Комп'ютерний практикум №1. Основні правила проектування форм.

Ціль: вивчення задач проектування інтерфейсів, правил щодо проектування форм.

Хід роботи.

1. Спроектувати форму About додатку за правилами проектування ідентифікаційної форми.

Теоретичні відомості.

Основна термінологія, яка використовується при проектуванні форм, панелей екранів. Основні види форм.

Форма, екран, панель – це сукупність інформації, яка представлена користувачеві таким чином, що він може ефективно оцінити стан системи, прийняти рішення і виконати необхідні дії.

Існує 5 типів форм:

1. Ідентифікаційна форма – служить для представлення користувачу інформації про додаток з яким він буде працювати. Вона може містити короткий опис можливостей системи, опис атрибутів розробника: адреси, телефони та ін.

Мал.1. Ідентифікаційна форма.

2. Форма меню – відноситься до верхнього рівня ієрархії форм, що дає уявлення про основні задачі, які розв’язуються в системі. За допомогою форми меню відкривається доступ до всіх підсистем додатку.

Мал.2. Форма меню.

3. Форми введення і вибору інформації – відноситься до форм задання дій, задання інформації, що необхідна для вирішення задач (загалом тут використовується мова дій).

Мал.3. Форми введення і вибору інформації.

4. Інформаційна форма – представляє інформацію у вигляді даних згрупованих певним чином для аналізу прийняття рішень і подальшої реалізації у формах введення інформації і вибору дій користувача.

Мал.4. Інформаційна форма.

5. Інформаційно-облікова форма – відноситься до представлення звітних даних по роботі системи за певний період.

Мал.5. Інформаційно-облікова форма.

Форма може розділятися на декілька областей. Для кожного типу форм використовуються свої правила проектування областей. Можливий перетин областей і змішування властивостей окремих типів форм на деякій формі.

Мал.6. Змішування форм типу меню та інформаційної.

Загалом можна виділити декілька областей форми:

1. Область представлення інформації – знаходиться в верхній частині екрану.

2. Область формування команд – знаходиться в нижній третині форми.

3. Область функціональних клавіш – розташовується в нижній чверті форми.

4. Область повідомлень – додаткова область, що містить уточнюючу інформацію і розташовується в нижній 1/8 екрану.

Заголовок

Область представлення інформації

Область функціональних клавіш

Мал.7. Області форми.

Відповідно до призначення форми чи окремих частин сегментів форми для цілісності використовуються заголовки (крім заголовка для всієї форми використовується заголовок для групи елементів), а також використовуються окремі елементи, що не потребують заголовка (кнопки, клавіші, роздільники). Для зосередження уваги користувача на окремому полі використовуються різні зображення курсору при наведенні його на певну область.

Заголовок до всієї форми

Заголовок для групи елементів

Роздільник

Група елементів

Окремі елементи

Заголовок до всіх елементів форми

Мал.8. Елементи форми.

Основні поняття, що використовуються при проектуванні діалогу.

Діалог – це послідовність запитів і відповідей, якими обмінюються користувач і машина. Увесь діалог заснований на уніфікованих діях (ввод, вибір, відмова, вихід).

Ввод потрібен для того, щоб машина могла виконувати дії згідно алгоритму. А користувач повинен прочитати інформацію на екрані, яка виведена машиною, щоб він зміг провести аналіз, прийняти рішення і продовжити роботу з додатком (запис до БД, виведення звіту на екран).

Вибір аналог вводу, але різниця в тому, що машина видає пропозиції користувачу і серед списку пропозицій він повинен обрати одну, яка на його думку є головною чи необхідною на певному кроці виконання задачі.

Відмова – це дія, яка пов’язана з переходом на попередній етап, пункт, точку роботи додатку. Це може бути в межах форми або повернення на попередню форму (кожні дві форми поки ми не перейшли на третю, містять свою інформацію в буфері).

Вихід – це аналог відмови, але він припускає повернення в найвищу точку алгоритму додатку або операційного середовища.

При реалізації діалогу інформація може відображатися на екрані деякий проміжок часу для оцінки її користувачем. Користувач може змінити цю інформацію і потім зберегти її, а іноді ця інформація може змінюватися, але не бути збережена. Додаток повинен робити запит для підтвердження збереження чи незбереження інформації.

Введення інформації

Вибір інформації

Відмова

Підтверд-

ження

Повернення

на крок

назад

Мал.9.Проектування форми фіалогу.