
- •Розділ 1. Вплив нормованої годівлі поросят на їх ріст
- •1.1. Потреба свиней в енергії і поживних речовинах
- •1.2. Біологічні особливості свиней, фізіологія травлення, обмін речовин
- •1.3. Особливості обміну речовин у поросят на початку постнатального періоду
- •1.4. Розвиток внутрішніх органів у поросят за різних рівнів годівлі
- •1.5. Раціони, режим і техніка годівлі поросят
- •1.6. Стимуляція кормової активності поросят
- •1.7. Відлучення поросят
- •1.8. Гігієна відлучених поросят
- •2.1. Індивідуальне завдання № гп-01
- •2.2. Виконання завдання
- •2.2.1. Раціони та їх аналіз Таблиця 2.2. Добовий раціон поросят на зиму
- •(Продовження таблиці 2.2.)
- •Аналіз раціону поросят на літній період
- •2.2.2. Розрахунок річної потреби в кормових добавках і вітамінних препаратах. Зима (175 днів)
- •Літо(190 днів)
- •Всього за рік
- •Таблиця 2.4. Потреба поросят у кормових добавках і вітамінних препаратах (в умовах зони Степу)
- •2.2.3. Ознаки недостатності поживних речовин у поросят
- •3.1. Характеристика кормів які використовуються у годівлі свиней
- •Додаткові корми.
- •3.2.Підготовка кормів до згодовування
- •3.3. Мінеральні кормові добавки
- •3.4. Вітаміни в годівлі свиней
- •3.4.1. Жиророзчинні вітаміни
- •3.5. Хвороби тварин повязані з неправильною годівлею
- •Висновки
1.4. Розвиток внутрішніх органів у поросят за різних рівнів годівлі
Під час розглядання питання про вплив годівлі на розвиток органів і тканин с/г тварин треба враховувати: загальний рівень годівлі, його повноцінність, структуру раціонів, розподіл поживних речовин по окремим періодам росту тварин, ритмічність, а також різноякісність їх годівлі. Внутрішні органи тварин мають важливе місце під час онтогенезу. З метою
більш досконалого вивчення змін біологічних особливостей тварин були проведені досліди по впливу обмеженої годівлі (на 20-30% від норми) протягом двох місяців та збільшеної на 20-30% після недогодівлі протягом З місяців на розвиток внутрішніх органів поросят у віці від 2,5-7,5 місяців.
З додатку 1 видно, що при нормованій годівлі у тварин першої групи (контроль) маса усіх показників з віком збільшується. Найбільше маса збільшується у легень (у 4,6 разів), потім ідуть серце і печінка (у 4 рази), селезінка та шлунок (у 3,0-3,3 разів). Найменшою інтенсивністю збільшення маси характеризується головний мозок (у 1,7 разів). У період обмеженої годівлі маса внутрішніх органів продовжує збільшуватись у тварин всіх груп. Так, у підсвинків першої групи (контроль), яких протягом 60 днів годували згідно зоотехнічних норм, маса легень збільшилась у 1,4 рази, але найбільше змінилася маса печінки (у 2,5 разів). Зниження норм годівлі на 20-30% практично не вплинуло на на зниження темпів росту внутрішніх органів. Збільшення годівлі підсвинків першої групи протягом 3 місяців на 20-30% від норми після недогодівлі не виявило суттєвого впливу на зміну маси внутрішніх органів. У піддослідних груп при збільшенні годівлі на 20% маса серця була меншою на 3%, нирок - на 6, головного мозку - на 2% (у порівнянні з нормою). В той же час маса селезінки у піддослідних свиней була такою самою, як у контрольних, але шлунка та печінки - вище відповідно на 4 і 9%. Збільшення норми годівлі на 30% не внесло значних змін на величину аналізуємих показників.
Після проведення досліду було встановленно, що: при недостатній годівлі свиней від несприятливих умов найбільше захищені їх внутрішні органи, які забезпечують нормальне функціонування організму. Але якщо відбувається зниження маси внутрішніх органів, то вона не відновлюється при нормованому та збільшеному рівнях годівлі (4).
1.5. Раціони, режим і техніка годівлі поросят
Поросята, яких відлучено, дуже вимогливі до рівня годівлі. їх годівля і утримання повинні бути так організовані, щоб середньодобовий приріст маси перебував на рівні 400-500 г. В 2-2,5 - місячному віці поросята досягають живої маси 20 кг, в 3,5-4 - місячному - 40 кг. Поросят, яких відлучено, залишають у тому ж приміщенні. Звична обстановка допомагає їм перенести відсутність матері і перехід на самостійне харчування. У перші дні їх годують тими ж кормами, але не менше 4 разів у добу, не збільшуючи об'єму раціону. Поросята у цей період чутливі до шлунково-кишкових захворювань, тому потрібно стежити за чистотою в станку. Через тиждень після відлучення об єм раціону збільшують, але корм повинен бути зїдений не пізніше 1,5 години. Поросята володіють високими потенційними можливостями росту, якщо створити сприятливі умови годівлі та утримання, котрі зводяться до правильного догляду за молодняком, організації прогулянок або випасання. До чотиримісячного віку у молодняка формується мязова тканина.
В раціон молодняка повинні входити різноманітні корми, однак перевагу потрібно віддавати тим, які містять більшу кількість протеїну (1). Основну питому вагу в раціонах поросят до 4-місячного віку становлять концентровані корми (не менше 85% за поживністю), кращими з яких є ячмінна, вівсяна та кукурудзяна дерть (2). Поряд із соковитими і зеленими кормами вводять до 15% зернобобових культур, 5-7% макухи або шротів,зелену масу люцерни або конюшини вволю. Незамінним кормом у цей період є молочні відвійки або рибні відходи. Потрібно пам'ятати, що в період вирощування поросят, які відлучені, необхідно обмежувати два види кормів: грубі та корми, які містять велику кількість вуглеводів і жирів. Грубі корми порівняно непогано перетравлюються в травному тракті молодняку, а при їх надлишку організм повинен витрачати додаткову енергію для виведення незасвоєної частини цих кормів із травного тракту. Корми, які містять велику кількість вуглеводів і жирів (цукрові буряки, картопля, капуста), сприяють надмірному відкладанню жиру, що призводить до осалювання і затримки росту (особливо таких порід, як українська степова і миргородська). До осалювання у будь-якому віці призводить безвигульне утримання тварин (10).
Відлучення поросят раніше 60-денного віку вважається раннім. Наукою і практикою доведена можливість відлучення поросят у будь-якому віці. В практиці свинарства часто відлучають від маток в 26, 30, 35 і 40-денному віці. Відлучати потрібно тільки добре розвинених поросят, які до моменту відлучення привчені до поїдання достатньої кількості концентратів, молочних відвійок, рибних і м'ясних відходів. Жива маса поросяти у віці до одного місяця повинна бути не нижче 7-10 кг. За 4-5 днів до відлучення норму годівлі свиноматок знижують на 50 % і більше. В першу чергу виключають соковиті корми і молочні відвійки. Рано відлучених поросят залишають у тих же станках, в яких вони були зі свиноматкою. Якщо поросята значно відрізняються по розвитку, то їх сортують з урахуванням живої маси і утримують окремими групами. Годувати поросят потрібно у спеціально відведеному місці. Після годівлі молодняк виганяють у загін на 15-20 хвилин. У дощові і холодні дні поросят залишають у приміщенні. Температура повітря повинна бути не нижча 10-12 °С.Потрібно врахувати, що поросята після відлучення позбавляються такого повноцінного корму, як материнське молоко. Тому в їх раціони необхідновключати молочні корми хорошої якості, концентрати (мелену кукурудзу,пшеницю, ячмінь, шеретуваний овес, горохове борошно або невелику кількість макухи), варену картоплю або дрібно порізані сирі буряки, високоякісне сінне борошно або потерть. Корми дають у вигляді густих вологих мішанок 3-4 рази на добу через рівні проміжки часу. Між годівлями в стану для поросят повинні бути сухий корм і вода (12).
На великих промислових комплексах відлученим поросятам в залежності від їх віку згодовують комбікорми, приготовлені за спеціальними рецептами. Так, з 26-го по 42-й день використовують комбікорми типу СК-11 - СК-15, з 43-го по 60-й день - СК-16 - СК-20, з 61-го до 106-й - СК-21 - СК-25. Поросят, що відстають у рості, вирощують у спеціальних приміщеннях-профілакторіях, де їм згодовують регенероване молоко, а також сухий комбікорм (2).