Вибір моделі інтерфейсу.
В основі побудови інтерфейсу покладений принцип перегляду інформації для ухвалення рішення. Для кожного конкретного користувача порція інформації може бути великою, малою або достатньою для прийняття рішень, тобто велику роль відіграють фізичні здібності вибирати із всієї кількості лише те, що потрібно класифікувати, провести аналіз і прийняти рішення. Виникають питання: як, скільки, яким чином представити інформацію на екрані, щоб прийняття рішення було найбільш ефективним. Використовується два підходи до побудови інтерфейсу:
SDI (Single Document Interface );
MDI (Multi Document Interface).
Щодо проектування додатку з орієнтацією на документи, це означає, що одночасно на екрані для SDI – повинна розташовуватися інформація одного документу, для MDI – зразу декількох. Більшість користувачів вважає підхід SDI найбільш ефективним з точки зору середнього користувача. MDI підходить для найбільш обдарованих користувачів або у випадку, коли вся низка документів, що розміщуються на екрані, є послідовною для аналізу і прийняття рішень.
Розробка вікна.
При проектуванні вікон загальне положення щодо зменшення витрачання енергії зору на аналіз інформації залишається. Сучасні монітори розміром 14 використовуються здебільшого для опрацювання тексту на екрані, а 17 - для опрацювання графічної інформації. Інтерфейси користувача мають як текстову так і графічну інформацію (малюнки, піктограми, діаграми). Якщо це існує в інтерфейсі, то слід продумати співвідношення на кожному екрані текстової і графічної інформації. Якщо текстової інформації більше, то слід рухатися в сторону 14, а якщо більше графічної то в сторону 19.
За одиницю проектування приймають форму, що є частиною екрану має прямокутну форму і описується своїми атрибутами, тобто властивостями, подіями, методами.
Для конкретного користувача треба обирати найбільш ефективне взаємовідношення між площею форми і площею екрану дисплея. Площа форми в більшості випадків складає від 40%-60% площі екрану, бажано, щоб це співвідношення встановлював користувач.
Мал.28.Форма головного вікна мала: напруженість на зір користувача
На формі будуть розташовуватись тексти і графічні елементи, а на екрані за межами форми можуть розташовуватись – заставка, яка відображає інформацію, щодо дій, які виконуються користувачем або машиною, або ця площа може бути пустою.
Мал.29. Заставка головної форми: відображає роботу додатку.
Мал.30. Головна форма з фоновою заставкою: мінімально звертає увагу користувача.
Мал.31. Розташування форми на фоні екрану: фон подібраний невірно.
Мал.32. Розташування форми на фоні екрану: фон подібраний вірно.
В першому випадку треба підібрати такий фон, який би не привертав великої уваги користувача при роботі з формою, а зосередження на формі було б максимальним. Коли вводиться і аналізується важлива інформація, тоді цю площу треба заповнити нейтральним фоном з кольором або відтінком щодо мінімального звертання уваги.
Форма – основний елемент проектування інтерфейсу. Вона має компоненти, які теж підлягають проектуванню. Зовні форма має обрамлення, рядок заголовку, поле форми і, можливо, статусний рядок – все це властивості форми. Кожна форма має висоту і довжину
H=0.37*(H+L), L=0.63*(H+L).
Довжина форми
Висота форми
Мал.33. Форма – основна одиниця проектування додатку.
Обрамлення в залежності від призначення може мати одну лінію різної товщини, дві лінії або лінію із спецефектами. Рядок заголовку повинен мати в лівій частині піктограму додатку для якого створюється ця форма. Далі – назва форми, повинна мати кореляцію з тими процесами або діями, які відбуваються в формі. Якщо в додатку використовується багаторівневий діалог і користувач повинен знати на якому рівні він знаходиться, то потрібно використовувати складені найменування в заголовку форм. Кожна наступна частина записується через крапку. Більше 3-х частин не використовують. На відміну від вікон і діапазонів в Windows піктограми згорнення, розгорнення не використовують .
Піктограма додатку
Заголовок додатку
Кнопки управління формою
Мал.34. Заголовок форми
Мал.35.Другий рівень роботи додатку: відображає заголовок форми
Фон рядка заголовку може відрізнятися від фону поля. Найчастіше це більш темний фон, ніж фон поля. Шрифт і колір заголовку повинен бути таким, щоб він звертав увагу користувача на призначення цієї форми чи дії в ній. А з іншої точки зору “не тягнув” більшу увагу. Фон поля форми повинен бути скорегованим з фоном екрану. Всі елементи форми, їх стиль, товщина, розміри повинні відповідати загальній побудові всього інтерфейсу, і не змінюватись при переході від однієї форми додатку до іншої і бути обґрунтованими.
Мал.36. Шрифт заголовка на формі напружує зір: подібраний невірно
Мал.37. Шрифт заголовка на формі ненапружує зір: подібраний вірно
Статусний рядок може бути використаний, або ні. В цьому рядку взагалі може бути розташована допоміжна інформація, яка щось додає до тієї інформації, що вже існує в полі форми. Але, якщо ця змінна інформація буде звертати на себе більшу частину уваги ніж на основне поле, то це погіршить умови праці користувача.
Статусний рядок
Мал.38. Наявність на форомі статусного рідка.
У тілі форми розміщується інформація для аналізу та ухвалення рішень. Реалізація рішень здійснюється за допомогою об’єктів форми.
Об’єкти форми:
Поля вводу
Мітки
Поля вибору
Поля виводу
Функціональні кнопки
Мал.39. Приклад об’єктів форми
Комп'ютерний практикум №2. Основні правила проектування полів вибору, полів введення. Поняття повідомлень, використання, проектування.
Ціль: вивчення правил проектування полів вибору, полів введення, повідомлень додатку.
Хід роботи.
Спроектувати форму або форми з використанням компонентів MS Visual C# для вибору інформації згідно правил щодо:
визначення, стану, типів, представлення об’єктів, ідентифікації, курсору вибору, виділення обраного об’єкту, неприступності об’єкта вибору, черговості розташування об’єктів вибору, первісного представлення, вихідного стану.
застосування елементів настроювання.
Спроектувати форму або форми з використанням компонентів для введення інформації згідно правил щодо:
визначення,
ідентифікації,
роздільників,
шрифту,
читабельності і усвідомлення введеної інформації.
Спроектувати всі типи повідомлень додатку та застосувати їх.
Пояснити застосування правил на прикладі спроектованих форм.