Заняття № 1 (3 семестр)

Лекція № 1

Тема: Вступ до дисципліни. Структурно функціональна організація організму. Фізіологія збудження

План:

1. Предмет фізіології та її зміст.

2. Методи фізіологічних досліджень.

3. Короткий історичний нарис розвитку фізіології.

4. Функціональна організація організму.

5. Основні фізіологічні функції.

6. Регуляція функцій в організмі.

7. Фізіологія збудження.

1. Предмет фізіології та її зміст

Фізіологія – наука про динаміку життєвих процесів. Вона вивчає функцію здорового організму, механізми діяльності його клітин, органів та систем органів, закономірності взаємодії організму з середовищем, що його оточує.

Фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі людини, є відображенням тих процесів, що проходять у живій природі. Тому фізіологія входить до складу біологічних дисциплін. Вона спирається на знання перш за все морфології, що вивчає будову живих систем на всіх рівнях їхньої організації: субклітинному, клітинному, тканинному, органному. Особливе значення для розуміння закономірностей діяльності організму людини мають досягнення молекулярної біології – відкриття в галузі синтезу білка і спадковості. Фізіологія спирається також на знання законів фізики і хімії.

Від фізіології відокремились біохімія і біофізика, які вивчають хімічні і фізичні процеси в живих організмах. Фізіологія є теоретичною біологічною дисципліною в тому розумінні, що на її основі базуються медицина, психологія, педагогіка, гігієна, практика фізичного виховання і спорту.

Знання закономірностей протікання процесів в організмі дитини чи підлітка особливо важливо для вчителя фізичного виховання.

Відомо, що м'язова робота є тим єдиним природним важелем, за допомогою якого, змінюючи інтенсивність діяльності організму, можна в значній мірі впливати на ріст і розвиток дітей, виховувати фізично загартованих і вольових людей. У різні вікові періоди організм неоднаково реагує на фізичне навантаження. Отже, організувати раціональну систему тренувань дітей чи підлітків можна тільки на підставі глибоких знань вікової фізіології та фізіології фізичних вправ.

2. Методи фізіологічних досліджень

Основними методами фізіологічних досліджень є експеримент і спостереження. При цьому дослідник одержує кількісні і якісні характеристики того процесу, що вивчається, вимірює його і графічно реєструє. В останній час широкого застосування набуває мікроелектродна методика дослідження, за допомогою якої можна реєструвати електричні явища, що відбуваються в окремих клітинах мозку, м’язів чи будь-яких інших органів організму.

Всі досліди можна поділити на дві групи – гострі і хронічні. В гострих дослідах які проводяться тільки на тваринах, фізіологічні процеси вивчають під час хірургічних операцій. В хронічних – спочатку за допомогою хірургічних втручань роблять доступ до того органа чи тканини, що цікавить дослідника, встановлюють датчики, які дають змогу вимірювати різні фізіологічні процеси, і тільки після видужування тварини проводять дослідження.