1.2. Біологічні особливості свиней, фізіологія травлення, обмін речовин

Свині, на відміну від великої рогатої худоби, овець і інших сільськогосподарських тварин - всеїдні тварини, які характеризуються високою скороспілістю і плодючістю. Відносно короткий термін поросності (114 днів) і висока плодючість свиней (8-12 поросят в посліді) дає можливість отримувати від них по 20 і більш за поросят за два опороси протягом року. При цьому приріст живої маси від вирощених поросят за цей період може досягти 2-2,5 т.

Отримувані від свиней м'ясо і свинячий жир відрізняються хорошими харчовими і смаковими якостями. Переварімость свинячого м'яса складає 95%, сала - 98%. Окрім м'яса і жиру при забої свиней отримують шкури, щетину, кишки, кров, ендокринне і інша цінна сировина для промисловості.

Ефективність використання енергії і живильних речовин раціонів у свиней в значній мірі залежить від їх віку і функціонування травної системи. Поросята в перших 2-3 тижні життя добре переварюють і використовують живильні речовини кормів тваринного походження (особливо молока) і значно гірше - рослинних кормів. Так, в 10-денному віці вони переварюють протеїн молока на 95-99%, рибної муки - на 80-92%, а протеїн рослинних кормів - на 10-40%. З віком (до 3-4 міс.) використання живильних речовин кормів поросятами поступово підвищується, що пояснюється становленням травної системи.

Подібна вікова залежність спостерігається у свиней і у використанні вуглеводів. Новонароджені поросята добре переварюють лактозу і практично не взмозі переварювати сахарозу і крохмаль через відсутність в травному тракті відповідних ферментів. З віком засвоюваність лактози у поросят знижується, тоді як перетравлюваність сахарози і крохмалю досягають нормального рівня вже до 30-денного віку. В цілому перетравлювакність поживних речовин раціонів у поросят 2-2,5-місячного віку не відрізняється від перетравлювання у дорослих тварин за винятком клітковини, перетравлювання якої значно вище у дорослих свиней. Свині, в порівнянні з іншими домашніми тваринами, здатні найефективніше використовувати енергію раціонів.

Так, у відгодовуваного молодняка свиней в середньому 30-35% енергій раціону відкладається в організмі у вигляді білка і жиру, 35-40% витрачається на підтримку життя і 25-30% складають втрати енергії в калі і сечі.

На відміну від жуйних тварин у свиней значно нижче рівень синтезу мікробіального білка і вітамінів групи В в шлунково-кишковому тракті. Тому вони вимогливіші до амінокислотного складу раціонів і забезпеченості вітамінами групи В.

1.3. Особливості обміну речовин у поросят на початку постнатального періоду

Низький рівень життєздатності новонароджених поросят в значній мірі обумовлений фізіолого-біохімічними особливостями їх розвитку та своєрідною динамікою становлення життєво важливих метаболічних функцій в організмі поросят в післяпологовий період. Регуляція температури тіла у новонароджених тварин всіх видів ссавців, крім поросят, забезпечується за рахунок енергії, що вивильняється в процесі β-окиснення жирних кислот, які містяться у триацилгліцеринах білої та бурої жирової тканин. Через відсутність у поросят бурої жирової тканини регуляція температури тіла у ранньому віці забезпечується за рахунок скорочення скелетних м'язів (тримтіння м'язових волокон). У зв'язку з тим, що інтенсівність метаболізму глюкози по гліколітичному шляху в печінці, скелетних м'язах, головному мозку та жировій тканині поросят у декілька разів вищак, ніж по пентозо-фосфатному шляху, у новонароджених поросят рівень глюкози в крові в перші години життя не перевищує 60 мг%. Нездатність 1-2 добових поросят підтримувати фізіологічний рівень глюкози у крові обумовлена інтенсивним її використанням у енергетичних процесах та недостатнім функціонуванням в печінці механізмів синтеза глюкози з амінокислот, лактату та гліцеролу. У новонароджених поросят при голодуванні, невеликому споживанні молозива та зниженій температурі навколишнього середовища знижений рівень глюкози у крові, такі поросята гинуть через гіпоглікемію (3).