підприємницьку діяльність підприємства (встановлюється на квартал, рік).

Методи нормування оборотних активів:

• методом прямого рахунку (спочатку визначаються у відповідності до діючого порядку норми та нормативи за окремими елементами оборотних активів, а потім, додаванням їх сум, визначається сукупний норматив);

• аналітичним методом (при цьому не проводиться розрахунок нормативу за окремими елементами оборотних активів, а сукупний норматив на запланований рік обчислюється відповідно до діючого нормативу в поточному році, скоригованого на зміну обсягу виробництва і розміру прискорення обігу оборотних активів у запланованому році);

• методом коефіцієнтів (розрахунок нормативу власних оборотних активів на запланований рік здійснюється згідно з нормативом, що діяв у попередньому році, та розміру змін відповідних запасів і затрат у запланованому році).

Нормування власних оборотних активів за їх окремими елементами: